Педагогічні науки/2Проблеми підготовки спеціалістів

Асистент Гоцуляк К.І.

Прикарпатський національний університет імені В.Стефаника. Україна

Організаційні заходи щодо забезпечення розвитку післядипломної освіти

Концепція післядипломної освіти визначає цілі та завдання у справі розвитку професіоналізму кадрового потенціалу, вдосконалення функціонування загальнонаціональної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців для професійної діяльності у різних галузях економіки, державного управління місцевого самоврядування.

Основними передумовами розробки концепції є сучасні процеси становлення демократичної, правової, соціальної держави, розвиток засад громадянського суспільства, інтеграція України в Європейське співтовариство, проведення освітньої реформи, зокрема реформування післядипломної освіти, спрямованої на її вдосконалення.

Реалізація визначених концептуальних положень вимагає створення належних правових, соціально-економічних, матеріально-технічних та фінансових умов, а саме:

- сформувати необхідну нормативно-правову базу;

- розробити науково-обгрунтовану методику визначення загальнодержавних та регіональних потреб кадрового забезпечення;

- упорядкувати та оптимізувати мережу закладів післядипломної освіти, поєднавши галузевий принцип її організації з широкою міжгалузевою і регіональною кооперацією та з урахуванням соціально-економічного розвитку країни;

- сформувати новий механізм фінансування підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, передбачивши при необхідності внесення змін до чинного законодавства; слід передбачити прямий податок від прибутку чи відрахування від фонду заробітної плати у розмірі 1-2 % на ці потреби підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, галузевими міністерствами, іншими органами виконавчої влади та державними адміністраціями, сформувати у вищих навчальних та закладах післядипломної освіти окремі фонди, за рахунок яких буде здійснюватись підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу;

- визначити конкретні цільові функції підвищення кваліфікації і перепідготовки спеціалістів співідносно до різних рівнів, ланок та структур системи неперервної освіти.

- запровадити гнучку і динамічну систему перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з нових напрямів розвитку науки, техніки і технології, ринкових методів господарювання та управління;

- оперативно вивчати ринок праці, здійснювати постійний пошук замовників, додаткових джерел фінансування, проводити роботу з центральними та місцевими органами державної виконавчої влади з питань участі у виконанні загальнодержавних, регіональних та місцевих програм, які потребують вирішення проблем кадрового забезпечення;

- сформувати освітні програми навчання у системі післядипломної освіти відповідно до стандартів підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня та рівня вже здобутої освіти, а також стандарти підвищення кваліфікації фахівців за різними освітньо-кваліфікаційними рівнями, освітньо-професійними та професійними програмами, залежно від ступеня неперервного навчання, його стадії, категорії слухачів, характеру пізнавально-професійних потреб на основі прогнозування розвитку суспільства;

- упорядкувати перелік спеціальностей та спеціалізації перепідготовки з урахуванням існуючого переліку підготовки фахівців, державного замовлення та потреб окремих галузей регіонів;

- провести аналіз сучасного стану навчально-матеріальної бази закладів післядипломної освіти та привести її у відповідність до нових вимог їх діяльності; об’єднати кадрові, наукові та матеріально-технічні можливості закладів післядипломної освіти з потенціалом профільних вищих навчальних закладів;

- здійснювати формування викладацького складу закладів післядипломної освіти на конкурсній основі зі встановленням рівня оплати викладачів за ринковими розцінками;

- стимулювати здійснення фундаментальних, пошукових та прикладних наукових досліджень з прогнозуванням та забезпечення розвитку окремих галузей, удосконалення системи післядипломної освіти та освіти дорослих на протязі всієї професійної діяльності;

- проводити культурно-освітню та просвітницьку діяльність серед громадськості;

- розробляти та реалізовувати програми і проекти в галузі післядипломної освіти із залученням науково-методичної, фінансової, технічної допомоги різноманітних громадських організацій, асоціації, фондів, в т.ч. і міжнародних.

Післядипломна освіта повинна розглядатись як одна із пріоритетних в державі, оскільки вона безпосередньо пов’язана з перспективами економічного розвитку та соціальної стабільності суспільства. З метою її подальшого удосконалення доцільно створити при Кабінеті Міністрів України Міжвідомчу координаційну раду з питань післядипломної освіти представників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, у підпорядкуванні яких є відповідні заклади.

Література:

1. Гранюк Л.О. Технологія створення модульних програм підвищення кваліфікації вчителів. – К.: УІПКККО, 1995. - 49 с.

2. Методичні основи удосконалення організації навчального процесу. - Х.: Основа, 1999. – 51 с.

3. Олійник В.В. Безперервна освіта // Світло-2000 - №3 (17). - С.12-15.

4. Олійник В.В. Методичні та організаційні засади реформування післядипломної освіти України. // Управління якістю професійної освіти: Зб.наук.пр. – Донецьк: ТОВ «Лебедь», 2001. – С.23-26.