Филологические науки/3. Теоретические и методологические проблемы исследования языка

Гайдук Г.В.

Маріупольський державний гуманітарний університет, Україна

Образність іменників-зоосемізмів і зоосемічних пареміологічних одиниць

Лінгвістичні дослідження останніх десятиліть відзначені зануренням у вивчення ролі так званого «людського фактору» в мові з метою вивчення того, яким чином людина, представник тієї чи іншої культури, використовує мову як засіб комунікації. Лінгвокогнітивний аспект семантики іменників-зоосемізмів, зоосемічних пареміологічних та фразеологічних одиниць є недостатньо дослідженим і представляє безпосередній інтерес у сучасній лінгвістиці. Постановка і висвітлення цієї проблеми необхідні, насамперед, для визначення багатогранності плану змісту і плану вираження, а також адекватності вживання іменників-зоосемізмів, зоосемічних пареміологічних та фразеологічних одиниць.

Актуальність дослідження обумовлена підвищеною увагою лінгвістів до вивчення лінгвокогнітивного аспекту досліджуваних мовних комплексів із урахуванням їх системності, тематичної орієнтованості та експресивного потенціалу.

Мета дослідження міститься в комплексному підході при визначенні сутності семантики іменників-зоосемізмів, зоосемічних пареміологічних та фразеологічних одиниць в аспекті лінгвокогнітології.

У лінгвістиці немає єдиного підходу до опису, термінології, семантичної структури слів, які називають тварин. Для найменування тварин у прямому значенні використовують терміни “зоонім”, “зооморфізм”, “зоохарактеристика”, “зооморфний образ”, “зоосемізм”.

Термін “зоосемізм” є найуживанішим у лінгвістичній літературі. На думку Л.А. Киприянової, зоосемізм – це родовидова одиниця, в якій відчутний пріоритет переносного значення лексем, які належать до її складу. Більшість одиниць в прямому значенні номенклатурні, тяжіють до сфери термінології. Цим обумовлена обмеженість їх вживання в звичайній мові; в переносному ж значенні, отримуючи заряд емоційності та образності, вони стають широко вживаними як в повсякденному спілкуванні людей, так і в літературі, надаючи мові ідиоматичність [1].

У роботі образні іменники-зоосемізми становлять 54 лексичні одиниці, отримані методом суцільної вибірки зі словника Longman Dictionary of Contemporary English (далі LDCE). Їх розподілено за семантичними ознаками на такі групи (див. таб. 1):

Таблиця 1

СЕМАНТИЧНІ ОЗНАКИ ОБРАЗНИХ ІМЕННИКІВ-ЗООСЕМІЗМІВ

№	Семантична ознака	Кількість	%	Приклад
1.	Птахи	17	31	Bird ‘птах’ Swan ‘лебідь’, Stork ‘лелека’ Hen ‘курка’, Cock ‘півень’
2.	Комахи	6	10	Wasp ‘оса’
3.	Риби	1	1	Fish ‘риба’
4.	Плазуни та земноводні	3	6	Snake ‘змія’
5.	Свійські тварини і худоба	22	40	Sheep ‘вівця’
6.	Дикі тварини	4	6	Fox ‘лисиця’
7.	Екзотичні тварини	4	6	Monkey ‘мавпа’
Усього		54	100

Група «Свійські тварини і худоба» є найчисельнішою; вона налічує 22 найменування або 40%. Наприклад, sheep, ass, ox, pig і т.п.

Зоосемізм sheep ‘вівця’ має основне значення: “A woolly ruminant of the genus Ovis”, а в переносному смислі позначає : “A timid, shy person who is easily led by others” [LDCE].

Слово ass ‘осел’ в прямому значенні позначає “A beast of burden, particularly a donkey” [LDCE], а в переносному смислі – “A stupid person” [LDCE].

