Ануріна І. С., Мацак Ж. Г.

Кременчуцький національний університет

імені Михайла Остроградського

Переклад англійських неологізмів у галузі економіки українською мовою

Переклад як вид духовної діяльності людини існував ще у глибокій старині. Він завжди відігравав істотну роль в історії культури окремих народів та світової культури в цілому. У наш час потреба в перекладі набуває все більших масштабів через зростаючу інтенсивність міжнародних контактів. За таких умов істотно зростає роль перекладу, який впливає на економічні, суспільно-політичні, наукові, культурно-естетичні та інші відносини народів.

Актуальність проблеми полягає в тому, що внаслідок процесу глобалізації в українську мову потрапляє велика кількість термінів економічної галузі, переклад яких потребує особливої уваги.

Метою дослідження є встановлення способів перекладу неологізмів англійських економічних текстів українською мовою.

Предмет дослідження – це економічні неологізми англійської мови, а об’єкт – способи передачі лексики цього типу при перекладі.

Неологізми британського варіанту англійської мови різних періодів досліджувалися в дисертаціях Н. Г. Олексенка, Г. А. Міклашевської, Л. І. Хахам, Н. М. Леонтьєвої, О. Н. Іванова. В американському варіанті англійської мови неологізми досліджували Т. А. Соловйова, Ю. В. Шувалова. Теоретичні питання про диференціацію понять «власне неологізми» і «новоутворення» висвітлено у дисертації Ю. К. Волошина.

Переклад економічного тексту – комплексний процес. Для правильної і точної передачі ідей треба не тільки знати правильні слова в мові перекладу, але й надавати їм відповідної гармонічної форми. Для цього у більшості випадків додаються ще й стилістичні фактори, які не можна не враховувати. Перекласти означає правильно й повно виразити засобами однієї мови те, що вже виражено засобами іншої мови [4].

В економічній літературі особливу увагу треба приділяти неологізмам. Коли перекладач вперше зустрічає неологізм, він зазвичай не має уявлення про поняття позначене ним, тому значення неологізму доводиться з’ясовувати з контексту [1].

Нові слова, як правило, з’являються на базі вже існуючих у мові слів та морфем. Їх аналіз може допомогти перекладачу. Для цього треба добре знати засоби словотворення в англійській мові:

1)    надання вже існуючому слову ще одного значення: quotation – цитата, вираз; котирування, курс на біржі цінних паперів;

2)    словоскладання: dividend-right certificate – сертифікат, який надає право отримати дивіденди, fill-or-kill order – наказ клієнта брокеру, який має бути негайно виконаний або анульований;

3)    конверсія – функціональний перехід слова з однієї частини мови в іншу: E-mail me / us to – Напишіть мені / нам на електронну адресу…

4)    зворотна деривація – процес створення дієслів за допомогою усікання суфікса корелятивних іменників to televise – транслювати від television – телебачення;

5)    зрощення – поєднання або усіченого кореня одного слова з цілим словом, або поєднання двох усічених коренів: forex (foreign + exchange) – іноземна валюта, impex (import + export) – експортно-імпортний;

6)    серед існуючих видів абревіатурного методу словотворення особливої уваги заслуговує частково скорочені ініціальні скорочення: B-unit (Barclays currency unit) – міжнародна грошова одиниця банку Баклейз бенк Інтернешнл, Fed Wire – система електронного зв’язку федеральних резервних банків [3; с. 501].

Виходячи з вищезазначеного, основними способами передачі неологізмів засобами української мови можна назвати:

1)  транскрипція і транслітерація: put – пут (опціон), Nikkei – Ніккей (індекс курсів цінних паперів на Токійській фондовій біржі);

2)  калькування: multicurrency credit – мультивалютний кредит;

3)  описовий переклад: open outcry – метод біржової торгівлі шляхом прямого контакту продавця і покупця.

Таким чином переклад неологізму передбачає дві стадії:

1)     з’ясування значення неологізму в контексті;

2)     передача значення рідною мовою [2].

Отже, неологізм повинен сприйматися як звичайне мовне явище, і відсутність слова в мові не може бути перешкодою для його перекладу, до того ж саме перекладацька практика робить найбільший вклад у поповнення лексичного складу мови перекладу новими словами, які приходять з інших мов.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.                 Аристов Н. Б. Основы перевода / Н. Б. Аристов. –– М. : Изд-во «Литературы на иностранных язиках», 1959. – 262 с.

2.                 Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка / И. В. Арнольд. – Учебник для ин-тов и фак. иностр. яз. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Высш. шк., 1986. – 295 с., ил.

3.                 Жукова Н. М. Питання перекладу економічної літератури. / Н. М. Жукова // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя : Просвіта, 2007. – Вип. XXI. С. 500 – 502.

4.                 Фёдоров А. В. Основы общей теории перевода / А. В. Фёдоров. Для институтов и факультетов иностр. языков. Учеб. пособие. 5-е изд. СПб. : Филологический факультет СПбГУ; М.: ООО «Издательский Дом «ФИЛОЛОГИЯ ТРИ», 2002. 416 с.