Філософія 6.Філософія науки

І.Дорожко

Канд. психол. наук, доцент

Харківський національний педагогічний університет ім.Г.С.Сковороди

МУЛЬТИВАРІАНТНІСТЬ ПОСТМОДЕРНУ У РЕАЛІЯХ

РОДИННОГО ВИХОВАННЯ

У площині філософських та психолого-педагогічних наук виявляється антропологічна криза, криза сім’ї, а саме трансформації у міжособистісних стосунках, зміни рольових позицій. Багатовимірність постмодерну у реаліях сьогодення виявляється практично у всіх сферах життєдіяльності – філософії, психології, педагогіці, політології, мистецтві.

Реальність змінюється, етапи кризи переходять з одного стану в інший, змінюється сприймання подій, що відбуваються. Природа кризових ситуацій, їх наслідки набирають обертів, відзначаються мінливістю, весь час трансформуються, як і весь нестримний світ.

Спадають на думку незабутні погляди у майбутнє Б.Рассела у книзі <<Шлюб та мораль>>. Аналізуючи ситуацію тогочасного періоду він підкреслював – сім’я швидко розпадається, а благі побажання миру між народами поки ніяк не збуваються. Очевидно, що ситуація містить у собі серйозну загрозу світові. Проте, не все так безнадійно. Можливо, у майбутньому інтернаціоналізм буде мати найбільшу кількість прихильників, ніж зараз. Може - це щастя, розмірковує Б.Рассел, що у людства немає можливості передбачати майбутнє. Він сподівається на найкраще у майбутньому. Хоча не заперечує, що все буде інакше. [4, с.173].

Планування, постановка віддалених цілей, заперечення особистих інтересів, відмова від теперішнього заради майбутніх перспектив не видається привабливим проектом, у світі – де майбутнє має характерні риси туманності, невизначеності. Ризики та небезпеки впливають на постановку віддалених цілей. Якщо можливість не використовується своєчасно, <<тут і тепер>>, - це втрачена можливість, тому є сенс її використати.

Тенденції сучасного світу наближаються до поверхневих стосунків, бо наскільки вони відзначаються легкістю, настільки мінімальним є ймовірний збиток. Таким чином, зобов’язання сьогодення стоять на шляху майбутніх можливостей. <<Тут і тепер>> - визначальні слова життєвої стратегії особистості, незважаючи на сферу використання даної стратегії. З.Бауман описує щасливих <<жителів глобального світу>> як таких, що мандрують без речей. Вони не надто засмучуються, витісняючи неприємні факти із своєї свідомості та свого життя. У світі ризику розумні мандрівники повинні бути схожими на щасливих <<жителів глобального світу>>. Глобальний світ кожної хвилини змінюється, але його <<жителям>> не вистачає часу зупинитись, замислитись і усвідомити, що людські стосунки не механічні, не автоматизовані, і не мають відношення до деталей машин. Виготовлення та термін зберігання мають характеризувати показники речей товарообігу, а не людські стосунки.

Глобалізаційні процеси спричинюють зникнення та послаблення, розшатування та розпад людських стосунків, співтовариств, родинних зв’язків. З.Бауман відверто та з сучасним акцентом щодо перспективи існування партнерських зв’язків пише: <<Зобов’язання: <<Поки смерть не розлучить нас>> постають контрактами, що мають силу <<поки зберігається задоволеність>>, тимчасовими та скороминущими за визначенням, за намірами, за практичними наслідками, які будуть порушуватись в односторонньому порядку кожного разу, коли один із партнерів має намір вийти із партнерства, замість того, щоб намагатись зберігати стосунки за будь-яку ціну. Іншими словами, зв’язки та партнерство мають тенденцію розглядатись як речі, які необхідно використовувати, а не створювати, і з ними поводяться відповідним чином >>. [1, с.176].

Визначальна фраза <<тут і тепер>> впливає на партнерські стосунки, змінює їх майбутнє. Нести відповідальність, відповідати за іншу людину та планувати завтрашній день – тенденції минулого, що не відповідають вимогам модерного періоду. Тимчасові та скороминущі партнерські зв’язки – зручна, приємна форма спілкування. Якщо зв’язки між людьми, подібно іншим об’єктам споживання, стають легкодоступними, від яких можна отримати миттєве задоволення, то не має сенсу докладати зусиль, витрачати на них кошти і час. Навіть незначні події ведуть до дискомфорту та незручностей, можуть привести до краху партнерських стосунків. Банальні розбіжності ведуть до непорозумінь, жорстоких конфліктів, неприємних обвинувачень.

