Політологія/10. Регіональні політичні процеси

           

Благодарна Т. С., науковий керівник: Чорна Н. М.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

Становлення демократії в Україні: аналіз проблеми

З дня проголошення незалежності України пройшло не так багато часу, тому питання демократії залишається актуальним для нашої країни. Про розвиток демократії не можна судити в порівнянні з іншими країнами, оскільки кожна країна у своєму становленні проходить різні шляхи, вирішує різні проблеми, має різну стартову платформу.

Україна має статус незалежної держави вже понад 20 років, але процес демократизації не завершився і досі. Це пояснюється тим, що у свій час було зроблено швидкий стрибок у бік демократії, радикальний відхід від державного устрою радянського типу, способів здійснення влади і загальноприйнятої системи колективістських цінностей перетворився на процес демократичного транзиту з вітчизняною специфікою. І один із таких специфічних проявів полягає в тому, що даний процес все більше набуває характеру перманентного, такого, який, використовуючи математичну термінологію, «прагне до нескінченності», а в повсякденній політичній свідомості українців нагадує «тупцювання на місці» [1].

В політичній науці виділяють три етапи становлення демократії.

Перший етап характеризується кризою авторитаритарних та тоталітарних режимів, з яких влада прагне вийти шляхом надання громадянам більших свобод. На цьому етапі відбуваються зміни у взаємовідносинах держави і громадянського суспільства. Звільняються політв'язні, слабшає цензура, починає зростати інтерес населення до політики. Еліта країни поділяється на прибічників перетворень та тих, хто прагне залишити все так, як було.

Другий етап демократизації передбачає зміни у взаємовідносинах держави з іншими політичними суб'єктами, а також у відношеннях між основними гілками державної влади. На цьому етапі повинні формуватися демократичні політичні інститути і процедури, активне громадянське суспільство. Знищення старої політичної системи закріплюється прийняттям нових конституцій. Конституції також визначають важливе у плані перспективи розвитку демократії питання про співвідношення законодавчої і виконавчої влади, об'єм повноважень останньої.

Третій етап консолідації демократії означає досягнення демократичної стабільності. Перехід до консолідованих демократій буває довгим, він може розтягуватися на десятиліття. Утвердження демократії визначається здатністю політичних акторів досягти згоди.

Для того щоб визначити на якому етапі становлення демократії перебуває Україна, необхідно, насамперед, визначити, чи відповідає політичний режим нашої країни ознакам та принципам демократії.

Кожна демократична держава характеризується щонайменше такими ознаками:

1) народ визнається джерелом влади.

Згідно зі статтею 5 Конституції України, "носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи державного самоврядування" [2].

2) основні органи державної влади формуються шляхом виборів.

Проявом демократії є виборче право громадян.  В Україні шляхом застосування виборчого права громадяни обираються 450 депутатів Верховної Ради України та президенти України.

3) всі громадяни країни рівні у своїх правах та виборчому праві.

Кожен громадянин України, якому виповнилось 18 років, має право реалізувати своє виборче право на виборах, обирати та бути обраним.

4) при прийнятті рішень меншість підкорюється більшості.

Так, у результаті виборів до Верховної Ради України формується опозиція, існування якої є ознакою легітимності влади.

5) багатопартійність.

У 2012 р. у виборах до Верховної Ради України взяли участь 87 партій.

6) законність як режим суспільно-політичного життя.

Режим громадсько-політичного життя виражається у єдиних правилах поведінки до всього суспільства. Кожний орган держави, кожна посадова особа повинні мати стільки повноважень, скільки необхідно, щоб створити умови для реалізації прав людини, їх охорони і захисту [3, с. 78].

Із вище зазначеного можна зробити висновок, що Україна знаходиться на перетині другого і третього етапів становлення демократії. У нашій країні сформованими є демократичні політичні інститути, громадянське суспільство бере участь у формуванні вищих органів влади, наявною є конституція. Разом з тим, Україна ще не досягла необхідного рівня демократичної стабільності, високим є рівень корупції, а велика кількість громадян є політично пасивними. Про це однозначно свідчить явка виборців на парламентські вибори 2012 р.

Таким чином, становлення демократії потребує здійснення політики, яка б забезпечувала зростання суспільної свідомості, з одного боку, та дотримання законності, збереження порядку, з іншого. Лише за такої умови в Україні зможе сформуватися справжня демократія та громадянське суспільство.

 

Література:

1.  Проценко О. В. Демократія в сучасній Україні – партисипаторна чи делегативна, «сильна» чи «крихка»? / О. В. Проценко. − [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/PORTAL/Soc_Gum/App/2012_44/Procenko.pdf.

2. Конституція України. − [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/888-09.

3.  Хомюк А. В. Стан демократії в Україні / А. В. Хомюк // Управління розвитком. − 2012. − №9. − С. 77−78.