“Экономические науки”/ 7.Учет и аудит

Логвинова В.С., ст. викладач Левковська В.Г.

Донецький національний університет

економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Внутрішній фінансовий контроль операцій з ремонту основних засобів

У сучасних умовах господарювання функціонування системи контролю на підприємстві забезпечує раціональність та обґрунтованість використання всіх видів економічних ресурсів. Відповідно взаємоузгоджена та чітка організація контролю для суб’єктів господарювання являється обов’язковою умовою здійснення ефективної господарської діяльності.

Актуальність теми. Необхідність виявлення, попередження та усунення порушень вимагає від управлінського персоналу оптимального застосування науково обґрунтованих форм та методів внутрішнього контролю. Відповідно основними наслідками застосування раціонально організованого внутрішнього контролю на підприємстві є забезпечення збереження майна власника, ефективність використання економічних ресурсів та впровадження заходів їх ресурсозбереження, а також законність та доцільність ведення господарської діяльності підприємства.

Питанням контролю присвячено наукові праці Т.А. Бутинець,
Ф.Ф. Бутинець, І.А. Бєлобжецького, М.Т. Білухи, Є.В. Калюги,
В.Ф. Максімової, В.М. Мурашко, Б.Ф. Усача, В.О. Шевчука та ін.

Мета роботи полягає у визначенні особливостей внутрішнього фінансового контролю операцій з ремонту об’єктів основних засобів, які окремої складової внутрішнього фінансового контролю необоротних активів.

Під час організації системи внутрішнього контролю на підприємстві в частині контролю операцій, пов’язаних з ремонтом основних засобів, важливе місце посідає визначення предмету, об’єкта, суб’єкта, мети здійснення такого контролю, основних завдань, його інформаційної бази, форми організації, визначення методів і прийомів здійснення контролю, змісту процедур, особливостей контролю процесу виконання та прийняття рішень відповідно до наслідків контролю.

Предметом внутрішнього контролю витрат на ремонт основних засобів є господарські процеси, що безпосередньо пов’язані з ремонтними роботами, а також операції, які викликані рухом товарно-матеріальних цінностей, що можуть бути використані у процесі здійснення ремонту основних засобів. В свою чергу, об’єктом внутрішнього контролю операцій з ремонту основних засобів виступають основні засоби, що підлягають ремонту, а також пов’язані з виконанням ремонту; економічні відносини.

Суб’єкт внутрішнього контролю – це окрема посадова особа, служби (відділи) або окремі підрозділи підприємства, що перевіряють той або інший об’єкт. Мета ВФК полягає у виявленні відхилень від встановлених параметрів кошторису виробничих витрат, усуненні та попередженні негативних явищ та тенденцій.

Основними його завданнями є дотримання затвердженого кошторису витрат на виконання ремонтних робіт та раціональне використання матеріальних цінностей відповідно до затвердженого кошторису, а також: збереження майна власника підприємства, а саме, тих матеріальних цінностей, що були використані під час проведення ремонту основних засобів; забезпечення економічної, юридичної та технічної достовірності інформації про витрати, понесені на ремонт об’єктів основних засобів; забезпечення досягнення ефективних показників продуктивності основних засобів на підприємстві в зв’язку з проведеними ремонтними роботами через реалізацію прийнятих управлінських рішень відповідно до запланованих проектів; попередження порушень, зловживань та здійснення незаконних дій працівниками підприємства під час здійснення ремонтних робіт.

ВФК за витратами на ремонт основних засобів відповідно до часу його проведення поділяється на попередній, поточний (оперативний) та наступний. Дії, що виконуються під час різних етапів контролю, як з боку контролюючих суб’єктів, так і з боку суб’єктів, які безпосередньо здійснюють ремонт та ведуть його облік. Зауважимо, що у системі внутрішнього контролю за витратами на ремонт основних засобів, головне місце посідає інформації, яка надається бухгалтерською службою. Окрім інформації, що надається обліковими працівниками, необхідна додаткова, контрольна інформація, яка отримується планово-економічними службами, відділом технічного контролю та іншими підрозділами. Віднесення ремонтних робіт до того або іншого виду повинно бути підтверджено відповідними документами – договором на проведення ремонту, кошторисною документацією, внутрішніми розпорядчими документами підприємства.

Носіями первинної інформації для контролю витрат на виконання ремонтних робіт є форми первинної документації, які підтверджуються документально по кожній ремонтній операції. В даному випадку повинен здійснюватися контроль достовірності даних про здійснені господарські операції. При здійсненні контролю за проведенням ремонтних робіт перевіряється правильність оформлення первинних документів, законність і доцільність відображених в них операцій. Тут можливі різного роду порушення і зловживання, що виражаються в необґрунтованому перевищенні кошторису витрат по виконанню ремонтних робіт, неправильному визначенні виробничої собівартості ремонтних послуг, неправомірному списанні витрат по капітальному ремонту на собівартість виготовленої продукції, правильності формування і списання витрат на поточний ремонт, витрачання засобів на реконструкцію і модернізацію об’єктів основних засобів, не оприбуткування після демонтажу запасних частин та інших комплектуючих частин.

Для забезпечення належного контролю за здійсненням профілактичних заходів, які дають змогу підтримувати основні засоби в робочому стані, на підприємстві має бути розроблений план-графік проведення технічних доглядів машин і механізмів, їхніх ремонтів. Профілактичні заходи потрібно здійснювати і щодо пасивної частини основних засобів, будівель і споруд. Однак для цих об’єктів таких планів-графіків не складають, оскільки інтенсивність їхнього зносу менша, ніж активної частини основних засобів.

Важливою умовою належного контролю за понесеними витратами є дотримання кошторисів (бюджетів) витрат на технічні догляди і ремонти. Щодо перших типових первинних документів не встановлено, тому такі кошториси можна визначити за довільною формою відповідно до переліку операцій, які здійснюються за конкретними об’єктами основних засобів і вартості матеріалів, потрібних для цього, а також затрат праці та тарифних розцінок. Внутрішній фінансовий контроль є одним із найважливіших способів попередження порушень та незаконних дій, що пов’язані з проведенням ремонту об’єктів основних засобів. Такі порушення можуть бути спричинені помилками в складанні та оформленні документації, неправильним відображення даних операцій в бухгалтерському обліку та під час здійснення податкових розрахунків, відхиленнями від встановлених норм та нормативів, неналежною організацію ремонтних робіт на підприємстві або невідповідним виконання своїх обов’язків підрядниками. Таким чином, від особливостей здійснення ремонтних робіт об’єктів основних засобів залежить порядок проведення внутрішнього контролю на підприємстві, зокрема, основною метою такого контролю є запобігання перевитрачання ресурсів, зловживанням, крадіжкам та незаконним діям.

Література:

1. Яценко В.М. Внутрішній контроль на підприємствах України: проблеми розвитку та шляхи їх вирішення/ Яценко В.М., Пронь Н.О.// Збірник наукових праць Черкаського Державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – 2009. – № 22, ч.2. – С. 3-7.

2. Самчик М.Ю. Особливості внутрішнього контролю операцій з ремонту основних засобів / М.Ю. Самчик // Проблеми теорії та методології Бухгалтерського обліку, контролю і аналізу Міжнародний збірник наукових праць. – 2011. – № 3 (21). – С. 320-326.

3. Олексенко Т. Утримання та експлуатація основних засобів / Т. Олексенко // Бібліотека «Баланс». – 2006. – №4. – 224 с. – С. 59-70.