Економічні науки / 10. Економіка підприємства

К.е.н., докторант Ігнатенко М.М.

Уманський національний університет садівництва, Україна

РОЗУМІННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА МЕХАНІЗМИ ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА РІВНІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ І КОРПОРАЦІЙ

Формування соціально орієнтованої економіки та громадянського суспільства в Україні передбачає необхідність розвитку соціальної відповідальності (СВ) вітчизняних, у т.ч. аграрних суб’єктів господарювання. Адже не лише держава, громадські організації виконують соціальні функції, а й підприємства як базові складові елементи національного господарства. Встановлено, що більшість (майже 80%) підприємств та корпорацій знають про неї, причому ні розміри та масштаби діяльності, ні галузева спеціалізація, ні форми власності та організації виробництва на обізнаність з питань СВ суттєво не впливають.

Однак вони по-різному розуміють зміст соціальної відповідальності. Згідно проведеного опитування, майже 65% керівників аграрних підприємств до такої відносять турботу про умови праці персоналу, його навчання та особистісне зростання, оскільки від цього залежить доходність та конкурентоспроможність бізнесу [3]. З цих же причин до соціальної відповідальності відноситься доброчинна допомога громадськості (56%) і лояльність або етичне відношення до споживачів (49,5%). Це свідчить про те, що основним стимулом соціальної відповідальності є можливості швидких ефектів у вигляді збільшення прибутків від основної діяльності.

Лише 30% респондентів вважають соціальною відповідальністю участь у регіональних програмах та екологічних проектах, і лише 18% - надання прозорої фінансової звітності. Це свідчить про нерозуміння або небажання розуміти у агробізнесовому середовищі своїх боргів перед суспільством (ресурсокористування, здійснення прямого і транзитного забруднення природного середовища, використання інтелектуального потенціалу, загальної інфраструктури, несправедлива приватизація тощо).

Ще одним парадоксом є небажання підприємців надавати прозорі фінансові та нефінансові звіти про соціальну відповідальність [4]. Це може свідчити або про її відсутність, або про можливі фінансові порушення під виглядом СВ – виведення капіталів з компаній, нецільове використання коштів та ін. Тому для практики здійснення соціальної відповідальності виняткове значення має розуміння її механізмів, а також первинного обліку на рівні суб’єктів господарювання.

Загалом механізм сприяння розвитку соціальної відповідальності аграрних підприємств та корпорацій має забезпечити такі заходи з огляду на результати проведеного опитування: популяризацію суспільної думки щодо значимості соціально відповідального бізнесу для розвитку громадянського суспільства; розуміння підприємцями довгострокового позитивного значення соціально відповідальної діяльності; інституційне забезпечення СВ, яке дасть однозначне тлумачення соціальної відповідальності, критерії її виміру та оцінки, форм застосування.

Такий консолідований механізм повинен передбачати можливість розробки органами місцевого самоврядування пакету пріоритетних соціальних місцевих програм, що матимуть локальний характер та орієнтацію на територіальну громаду, розвиток сільських територій, соціальної інфраструктури. Це дасть змогу краще впровадити та виконати їх, а також оцінити соціальну відповідальність аграрних підприємств і корпорацій. Застосування податкового регулювання дозволить надати їм податкові пільги у частині використання коштів на реалізацію соціальних програм.

Важливим є широке застосування систем менеджменту за стандартами ISO, впровадження організаційно-методичної допомоги у розробці та реалізації форм, заходів, напрямів, моделей соціальної відповідальності аграрних підприємств [1]. Необхідно враховувати також, що великий агробізнес став суб'єктом впливу на міждержавні відносини, соціально-економічні процеси, міжнародну і регіональну політику, зайнятість населення та агропродовольчі споживчі ринки, тенденції споживання, використовуючи для цих цілей всі свої переваги.

Основними механізмами формування, здійснення та поширення соціальної відповідальності аграрних підприємств і корпорацій є мотиваційний, фінансовий, організаційно-економічний, інституційний [2]. У сукупності вони утворюють єдиний механізм соціальної відповідальності, мають рівновелике значення, але є потреба розуміння їх як рівновеликих складових одного цілого полягає в тому, що для кожного суб’єкта господарювання, на різних етапах його розвитку, різних моделей, форм та напрямів соціальної відповідальності пріоритетність застосування вказаних механізмів може бути різною та здійснюватися з неоднаковою інтенсивністю.

Література:

1. Баюра Д.М. Корпоративна соціальна відповідальність у системі корпоративного управління / Д.М. Баюра // Україна: аспекти праці. – 2009. – № 1. – С. 21.

2. Воробей В. Корпоративна соціальна відповідальність чи вигода? / В. Воробей // Журнал “Києво-Могилянська Бізнес-Студія”. –№10. – 2005: [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://www.management.com.ua/cm/ cm037.html.

3. Грішнова О. Соціальна відповідальність бізнесу: сутність, значення, стратегічні напрями розвитку в Україні / О. Грішнова // Україна: аспекти праці. – 2010. – № 7.– С. 3-8.

4. Колот А. Соціальна відповідальність людини як чинник стійкої соціальної динаміки: теоретичні засади / А. Колот // Україна: аспекти праці. – 2011. – № 3. – С. 3-9.