Економічні науки. Інвестиційна діяльність та фондові
ринки
Аспірант Богач Д.С.
ДВНЗ
«Національний гірничий університет»
Аналіз і критика найбільш розповсюджених
інвестиційних стратегій
Одним з основних аспектів збалансованого
економічного зростання є успішне функціонування вітчизняного банківського
сектора. Проведення всіх економічних перетворень вимагає створення ефективної,
стійкої, сильної і гнучкої банківської інфраструктури. У зв'язку з цим
актуальним є пошук оптимальних форм функціонування всіх банківських структур, в
тому числі, стимулювання їх активної участі на інвестиційних ринках.
На жаль,
необхідно відзначити, що сучасна економічна криза торкнулася і фінансовий
сектор, змушуючи звернути увагу на тенденції і якість інвестиційної політики
банків. Дійсно, багато в чому ефективність функціонування банківських структур
і надійність вкладів визначаться можливістю вибрати менеджерами вищої ланки
оптимальну інвестиційну стратегію для своїх банків. Тому, в даний час особливо актуальним є відповідь на питання,
пов'язані з вибором основних елементів формування інвестиційної стратегії, яка
дозволила б найбільш ефективно управляти фінансовими ресурсами банку і не
допустити виникнення критичної ситуації на рівні окремої фінансової установи,
піклуючись про інтереси вкладників.
Розробка
найбільш ефективних шляхів реалізації стратегічних цілей інвестиційної
діяльності здійснюється за двома напрямками. Одне з них охоплює розробку
стратегічних напрямків інвестиційної діяльності, інше - розробку стратегії
формування інвестиційних ресурсів.
В процесі
розробки стратегічних напрямків інвестиційної діяльності послідовно вирішуються
такі завдання:
1. Визначення
співвідношення різних форм інвестування на окремих етапах перспективного
періоду.
2. Визначення
галузевої спрямованості інвестиційної діяльності.
3. Визначення
регіональної спрямованості інвестиційної діяльності.
Основна увага
при визначенні інвестиційної стратегії має приділятися вибору оптимального
співвідношення між залученими і власними коштами, що направляються на різні
види інвестицій, структурі боргу за термінами, визначенню основних напрямів
інвестиційної політики. Прийняті інвестиційні рішення мають базуватися на
визначенні та порівнянні рівнів ризику і прибутковості по кожному виду
інвестицій. При цьому важливим моментом є аналіз структури пасивів і
альтернативних шляхів мобілізації фінансових коштів (враховується виплата
відсотків).
Кожне
прийняте рішення щодо інвестицій вимагає одночасного прийняття рішення з
приводу фінансування інвестицій, так як ризик, властивий даному виду
інвестицій, залежить не тільки від виду активів в які здійснюється вкладення
коштів, але також і від ризику пов'язаного з джерелом фінансування інвестицій.
Сучасні стратегії управління включають поряд з контролем формування портфеля
активів контроль за формуванням портфеля залучених коштів.
Формування
інвестиційного портфеля безпосередньо пов'язано з вибором об'єктів інвестування.
При виборі об'єктів інвестування основна увага повинна уделятьсяя поняттю
ефективності інвестицій у різні об'єкти. Тому, необхідно вибрати метод
інвестиційних об'єктів з метою підвищення ефективності діяльності інвестора за
рахунок інвестиційної діяльності. Тому управління портфелем цінних паперів і
формування інвестиційної стратегії визначається тим, на якому ринку працює
банківська структура - ринку акцій або облігацій. На рис. 1 наведено стратегії управління
портфелем цінних паперів в залежності від об'єкта інвестування.
Рис. 1
Стратегії управління портфелем цінних паперів [4].
Висновки з
проведеного дослідження. У умовах подолання кризи банківського на фінансового
секторів необхідно дуже ретельно обирати інвестиційну стратегію, з огляду на
те, що велика увага завжди приділяється індикаторам стану фондового ринку, але
жодний індикатор не враховує психологічний стан покупців. Також фондовий ринок
досить часто не відповідає потребам зарубіжних інвесторів за показниками
ліквідності. Саме тому необхідна мобілізація власних, внутрішніх ресурсів для
розвитку фондового ринку та фінансових інститутів за рахунок створення таких
стратегії управління коштами, які будуть сприяти підвищенню зацікавленості
українських інвесторів у власному ринку.
Література:
1.
Бланк И. А.
Инвестиционный менеджмент : учебн. курс / И. А. Бланк. – К. : Ника-Центр, 2001.
– 448 с.
2.
Борщ Л. М. Інвестиції в
Україні: стан, проблеми і перспективи / Л. М. Борщ. – К. : Знання, 2002. – 318
с.
3.
Загородній А. Г.
Фінансово-економічний словник / А. Г. Загородній. – Львів : Вид-во нац. ун-ту
"Львів. політехніка", 2005. – 714 с.