Ковальчук В.Ю., Білецька Л.С., Силюга Л.П., Стасів Н.І.

Роль простих задач як дидактичного засобу навчання

учнів початкових класів

В умовах відродження національної школи потрібні спеціалісти не вузького профілю, а з фундаментальною підготовкою, гнучкістю мислення і широтою кругозору. А для цього на всіх етапах навчання, а особливо у молодшому шкільному віці, необхідно прищеплювати інтерес до навчання й пізнання, навчити кожну дитину самостійно працювати. Одним із засобів, за допомогою якого можна здійснити ці завдання у процесі вивчення початкового курсу математики, є розв’язування простих задач. Така їх роль визначається тим, що розв’язування математичних задач у початковому курсі математики є метою і засобом навчання .

В успішному засвоєнні початкового курсу математики одним із основних завдань є вміння пов’язувати величини між собою, знання залежностей між ними, вміння знайти шукане за відомим, формування обчислювальних умінь і навичок молодших школярів. Кожне обчислювальне вміння формується на основі відповідних теоретичних положень, а немаловажну роль у вирішенні цієї проблеми також відіграють задачі, зокрема, прості .

М.В.Богданович з приводу цього зазначав: „Початкове розкриття змісту арифметичних дій здійснюється за допомогою відповідних операцій над предметними множинами. Засобом переходу від операцій над множинами предметів до дій над натуральними числами є задачі. Розв’язуючи задачу, учні спираються на уявлення про предмети, які згадуються в умові, але оперують уже числами”.

Тому в процесі навчальної діяльності у початкових класах потрібно використовувати прості задачі для розкриття як змісту арифметичних дій, так і їх властивостей. Про це свідчать і підручники з математики для початкових класів. Згідно з Програмою середньої загальноосвітньої школи на початкову ланку освіти покладаються різні завдання, а особливо важливі серед них: „навчитися розв’язувати прості та найпростіші складені текстові арифметичні задачі. При цьому мають бути вироблені міцні навички розв’язування простих задач, що розкривають зміст арифметичних дій та відношень „менше на…”, „більше на…”, „менше у…разів”, „більше у…разів” .

У зв’язку із цим виникає проблема дослідити, яку роль відіграють прості задачі у початковому курсі математики, описати їх значення як дидактичного засобу навчання та формування й активізації прийомів розумової та навчально-пізнавальної діяльності.. Ця проблема є однією із актуальних проблем сучасної педагогічної науки.

Текстову задачу, для розв’язання якої треба виконати лише одну арифметичну дію, називають простою. Прості задачі можна поділити на види в залежності від дій, з допомогою яких вони розв’язуються (додаванням, відніманням, множенням, діленням), або в залежності від тих понять, які формуються у процесі їх розв’язання.

Якщо розглянути класифікацію простих задач на основі відповідності арифметичним діям, якими вони розв’язуються, то виділяють у методиці викладання математики три групи. До першої з них належать прості задачі, у розв’язанні яких учні засвоюють конкретний зміст кожної арифметичної дії:

1. знаходження суми двох чисел,

2. знаходження остачі,

3. знаходження добутку як суми однакових доданків,

4. поділ на рівні частини,

5. поділ на вміщення

З них у першому класі учні вивчають задачі лише перших двох видів: на знаходження суми двох чисел (додавання) і на знаходження остачі (віднімання). Тому в методиці роботи над задачами у першому класі виділяють три ступені :

· на першому ступені учні засвоюють зв’язки, на основі яких вибирають дії;

· на другому ступені – вчитель ознайомлює із розв’язанням задач певного виду;

· на третьому ступені – формує відповідні вміння.

Зміст арифметичних дій (в широкому розумінні), зв’язки між компонентами і результатами дій розкривають на основі відповідних операцій над множинами предметів, розв’язування прикладів, повідомлення правил тощо. Отже, перший ступінь у роботі над задачами більше стосується процесу ознайомлення з математичними поняттями.

У процесі навчання розв’язування простих задач передбачається:

· сформувати чітке розуміннями учнями понять „умова”, „запитання”, ”розв’язання” і ”відповідь” задачі;

· домогтися, щоб учні свідомо вибирали дію, за допомогою якої знаходимо відповідь на запитання задачі;

· навчити правильно записувати розв’язання задачі та чітко формулювати відповідь до неї.

Правильне розуміння вибору дії забезпечує свідоме розв’язання питання і є підготовкою до засвоєння дітьми суті арифметичних дій у різних випадках їх практичного застосування .

Згідно з новою програмою вивчення арифметики натуральних чисел і нуля ґрунтується на системі доцільно дібраних задач і має на меті формування, розвиток основних математичних понять, розкриття і конкретизацію різного роду кількісних зв’язків, застосування теорії на практиці.

Математичний зміст задач і система їх розміщення підпорядковується змісту і системі розміщення програмового матеріалу з математики. Формування в учнів основних математичних понять, розкриття змісту дії, набуття вмінь застосовувати дії до розв’язання практичних питань відбувається у процесі розв’язування простих задач.

Отже, розв’язання простих задач сприяє розвиткові логічного мислення і мовлення учнів, їх кмітливості, формуванню змісту арифметичних дій, вмінню встановити залежності між величинами.