Рябуха А. В.

НУ «ЮАУ ім. Я. Мудрого»

ІПСК для МВС України 5курс 4 група

Кримінологічна експертиза нормативно-правових актів як елемент попередження злочинності

Соціально - економічний стан українського суспільства сприяє підвищенню криміногенної ситуації в ньому. Одним з важливих завдань кримінологічної науки є попередження вчинення злочинів. Це завдання реалізується шляхом впровадження в життя наукових розробок кримінології, через відповідні органи державної влади.

Важливе місце в регулюванні суспільних відносин посідає Верховна Рада України, як єдиний законотворчий орган держави. Продуктами діяльності даного органу виступають нормативно-правові акти, що визначають зміст врегульованих ними відносин, справляючи при цьому відчутний вплив на загальний стан суспільства.

Бажано, щоб норми закону прямо чи опосередковано не сприяли б підсиленню криміногенних чинників або створенню середовища, придатного для реалізації останніх. Виходячи із вище зазначеного, нормативно-правові акти (тим більше закони) мають відповідати вимогам кримінологічної ефективності. Одним із дієвих способів встановлення кримінологічної ефективності є проведення  дослідження.    

Ідея кримінологічної експертизи законопроектів не нова і підіймалася ще з часів створення Української держави, зокрема у затверджених розпорядженням Президента України (від 10.02.95 р.) організаційно-правових заходах з метою створення необхідної законодавчої, інформаційно-аналітичної та наукової бази по боротьбі із злочинністю, було передбачено розробити правові та організаційно-методичні засади запровадження в Україні кримінологічної експертизи проектів законодавчих актів. Проте подальшого розвитку дана ідея, нажаль так і не була.

Кримінологічна експертиза не має безпосередньо конкретно вираженого впливу на об'єкт і не здатна викликати в ньому певні зміни, бо є  науковою рекомендацією, яку нормотворчий орган може використати, або відкинути. І в такому випадку сама експертиза не в змозі здійснити попереджувальний вплив, але за умов фактичного втілення її результатів в об'єкт та набуттям юридичного закріплення в нормах права, вона здатна вплинути на нейтралізацію криміногенних чинників, джерелом яких є не досконалий нормативно-правовий акт.

Це дає змогу розглядати кримінологічну експертизу, як попереджувальний елемент (ланку) в загальному контексті правового попередження злочинів. У випадках, коли експертиза була відкинута замовником і її рекомендації не були втіленні в життя, вона не може входити до комплексу загального попередження злочинів.

З огляду на це необхідно: розробити та створити експертний орган при Верховній Раді України з питань проведення кримінологічної експертизи, визначити методики її проведення,а також накопичення, узагальнення та аналізу інформації необхідної для проведення вище згаданої експертизи з використанням останньої, в тому числі, й для вирішення прогностичних  завдань.