Економічні науки/6 Маркетинг та менеджмент

К.е.н. Іванов А.М.

ВП «Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв»

КЛАСИФІКАЦІЯ ІННОВАЦІЙ В ТУРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Актуальним напрямком ефективного входження України в світову економіку є впровадження інновацій у всі сфери господарської діяльності. Оскільки туризм останніми часами став для багатьох країн перспективною галуззю народного господарства, слід по-іншому розглядати роль та перспективи туристичної діяльності в світовій економіці. Впроваджуючи в туризм інновації, слід пам’ятати, що саме від ефективного застосування інноваційної діяльності залежить конкурентоспроможність туристичної діяльності як на локальному, регіональному, так і на світовому економічному просторі. Саме завдяки інноваційній діяльності туристичний комплекс має спонукати не тільки до зростання конкурентоспроможності українських товарів і послуг на світовому ринку, а й до балансу розвитку всіх структурних підрозділів господарського комплексу країни і досягнення значного соціального, економічного та екологічного ефекту.

Основна частина вітчизняних наукових розробок стосовно інноваційної політики стосуються загальних проблем створення та залучення інновацій та інноваційної діяльності у функціонування окремих галузей народного господарства [1-3]. Наукові праці стосовно розвитку інноваційного потенціалу туристичної сфери України є необхідною умовою для створення конкурентоспроможного національного туристичного продукту й ліквідації регіональних диспропорцій у рівнях соціально-економічного розвитку та якості життя населення. Але ці питання недостатньо опрацьовані в науковій та науково-методичній літературі українських та зарубіжних авторів та залишаються перспективними для наукових досліджень.

Науковий центр розвитку туризму в 2002 році розробив «Стратегію сталого розвиту туризму і курортів в Україні до 2012 року», яка в 2002 році вважалася найбільш фаховим та інноваційним проектом в галузі туризму. Але як і для будь-якої інновації її новизна була втрачена маже через декілька років після прийняття. Так само сталося і з цим державним документом, головні постулати якого успішно впроваджені у життя лише частково, а підсумки взагалі не підведені.

Функціональна й територіальна диференціація туристсько-рекреаційного процесу в Україні визначає просторово-часову неоднорідність у реалізації концепцій інноваційної діяльності. Для створення моделей регіонального розвитку туризму необхідне впровадження інновацій на основі науково обґрунтованих ідей та принципів, залучення різнопланових інвестицій тощо.

Метою статті є обґрунтування складових інноваційної діяльності в сфері туризму, їх структуризація за певними ознаками.

Поняття «туристська інновація», чи «інновація в туризмі» не є загальноприйнятим і таким, з яким погоджується більшість вчених світу та України. Є.Н. Резніченко розуміє інновацію як об'єкт, який введено в туристський обіг внаслідок наукового відкриття або нового відкритого ринку і який якісно відрізняється від попереднього аналогу [5]. О.О. Любіцева вважає, що тур може бути новим за кількома критеріями: задовольняти нові потреби, орієнтуватись на нового споживача, на нову територію і т.п. [4]. В окремих публікаціях розглянуто зворотний зв'язок туризму та інноваційного розвитку. Туризм є провідником, засобом так званої «горизонтальної інновації», тобто поширення ще не застосованих, але вже відомих нововведень, на відміну від «вертикальної інновації» (відкриття якісно нового рівня діяльності, в якій основним провідником є наука) [5, с.34]. Це відноситься до наукового, конгресного туризму. Майже невідомим та науково необґрунтованим є поняття «кольорового» виду туризму. Майже вся діяльність в рамках створення та реалізації «червоного», «похмурого», «зеленого» туризму є інноваційною. Це стосується загальних державних вимог стосовно стандартів визначення якості агроосель (сільських садиб), маркетингу «похмурого» («чорного») туризму, географії «червоного» туризму і багато чого іншого.

Інновація в туристичній діяльності - це система заходів, які спрямовані на докорінну перебудову туристичної послуги, продукту, а також механізму його просування та реалізації з метою досягнення всебічного ефекту (авт. – Іванов А.М.).

