Экономические науки/7. Учет и аудит

Купрієнко О.О., Мельник О.О.

к.е.н., професор Рассулова Н.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Міжнародні стандарти фінансової звітності в Україні: історія впровадження та перспективи розвитку

Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) - набір документів (стандартів і інтерпретацій), що регламентують правила складання фінансової звітності, необхідної зовнішнім користувачам для прийняття ними економічних рішень відносно підприємства. Впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності в України відбувається з 1998 року, коли урядом була прийнята Програма реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням МСБО (рішення від 29.10.1998 р. № 1706). В 1999 році було прийнято Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в статті першій якого міститься наступне положення: «Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку — нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, який визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам» [1]. Важливим заходом з впровадження МСФЗ було затвердження стратегії застосування МСФЗ Кабінетом міністрів в 2007 році. Одним з головних напрямків цієї стратегії є те, що було визначено «законодавче регулювання порядку застосування міжнародних стандартів, зокрема з 2010 року обов'язкове складення фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності згідно з міжнародними стандартами підприємствами-емітентами, цінні папери яких перебувають у лізингу організаторів торгівлі на фондовому ринку, банками і страховиками, за власним рішенням іншими емітентами цінних паперів і фінансовими установами» [2]. Але в травні 2011 року Верховна Рада приймає зміни до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до цих змін, публічні акціонерні товариства, банки, страхові компанії та підприємства, які здійснюють господарську діяльність за видами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України повинні подавати звіти за МСФЗ. Ці зміни набувають чинності з 2012 року [3].

Метою даної статті є дослідження значення МСФЗ в Україні, розгляд проблеми взаємозв’язку національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(с)БО) та МСФЗ, які необхідно враховувати при формуванні звітів на підприємствах України, які повинні подавати звіти за МСФЗ.

Існує точка зору, що Міжнародні СФЗ і Національні П(с)БО призначені для різних цілей: перші - для складання звітності, другі - для ведення бухгалтерського обліку. Точка зору вельми поширена, і її обґрунтування прийнято твердженням, що міжнародні стандарти - тільки для звіту, але не для обліку, тому що в них немає проводок. Тим часом проводки в МСФЗ є, але наводяться описово. Точно так само, описово, вони наводяться і в П(с)БО. Наочно ж проводки можуть наводитися тільки в інструкціях до планів рахунків, якщо останні затверджуються офіційно. МСФЗ та П(с)БО - це стандарти одного порядку, але різних рівнів. Звіту без урахування не буває, і завдання Стандартів - спрямовувати і регулювати бухгалтерський облік так, щоб на базі отриманих таким чином даних надати користувачам достовірну, повну і неупереджену інформацію в належним чином оформлених фінансових звітах. Це і є мета бухгалтерського обліку як на міжнародному рівні, так і на національному.

Але в нашій країні МСФЗ суперечить деяким положенням українських законів. Так український закон говорить, що проміжна звітність складається у складі балансу і звіту про фінансові результати. За МСФЗ - це мають бути хоча б короткі, але 5 форм звітності, але ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» не дозволяє формувати проміжну фінансову звітність за МСФЗ. Також є деякі складності з валютою звітності. Ст. 5 Закону свідчить, що бухгалтерський облік і фінансова звітність складаються в грошовій одиниці України – гривні, а згідно МСФЗ фінансова звітність складається в іноземній валюті. Проте згідно з українським законодавством, не можна перевести гривню в іншу валюту і подавати іноземному партнеру таку звітність [4, 5].

Також слід зазначити наступні труднощі, з якими стикаються компанії в процесі впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності:

1. Компанії, які самостійно прийняли рішення про застосування міжнародних стандартів, змушені залучати значні фінансові, кадрові та консалтингові ресурси. Багато компаній не припускають значення до таких істотних статей видатків, а зіткнувшись з такою проблемою, зупиняють процес впровадження (переходу) до МСФЗ.

2. Процес впровадження МСФЗ займає значний період часу (не менше року), але багато компаній не розраховують на такий період часу, більшість з них хочуть за три місяці провести всю процедуру переходу. А так як це нездійсненно, то втрачають інтерес до поставленого завдання, і процес впровадження зупиняється.

3. Так як складання фінансової звітності за МСФЗ здійснюється паралельно с веденням обліку за національними стандартами, це значно збільшує загрузку на бухгалтерів компаній, що призводить до збільшення відтоку професійних кадрів. У нових кадрів не завжди вище рівень професіоналізму, але при цьому вони висувають більш високі вимоги по оплаті праці. Відповідно, процес впровадження сповільнюється або припиняється.

І все-таки вигоди від впровадження МСФЗ в Україні істотні:

1. Компанії отримують можливість виходу на міжнародні ринки, залучення додаткових інвестицій (ресурсів) у розвиток компаній, так як звітність, складена за МСФЗ, більш інформативна і зрозуміла іноземним інвесторам;

2. Впровадження МСФЗ дозволило удосконалити організаційну структуру компанії в цілому і обліку зокрема;

3. Євроінтеграційні процеси прискоряться, що позитивно позначиться на розвитку України в цілому.

Таким чином, перехід на МСФЗ може принести компанії як користь, так і шкоду. В якості позитивних моментів можна виділити підвищення прозорості, інформативності звітності, поліпшення порівнянності показників, збільшення можливостей для аналізу фінансового стану та інші. З негативних варто пам'ятати про те, що звітність за МСФЗ ще не дає гарантії автоматичного отримання інвестицій або позики. Тим більше що компанія при переході несе значні трудові, часові та фінансові витрати. Та й самі компанії не завжди готові розкривати всі дані зацікавленим користувачам.

Література:

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні - Закон України: затв. Верховною Радою України №996-XIV від 16.07.99р.

2. Про схвалення стратегії застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні - Розпорядження КМУ: № 911-р від 24.10.07 р.

3. Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - Закон України: затв. Верховною Радою України №3332-VІ від 12.05.11р.

4.  Міжнародні стандарти фінансової звітності – затв. Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку

5. Національних положення (стандарти) бухгалтерського обліку – затв. Міністерством Фінансів України