Броніцька Аліна Валеріївна,

науковий керівник – асист.Бохенко О.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київський національний торговельно-економічний університет

м.Вінниця, Україна

СВІТОВИЙ ДОСВІД ОПОДАТКУВАННЯ ТА ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ

Світова фінансово-економічна криза 2008-2009 рр., хитка економічна рівновага посткризового відновлення, загроза втягнення світової економіки у другу хвилю кризи диктують нові вимоги до податкової політики. Адже одне з визначальних місць серед важелів впливу на економічний та соціальний розвиток країн світу відводиться податковій політиці,основною метою якої є забезпечення бюджетних надходжень та створення рівномірного податкового тиску на платників податків. В багатьох країнах світу вона розглядається як інструмент розв’язання найважливіших проблем сьогодення: зниження фіскальних дисбалансів та боргової залежності, необхідності пошуку додаткових джерел бюджетних доходів у зв’язку із загостренням проблем бюджетних дефіцитів, зменшення майнового розшарування, а отже, послаблення соціальної напруженості,розв’язання суперечності між забезпеченням фіскальної консолідації та створенням умов для економічного зростання.

Метою даного дослідження є визначити зміни в податковій політиці провідних країн світу, а також дослідити додаткові джерела доходів державних бюджетів, які будуть сприяти зменшенню бюджетного дефіциту і боргових зобов’язань.

Дані проблеми досліджували такі вчені як Оксененко А.А., Соколовська А.М., Твардієвич В.О., Кощук Т.В., Юткіна Т.Ф.,Чернік Д.Г., Василик О.Д., Іванов М.П. та інші. Але проблеми дефіциту бюджетів та зовнішнього боргу торкнулися багатьох країн світу, незалежно від соціально-економічних стандартів життя та економічного розвитку, тому пошук нових джерел надходжень до державних бюджетів є актуальним і на сьогодні.

Аналізуючи світовий досвід реформування в сфері оподаткування, можна виділити дві загальні закономірності: перетворення в системі прямого оподатковування, підвищення значення непрямого оподатковування.

Перша закономірність ґрунтується на майнових і прибуткових податках, а тому підвищення податків на доходи й майно заможних громадян є практичною реалізацією так званого податку Баффета. У.Баффет –американський інвестор і філантроп, який перший публічно заявив про несправедливість того, що власники великого бізнесу в США користуються податковими пільгами, тоді як низькооплачувані громадяни й середній клас сплачують значні частки своїх доходів у вигляді податків. Він зазначив, що ті, хто заробляє понад 1млн.дол. на рік, повинні сплачувати податки за не нижчою ставкою, ніж середній клас. Це дасть змогу скоротити дефіцит бюджету, не зменшуючи видатків на освіту і охорону здоров’я [1,c.15].

Податки «на багатство» справляються у Франції, Норвегії, Ліхтенштейні, Швейцарії, Великобританії, Греції. Також пакет заходів жорсткої економії, схвалений парламентом Республіки Кіпр включає підвищення податків для громадян із високими доходами та нерухомість, податку на дивіденди й на депозити. Ставки оподаткування дивідендів та інших доходів від цінних паперів, виплачених нерезидентам, підвищено у Франції. Крім того, там запроваджено низку заходів щодо збільшення фіскального потенціалу оподаткування інвестиційного прибутку [3,c.106].

Однією з найактуальніших проблем подальшого розвитку оподаткування у країнах Євросоюзу є реформування податку на додану вартість (ПДВ). У зв’язку з цим Європейська комісія 1 грудня 2010 року відкрила суспільне обговорення проблем застосування ПДВ у Європі, початок якого не випадково припадає на 2010 р. Світова фінансово-економічна криза ще раз підтвердила роль цього податку як надійного джерела доходів навіть в умовах рецесії (частка ПДВ у загальній сумі податкових надходжень протягом 2007-2009 рр. у середньому в країнах - членах ЄС зменшилася з 21,6 до 21,5 та 21% відповідно, тоді як податку на прибуток - з 9,6 до 9,2 та 7,8%)[2,c.46].

За даними Зеленого документа - звіту Єврокомісії щодо перспектив ПДВ, фактичні надходження ПДВ у ЄС становлять лише 55% середніх надходжень, які були б отримані, якби кінцеве споживання обкладалося податком за стандартною ставкою. Водночас у таких країна, як Японія, Південна Корея або Швейцарія, коефіцієнт ефективності системи ПДВ є значно вищим і становить близько 73%.

З метою залучення додаткових надходжень до державних бюджетів, країнам світу необхідно здійснити наступні кроки:

1.Визначити сферу оподаткування (прямого чи непрямого) в якій будуть здійснюватися реформи.

2.Використання механізму справляння оберненого ПДВ.

3.Посилити фіскальну функцію оподаткування.

4.Збільшуючи податкові ставки, не забувати про розвиток інфраструктури і підтримку соціальних стандартів життя,щоб забезпечити довіру збоку населення.

Отже, первинна функція податків як основного джерела наповнення доходної частини бюджету держави у більшості країн світу наразі набуває нової характеристики, тобто скоригованого державного спрямування фінансових потоків усіх суб’єктів економіки на реалізацію визначених урядом країни пріоритетів розвитку.

Література:

1. Оксененко А.А. Аналіз світового досвіду реалізації податкової політики та визначення впливу податків на соціально-економічний розвиток країни//Формування ринкових відносин в Україні.-2012.- №2.-с.11-17.

2. Соколовська А.М., Твардієвич В.О. Податкова політика в Україні в контексті тенденцій реформування оподаткування у країнах ЄС//Фінанси України.-2011.-№8.-с.35-50.

3. Соколовська А.М., Кощук Т.В. Податкова політика в Україні в контексті тенденцій реформування оподаткування у країнах ЄС//Фінанси України.-2012.-№1.-с.94-114.