Отже, туристська інновація включає інновацію самого турпродукту (сукупності туристичних послуг і товарів туристсько-сувенірного призначення турфірми, туристського центру, району, країни і т.п.) та інновацію процесів виробництва і споживання турпродукту. До першого типу інновацій можна віднести, наприклад, розроблення і популяризацію «кольорових» видів туризму – «зеленого» (сільського), «темного» (похмурого), «червоного» (подорожі по місцях, пов’язаних з комуністичним минулим) туризму, до другого – впровадження інформатизації та комп’ютеризації у діяльність підприємств усіх підприємств туристичної сфери - готелів, туристичних фірм, екскурсійних бюро і т.д. Спираючись на все вищесказане, ми вважаємо за доцільне згрупувати інновації в туристичній діяльності таким чином:

1. За змістом: технологічні, матеріальні та господарські, продуктові.

2. За галуззю застосування в туризмі: готельні, ресторанні, туроператорські та турагентські, транспортні, страхові, рекламні та PR(овські), інфраструктурні, банківсько-кредитні, кадрові (підготовка та перепідготовка кадрів).

3. За новизною: кардинально (докорінно) нові, удосконалюючі, комбіновані (поєднання удосконалюючих та кардинально змінюючих).

4. За масштабом: фірмові, регіональні, національні, світові.

5. За авторством ідеї: ноу-хау, винаходи, патенти, нові товарні та торговельні марки, Програми розвитку туризму певних територіальних одиниць.

6. За роллю НТП та НТР: наукові, технічні, технологічні, конструкторські, виробничі, інформаційні.

7. За стадією життєвого циклу: на стадії маркетингових досліджень, на стадії розробки, на стадії впровадження, на стадії підведення підсумків.

8. За географією використання:внутрішні, зовнішні.

9. За темпами: швидкі, повільні.

10. За частотою використання: разові, постійні.

11. За сферою використання: економічні, соціальні, демографічні, екологічні.

12. За кінцевим результатом: високорезультативні, середньорезультативні; низькорезультативні.

Особливу роль у створенні інновацій та їх застосуванні відіграє земельне питання. Тому слід визначити ще параметр:

13. За приналежністю землі: рекреаційно-оздоровчі, природоохоронні, загальновживані.

Звичайно, дана класифікація є недосконалою, далекою від ідеальної, але на її основі можливі удосконалення, модифікація, деякі зміни в систематизації видів інноваційної діяльності в туризмі.

До продуктових інновацій слід віднести розробку нових турів, впровадження в туристичну діяльність нової ресурсної бази, яка б могла докорінно змінити окремі види туристичної діяльності, дослідження та введення в функціонування нових перспективних туристичних місць та територій.

Технологічні інновації представлені розробленням нових видів матеріально-технічного забезпечення туристичного обслуговування, які покращуюють якість послуг, впровадженням інформаційних технологій (туристичних інформаційно-пошукових систем, новітніх систем бронювання і продажу авіаквитків, туристичних пакетів, місць в готелях), інноваціями екологічного спрямування тощо.

Управлінські інновації включають нові методи реалізації маркетингових досліджень, нові методи управління підприємствами туристичної сфери, нових форм і методів контролю над діяльністю суб'єктів туристичного ринку, геоінформаційне забезпечення регіонального управління туризмом. Управління конкурентоспроможністю можливе завдяки змінам на державному рівні системи управління землекористуванням, особливо землями заповідних територій. Слід скласти єдину систему оцінки земель рекреаційно-оздоровчого землекористування, змінити систему управління землями рекреаційно-оздоровчого призначення, а в деяких випадках дозволити обмежену туристичну діяльність (за необхідністю) на особливо охоронних територіях.

Таким чином нами проведено систематизацію інновацій, які мають місце в туристичній діяльності. Саме від їх ефективного впровадження в життя залежить суттєва перебудова туризму як галузі економіки і вхід її до світового економічного простору.

Література:

1. Александова А.Ю. Новые информационные технологии в мировой индустрии туризма / А.Ю. Александрова // География международного туризм. – М.: Изд-во Моск. Ун-та, 2004. – С. 174-194.

2. Водопьянова Е. Концепция евпропейского исследовательского пространства как зеркало науки Старого света / Е. Водопьянова // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. - №11. – С. 99-105.

3. Гальчинський А., Геєць В., Кінах А., Семиноженко В. Інноваційна стратегія українських реформ / А. Гальчинський, В. Геєць, А. Кінах, В. Семиноженко. – К.: Знання України, 2002. – 326 с.

4. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти) / О.О. Любіцева. – К.: Альтерпрес, 2002. – 436 с.

5. Резниченко Е.Н. Инновации в туристическом бизнесе / Е.Н. Резниченко // Возможности и перспективы туристического бизнеса. Сб. ст. – Симферополь: ООО «Образовательные технологии», 2004. – С. 19-25.