Гринченко Я.Ю.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Виникнення жанру любовного роману в процесі розвитку американської літератури кінця ХХ століття

        Літературна спадщина письменників США посідає значне місце серед шедеврів світових класиків. Історія американської літератури після завершення Другої світової війни охоплює кілька десятиліть. У  післявоєнні  роки  з’явилися нові явища й тенденції в американській літературі: угруповання поетів-бітників, школа  прозаїків  «чорного  гумору». Поряд із класичною літературою велике розповсюдження в США отримала так звана масова белетристика, що має на меті створити для читача світ-ідилію. Одним із жанрів масової літератури, що здобув велику популярність став любовний роман.

       Дослідженням нових тенденцій в американській літературі приділяли увагу багато  провідних  закордонних  і вітчизняних  вчених:  О. Бессараб, Е. Мінцис, І. Постолова. Ці дослідники акцентували  свою  увагу  на  загальному огляді американського  літературного  процесу другої половини   ХХ ст., проте характеристика процесу становлення жанру любовного роману все ще знаходиться в динаміці. Метою даної статті  є аналіз розвитку американської літератури другої половини ХХ століття та визначення у ньому ролі жанру любовного роману.

        Криза  літератури  й  літературоцентричних  орієнтацій  у  суспільстві  супроводжувалися  в  1990-х роках кризою образ автора. Системне дослідження феномена масової літератури вимагає звернення до категорії автора. Поняття «автор» у масовій літературі змінює свою природу. Науковець Ю. М. Лотман  справедливо  визначав  специфіку  читацького  замовлення  в  перехідні епохи: «Читач прагнув би, щоб його автор був генієм, але при цьому він же хотів би, щоб твори цього автора були зрозумілими» [1].

       Масовий  читач  вимагає літератури, що спрямована саме на його смак;  його  установки  й  стратегії  можуть  відповідати закономірностям  розвитку  того  або  іншого  літературного  процесу,  а  можуть  йому  суперечити. Одною  з  особливостей  масової  літератури  є  нівелювання  авторської  точки  зору,  а  нерідко  й анонімність  творів. Літературознавець Ж. Бодрийар зазначає:  «У  соціального  більше  немає  імені.  Вперед  виступає  анонімність» [1].

       На тлі такого стрімкого розвитку літератури можна виокремити жанр любовного роману. Любовний роман – це прозовий твір, у якому змальовується любовний звязок між чоловіком та жінкою. Твір цього жанру демонструє історію любовних стосунків, акцентуючи увагу на почуттях та переживаннях героїв. Як правило, предметом зображення є палке кохання, яке не розуміють оточуючі, або на перепоні якого зустрічається багато складних обставин. Переважна більшість любовних романів підпорядкована наявності обов’язкових рис цього жанру: головні герої повинні бути гарними, імена персонажів є нетиповими в повсякденному житті, постійна зміна місця дій, палка пристрасть між закоханими.

          Одним із перших творів цього жанру  вважається роман С. Річардсона   «Pamela or Virtue Rewardedhttp://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=%D0%BF%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE&source=web&cd=1&sqi=2&ved=0CFQQFjAA&url=http%3A%2F%2Fkorotko.org.ua%2Fpamela-abo-vinagorodzhena-dobrochesn%25D1%2596st&ei=gNbdT6-EII7OsgbCtvz3DQ&usg=AFQjCNGWskGcH1UZyjQt7l91BBXW5zJHwg&cad=rja», який було опубліковано в 1740 р. Найкращим  любовним романом, що визнаний класикою світової літератури, постає                   «Pride and Prejudice» Дж. Остін. Визнаними майстринями роману були сестри Бронте, зокрема роман Ш. Бронте «Jane Eyre». Новітній любовний роман зародився після публікації твору Кетлін Вудівісс «The Flame and the Flower» в 1972 р.

          Неперевершеною представницею сучасного любовного роману є     Даніела Стіл. У центрі всіх творів письменниці – кохання. На перший погляд, їхні сюжети банальні, схожі між  собою  й  передбачувані,  але  насправді  кожен  із  них  має  свої  особливі  конфлікти,  інтриги, несподівані повороти, щасливі та трагічні моменти. Сама письменниця вважає, що її твори не про кохання, а про людські характери. Д. Стіл зазначає: «Любов – це складова частина життя, але я думаю про неї скоріше як  про  категорію,  а  насправді  я  пишу  про  ситуації,  в  які  ми  потрапляємо:  втрати,  війну,  хвороби, роботу, кар’єру, добрі та погані речі, злочини, будь-що» [2]. Письменниця визначає основну тему власних романів: «Своїми творами я намагаюся дати людям надію. Кохання чудове, але надія є більш важлива. Ми не можемо жити без неї» [2]. І справді, всі героїні знаходять щастя завдяки надії, яка рано чи пізно з’являється на їхньому шляху і допомагає докорінно змінити життя, вирішити проблеми, перебороти труднощі.

       Символічним є  те,  що  письменниця  дає  своїм  героїням  романів  значущі імена: Hope (надія) та Faith (віра). У деяких романах стосунки між героями зображено на фоні історичних подій: «No Greater Love» (1991р.) – загибель Титаніка, «Message from Nam» (1990 р.) – смерть Джона Кеннеді та війна у В’єтнамі, «Zoya» (1988 р.) – революція 1917 року та загибель царської сім’ї, «Crossings» (1982 р.) – Друга світова війна. Це додає драматизму зображенню характерів, завдяки чому сюжети про відродження героїнь, повернення їх до життя сприймаються читачем як історії реальних людей, що були учасниками чи свідками цих подій.

       Слід зазначити, що мова романів Даніели Стіл емоційна, образна та барвиста, водночас проста та зрозуміла. З великою майстерністю письменниця застосовує різноманітні мовні засоби та стилістичні фігури для зображення життєвих ситуацій, драматичних епізодів, характерів та природи. Твори письменниці стали бестселерами серед такого розмаїття сучасних літературних творів.

     Отже,  проаналізувавши  розвиток  американської  літератури  другої  половини  ХХ  століття, можна прослідкувати зміну тенденцій, що були спричинені  цілим  рядом  факторів:  впровадження  нових  філософських  концепцій, зіткнення культурних й інтелектуальних цінностей, криза образу автора, стрімкий розвиток постмодерністської  літератури,  що  виникла  та  розвивалася  на  основі  французького постструктуралізму  та  підвищеного  інтересу  до  різноманітних  інтелектуально-філософських концепцій  того  часу.  Цей  період  позначений  цілою  низкою  літературно-критичних  і мистецтвознавчих  праць,  присвячених  становленню та відокремленню жанру любовного роману, що зайняв гідну ланку в системі літературних жанрів.

Література:

1. Бессараб О., Постолова І. Специфіка розвитку американської літератури другої половини ХХ століття (1940–1990). - Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal//natural/VKhNU/Filol/2011_936/content/besarab_postolova.pdf

2. Мінцис Е.Є. Сучасний англомовний жіночий роман: структура та лінгвостилістичні особливості (на матеріалі прози Даніели Стіл). - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/nvvnu/filolog_mov/2011_5_2/R1/Mintsys.pdf