Найбільш цікавим в цій групі є зоосемізм pig ‘свиня’, основним значенням якого є “Any of several mammals of the genus Sus, having cloven hooves, bristles and anose adapted for digging; especially the domesticated farm animal Sus scrofa” [LDCE]. У переносному значенні це слово вживається, щоб позначити : “1.Someone who overeats or eats rapidly and noisily. 2. A nasty or disgusting person. 3. A dirty or slovenly person. 4. A police officer 5.  A person who is obese to the extent of resembling a pig” [LDCE].

Зауважимо, що переносне значення зоосемізмів визначається факторами екстралінгвістичного порядку. Багато символів відображають з давніх-давен складені в народі уявлення та вірування, які є варіантами міфологічних і біблійних уявлень. У стародавньому осмисленні ролі тієї чи іншої тварини криється велика сила, яка полягає в можливості підвищення або зниження соціального статусу адресата. Так, характеризуючи людину за допомогою звернення до зоосемізму lion ‘лев’, який передає силу і велич lion heart ‘відважна, хоробра людина’, society lion ‘світський лев’, його поміщають на дуже високу соціально-ієрархічну сходинку. Актуалізація ж зоосемізму ass ‘осел’, який в англійському мовному колективі сприймається як символ упертості і дурості : an ass in a lion's skin, ass in grain, Balaam's ass, make an ass of oneself – сприяє зниженню статусу опонента до низького рівня.

Потужним джерелом для характеристики людини є світ тварин, що мають оказіональні образні асоціації – саме з нього черпаються конотації для експресивної характеристики людини. Оказіональні конотативні семи являють собою відображення якостей, властивостей або ознак, які притаманні зоосемізмам або ж приписані їм людиною. Широке варіювання оказіональної символіки простежується при використанні іменників-зоосемізмів. Картина образних асоціацій свідчить про те, що ряд людських якостей приписується тваринам: лицемірство, щастя, мовчазність, безпутний, працьовитість, досвід.

У цьому зв’язку було вивчено пареміологічні одиниці макрополя ЛЮДИНА, що представлене значною кількістю паремій, які в сукупності складають “пареміологічний портрет” людини. Дослідження було спрямоване на створення редукованого “портрету”, представленого тільки англійськими пареміями із зоосемізмами. Корпус зоосемічних пареміологічних одиниць складає 236 одиниці, які було класифіковано в порядку убування їх кількісних показників таким чином:

1. Моральні якості – 50 одиниць (20%)

2. Екзистенція – 41 одиниця (16%)

3. Соціальна сфера – 28 одиниць (12%)

4. Зовнішність – 27 одиниць (11%)

5. Емоційно-психічні стани – 25 одиниць (10%)

6. Трудова діяльність – 23 одиниці (9%)

7. Поведінка – 21 одиниця (8%)

8. Фізичні характеристики – 17 одиниць (6%)

9. Розумові здібності –13 одиниць (4%)

10. Морально-етичні уявлення – 11 одиниць (3%)

11. Мова – 6 одиниць (0,8%)

12. Індивідуальність – 2 одиниці (0,2%)

У кожній групі були визначені категорії (репрезентативні якості), домінуючі з боку національного менталітету в макрополі ЛЮДИНА: обережність, життєвий досвід, соціальність, зовнішність - сутність, бажання, робота, вміння та навички, людські вчинки, вік, фізичні вади, мудрість і дурість, хвастощі, невдячність, балакучість, марнослів'я. Так само була зроблена спроба опису лексичних домінант груп на основі розгорнутої класифікації. Результати проведеного дослідження свідчать, що найбільш виділеними в більшості груп є лексичні одиниці, які позначають домашніх тварин, таких як собака, кішка і коня. Найменш представлений клас диких тварин і птахів.

Література

1. Киприянова А.И. Функциональные особенности зооморфизмов (на материале фразеологии и паремиологии русского, английского, французского и новогреческого языков). // Автореферат диссертации на соискание учёной степени кандидата филологических наук. – Краснодар, 1999. – 23 с.

2. Longman Dictionary of Contemporary English / Ed. Dir. D.Summers. – London: Longman, 1987. – 1229 p.