Філологічні науки/7. Мова та мовна комунікація

Ватченко С.О., Владімірова М.С.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ПРОВІДНІ ПОЕТИКАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТРИВІАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ЇЇ СУБФОРМИ - “ГЛАМУРНА” ПРОЗА ТА ФЕНОМЕН “ЧІКЛІТ” В АНГЛОМОВНІЙ КУЛЬТУРІ

Словосполучення “тривіальна література”, іншими словами - “масова література” має різні значення. У широкому сенсі це все то в літературі, що не отримало високу оцінку художньо освіченої публіки: або викликало її негативне ставлення, або залишилося нею непоміченим.

Масова література з її клішованістю і “безавторством” викликає до себе суто негативне ставлення у більшості представників художньо-освічених верств, у тому числі у літераторів. Разом з тим робляться досліди її розгляду як явища культури, володіючого і позитивними властивостями.

В останнє десятиліття минулого століття і особливо на початку нинішнього гуманітарне знання, інтегративна природа якого спочатку спонукала дослідників до міждисциплінарного діалогу, істотно розширило кордони наукового осмислення світу. Рубіж XX-XXI ст. в гуманітарних науках відзначений найважливішою подією – “перефокусування” наукової оптики, перемиканням уваги вчених на феномени культури повсякденності, практику життя “звичайної” людини. Досвід людини, одержуваний у повсякденному житті, став значущою проблемою і однією з найбільш бурхливо і перспективно розвиваючих тем у сучасній культурології. Така “зміна оптики” характерна не тільки для зарубіжної культурної антропології, в якій подібні дослідження стали проводитися значно раніше, а й для вітчизняної науки.

В англомовній же гуманітарній науці було зафіксовано появу нового феномена - стилю життя, що позначається як гламур. Незважаючи на те, що гламур являє собою досить молодий феномен в проблемному полі сучасних гуманітарних наук, до теперішнього часу вже накопичено досить великий матеріал з цієї тематики в сучасній публіцистиці і науковій літературі.

Таким чином, гламур у сучасному російськомовному та україномовному вживанні нерозривно пов'язується із кліповим мисленням, нерозчленованим на візуальний і вербальний ряди. Показово, що значення слова “гламур” у російській мові набуває оціночну роль, і на перший план в тлумаченні виходять не “чарівність” і “шарм”, а “підробленість”, “штучність”, підкреслюється симулятивна природа гламуру.

У проблемному полі сучасної гуманітаристики вивчення гламуру представлено з різних методологічних позицій. Зокрема, цей феномен вивчається на основі базової категорії стилю життя, який розуміється як одна з найбільш важливих, константних характеристик життя сучасної людини.

Гламурну прозу як явище жіночої белетристики Україні та Росії, часто порівнюють з англо-американським жанром чікліт - різновидом жіночої прози, заснованої на романтичному сюжеті і написаної легко та з гумором. Термін “чікліт” є транскрипцією англійського словосполучення “chick lit”, що в перекладі на російську мову означає “література для ципочек”. Звідси видно, що спочатку термін володів певною негативною конотацією, в якій крився натяк на відсутність справжньої літературної цінності “жіночих” творів. На даний момент існують різні напрямки чікліта, а саме книги, присвячені проблемам повних дівчат і жінок (Bigger Girl Lit); література для кар'єристок (Career Chick Lit); для одиноких жінок, що живуть у мегаполісі, (Single City Girl Chick Lit); а також книги для жінок предпенсійного та пенсійного віку (Hen Chick Lit); для шопоголіків (Shopping Chick Lit); для жінок із дітьми (Kids Chick Lit) і т.д. Сучасна “жіноча література” позиціонує себе як своєрідне і незалежне культурне явище, що підкреслює інший підхід жінки до літературної діяльності. Як відомо, справжнє місце жінки у літературі завжди оскаржувалося. Жінки сучасного прогресивного суспільства прагнуть представити і затвердити власну модель бачення і розуміння світу.

Існує думка, що “чікліт” представляє собою псевдолітературу, побічний продукт літературного процесу, оскільки героїні творів “жіночої літератури” примітивні, так звані “гламурні дурепи”, а сюжетні лінії - передбачувані. З цієї причини “чікліт” був зведений у статус “пляжного чтива” (“beach reads”), тобто літератури, придатної лише для розваги і виключаючу будь-яку рефлексію. Критики наполягають на тому, що істинно сучасний літературний образ жінки повинен бути протиставлений брехливої пропаганди ЗМІ. Цей аргумент має певне значення у розпочатій полеміці, проте він не бере до уваги той факт, що жінки XXI століття, ймовірно, більше не зацікавлені у відстоюванні позицій ярого фемінізму. Можливо, критики ще не готові визнати, що чікліт набагато ближче до реалій життя сучасної жінки, ніж теорія фемінізму. Жінка XXI століття не сліпо слідує догмам, а просто прагне бути собою, незалежно від того, чи вписується це у феміністську концепцію. У центрі уваги всіх творів, які відносяться до жанру чікліта - життя сучасної жінки, і саме це є найбільш глибокою причиною запаморочливого успіху “жіночої літератури” серед жіночої читацької аудиторії. Веб-сайт chicklit.com сформулював визначення для розглянутого в роботі літературного жанру: “Це класно! Це забавно! Це весело! Це все про тебе!” (“It's hip. It's smart. It's fun. It's all about you”). Творці сайту переконані, що читачки хочуть “бачити їх власне життя у найдрібніших деталях, відображених у сучасній художній літературі”. При порівнянні із любовними романами, сюжет і проблематика яких досить важко співвіднести із життям і діяльністю сучасного суспільства, твори, пов'язані з жанром чікліта, відрізняються більшою реалістичністю і наближеністю до сучасного життя. У той час, як любовні романи традиційно закінчуються щасливим з'єднанням закоханих, чікліт пропонує читачеві більш реалістичний погляд на романтику і самотність. Крім того, героїні творів “жіночої літератури” наділені, як правило, умінням посміятися над собою. Традиційна для цього жанру форма оповіді - від першої особи або ж форма сповіді або дружнє визнання. Подібна форма викладу ще більше зближує читачку і героїню.

Література:

1. Шоре Е. Феміністське літературознавство на порозі XXI століття. До постановки проблеми (на матеріалі російської та української літератури XIX століття) // Літературознавство на порозі XXI століття: Збірка статей. — М-код.,1998.

2. Габріелян Н. Єва – це означає життя (Проблема простору в сучасній російській жіночій прозі) // Питання літератури. – 1996. – № 4. – С. 31

3. Lodge D., Wood N (eds). Encyclopedia of Modern Criticism and Theory. – L. etc.: Longman, 2000. – 308 p.

4. Strecker G. Frauenträume – Frauentränen. Über den unterhaltenden deutschen Frauenroman.– Weilheim: Otto Wilhelm Barth Vlg., 1969. – S 181

5. Emanzipazion und Literatur / Hg. von H. Binn. – Düsseldorf, 1984. – 362 p.