Питання сьогодення визначаються таким чином, що ми живемо у стані постійної хронічної втоми, хронічної надзвичайної ситуації, найбільша частина почуттів (любові, розуму, страху, гніву) заперечується, притупляється та пригнічується. Серед тих, хто відчуває сильніше, бачить ясніше, приймає рішення – зазвичай виснажуює себе та страждає. Абсурдно звучить, але ментальність нашого суспільства полягає в тому, що ніхто не може бути абсолютно щасливим, якщо всі навкруги такі нещасливі. Але кожна реальність має свої творчі можливості, необхідно контактувати з нею та відчувати її.[3, с. 38].

Дійсно, кожна реальність має своє творчі можливості, необхідно досліджувати її, відчувати та контактувати з нею. Якби мова шла тільки про сім’ю та шлюб. Ситуація ускладнюється тим, що партнерські відносини не вичерпуються питаннями шлюбу, батьківства, любові, сексуальності, - а включають в себе – політичні, економічні, правові, професійні аспекти. Якщо постають питання пов’язані з сімейними проблемами виникає необхідність говорити про роботу та гроші, питання браку перетинаються з спеціальною освітою, професією, мобільністю. Узагалюнюючи, У.Бек висловлює думку про те, що: <<Доводиться говорити про нерівномірний розподіл при (у цілому) рівних нині освітніх передумовах>>. [2, с.147].

Проблеми та конфлікти між чоловіками та жінками по суті не ті, якими здаються на перший погляд. У конфліктах, на рівні приватної сфери відображається суспільна структура. Конфлікти між партнерами мають узагальнену, соціально-теоретичну сторону. У.Бек розглянув та сформулював тезісно проблематику партнерських стосунків у площині протиріч індустріального супільства.

Тезіс перший. Розподіл ролей за ознаками статі (на чоловічу та жіночу) є основою індустріального суспільства. Без розподілу ролей між партнерами не існує традиційної малої сім’ї, без якої не було б індустріального суспільства з його схемами роботи та життєвими перспективами. Схеми роботи індустріального суспільства передбачають неповний продаж людської, особистісної працездатості, бо традиційна форма існування сім’ї та повний продаж - несумісні речі.

Тезіс другий. Динаміка індивідуалізації простежується на рівні сімейних відносин. У партнерських стосунках відбуваються зміни, які мають абсолютно перехресні наслідки. З одного боку, чоловіки та жінки відмовляються від традиційних форм існування сімейних стосунків у пошуках <<власного життя>>, з іншого боку деформація та нестійкість соціальних зв’язків впливають на тенденції у пошуках партнера.

Тезіс третій. Сім’я тільки місце, а не причина того, що відбувається. Конфлікти епохи пронизують усі форми спільного життя партнерів, а саме приватне життя чоловіка та жінки до шлюбу, у шлюбі, паралельно з ним і після нього. Сім’я – це мікросередовище у глобальних змінах макросередовища. Взаємини між партнерами відзначаються багатоаспектністю: кохання, політика, особистісна реалізація, батьківські функції, професійне самовизначення, фінансова самодостатність. Глобалізація розхитує та змінює широкий спектр взаємовідношень між чоловіком та жінкою. Можливість вибору у шлюбних відносинах, - за визначенням У.Бека, - виступає детонаторм для усвідомлення конфліктів. Що це за вибір? У.Бек пише про професійну мобільність подружжя, розподіл домашньої праці, запліднення та способи контрацепції, навчання і виховання дітей, сексуальність. Приймаючи рішення, чоловіки та жінки усвідомлюють антагонізми своїх станів, наслідки та ризики. [2, с.160].

Інститут сім’ї, який вважається місцем миру та любові, перетворюється на менеджерський інститут, - він має свою місію та план дій на найближчу перспективу. <<Родинні стосунки>> замінюються на, так звані, <<партнерські стосунки>>, де майнові відносини і зобов’язання між подружжям будуються на добровільних засадах. <<Партнерські стосунки>> не мають законодавчого підкріплення, їх існування перебуває постійно під загрозою. Сторона, яка найбільш страждає – це діти та жінки. Системи сімейного розвитку та виховання останнім часом дають збої, тому надійність родинних зв’язків залишається у минулому. Надзвичайно важливо сьогодні замислитися над тим, як зменшити ризики, небезпеки руйнації родини у сучасних викликах глобалізаційних процесів та зберегти інститут сім’ї.

Список використаних джерел:

1. Бауман З. Текучая современность / З.Бауман; [пер. с англ. под ред. Ю.Асочакова]. –С.-Пб.: Питер, 2008. – 240 с.

2. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / У.Бек; [пер. с нем. В.Седельника и Н.Федоровой; послесл. А.Филиппова]. – М.: Прогресс – Традиция, 2000. – 384 с.

3. Перлз Ф. Теория гештальт-терапии / Ф.Перлз. – М.: Институт Общегумманитарных

Исследований, 2010. – 320 с. – (Современная психология: теория и практика).

4. Рассел Б. Брак и мораль / Б.Рассел; [пер. Ю.Дубровиной]. – М.: Издательство

<<Крафт+>>, 2004. – 272 с.