Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Аспірант Клюй Л.В.

Інститут педагогіки НАПН України

Напрями використання сучасних інформаційних технологій у змісті курсу за вибором

«Соціальна інформатика» у процесі фахової підготовки майбутніх соціальних педагогів

Сучасна парадигма вітчизняної вищої освіти орієнтує на забезпечення варіативності освітніх систем і навчальних закладів, гнучкості й динамічності освітнього процесу, його адаптації до соціальних умов, запитів населення й роботодавців, широке упровадження в навчальний процес ВНЗ сучасних освітніх технологій, що буде й надалі змінювати характер розвитку, накопичення навчальної інформації й оволодіння нею. Провідними засадами ефективного упровадження новітніх інформаційних технологій є розроблення змісту проектування інформаційно-освітнього середовища ВНЗ, що актуалізує багатофакторне завдання: сформувати інформаційно-освітнє середовище підготовки спеціалістів із соціальної педагогіки з урахуванням поширення нових освітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій, забезпечивши умови подальшого гнучкого розвитку.

В умовах вітчизняної вищої педагогічної освіти набувають актуальності такі педагогічні інструменти:мультимедійні й інтерактивні технології задля моделювання і прогнозування виучуваних процесів і явищ, проведення експериментів в умовах імітації на комп’ютері реального досліду або експерименту (тренжери, телеприсутність, віртуальні лабораторії, віртуальна реальність, доповнена реальність тощо);можливості соціальних медіа задля сумісного формування і використання колективного знання (блоги; соціальні мережі; вікіпроекти; соціальні мультимедіа; соціальні пошукові системи й сервіси закладок; соціальні геоінформаційні системи).

Отже, інформаційна площина у змісті фахової підготовки майбутніх соціальних педагогів трансформує навчальну функцію вищої освіти. З урахуванням інформатизації можна виокремити два аспекти: 1) підготовка фахівців таксономічних професій; 2) формування інформаційної культури студентів спеціальності «соціальна педагогіка».

Стосовно першого аспекту, інформатизація вищої освіти дозволяє навчати спеціалістів із соціальної педагогіки, оскільки нині професія соціального педагога передбачає застосування комп’ютерної й іншої сучасної техніки: сучасна інформатика і цифрове оброблення сигналів, системний аналіз та інтелектуальні системи, розпізнавання мови і комп’ютерні мережі, радіооптика і комп’ютерна томографія, наноелектроніка й обробленнязображень, цифрова електроніка й лазерні оптичні технології, комп’ютерна тривимірна графіка, віртуальна реальність, відеоконференцзв’язок.

Стосовно другого аспекту, інформатизація вищої освіти сприяє підготовці фахівців, здатних використовувати сучасну комп’ютерну техніку. Найбільші світові фірми-виробники програмного забезпечення створили на сьогодні величезну кількість програм оброблення експериментальної інформації, однак з виходом кожної нової версії ставляться усе більш складні завдання, що вимагають принципово нових і більш складних алгоритмів.

Оброблення зібраних даних є важливим етапом емпіричного дослідження. Від того, як спроектовано процедуру оброблення інформації, значною мірою залежать строки, вартість і взагалі успіх дослідження. Така процедура повинна бути розроблена, наприклад, до тиражування анкети, оскільки від програмного забезпечення, що використовуватиметься для оброблення матеріалу, залежить її кодування.

До початку збирання інформації слід визначити, які методи аналізу даних застосовуватимуться (побудова таблиць певного виду, факторний аналіз тощо), а також які, конкретно, ознаки аналізуватимуться за допомогою того чи того методу. Зрозуміло, що такий план може бути лише приблизним, оскільки аналіз даних – інтеграційний процес, розвиток якого відбувається в діалозі (безпосередньому або заочному) з комп’ютером. План потрібний для того, щоб дібрати необхідне програмне забезпечення, а також як початковий етап аналізу.

Для оброблення великих масивів, що містять дані стосовно тисяч об’єктів, які описуються кількома сотнями ознак, слід застосовувати обчислювальну техніку, що має достатній обсяг пам’яті та високу швидкість обчислень.

У процесі оброблення даних соціологічних досліджень можна виокремити такі змістовні етапи: 1) кодування інформації; 2) уведення інформації до бази комп’ютера; 3) перевірка введених даних та коригування помилок; 4) проведення обчислень та аналіз результатів.

Якщо передбачається оброблення даних на комп’ютері, слід разом з фахівцем з інформатики вибрати метод кодування зібраної інформації (нумерація запитань та варіантів відповідей в анкеті для опитування, нумерація пунктів і варіантів значень у кодувальному листку та ін.), узгодити з можливостями відповідного програмного забезпечення. Після завершення контролю розпочинається аналіз даних – побудова таблиць, обчислення статистичних показників, перевірка статистичних гіпотез, побудова нових (додаткових) ознак та ін.

Результати обчислень на комп’ютері подаються, у більшості випадків, у вигляді надрукованих на папері таблиць. Для змістовного аналізу даних доцільним є подання результатів у вигляді різного типу графіків (гістограм, діаграм, полігонів тощо). Графіки надають змогу наочно представити зв’язки та залежності між ознаками, роблять аналіз ефективнішим.

Пакети оброблення соціологічних даних включають, як правило, такі функціональні блоки програм:

1. Програми настроювання на конкретне дослідження та введення інформації в комп’ютер. Ці програми надають змогу описати структуру даних, що оброблятимуться (наприклад, вказати кількість ознак, допустимі значення та ін.), та ввести дані до базикомп’ютера відповідно до цієї структури. Програми контролю й коригування даних, завдяки яким соціолог може знайти та виправити у введених даних помилки, відкинути недостовірні дані.

2. Програми перетворення уведених даних. Такий блок охоплює програми перекодування даних (зміна кодів значень ознак, об’єднання кількох значень певної ознаки в одне та ін.), побудови додаткових ознак (значення яких обчислюються на основі значень існуючих ознак), побудови підвибірок, що задовольняють певні умови, експорту даних у формати інших пакетів та імпорту їх.

3. Програми математико-статистичного аналізу. Ідеться насамперед про програми побудови різних таблиць, розрахунку статистичних показників, перевірки статистичних гіпотез, кореляційного, регресійного, дисперсійного, кластерного та факторного методів аналізу.

4. Програми наочного представлення та виведення результатів обчислень. Цей блок включає програми виведення на екран дисплея, друкуючий пристрій або на спеціальне обладнання різних таблиць, графіків, діаграм, гістограм, малюнків та інших форм представлений результатів роботи пакета. Існує досить велика кількість пакетів програм для аналізу соціологічних даних, розроблених у багатьох країнах і розрахованих для використання на різних типах комп’ютерів. Серед них є пакети (наприклад, SPSS), що розвиваються не один десяток років і мають версії роботи для будь-яких типів комп’ютерів. Пакети різняться зручністю та легкістю експлуатації, швидкістю та точністю обчислень, набором математичних методів аналізу, наявністю документації, ціною та іншими показниками.

Отже, визначальними показниками ефективності упровадження організаційно-економічного механізму інформатизації у змісті психолого-педагогічної підготовки майбутніх соціальних педагогів є показники оцінки, обсяг тематичної інформації; пошуки інформації (конкретність, точність, правильність); локалізація, запам’ятовування, оцінювання, упорядкування, порівнювання інформації, що дозволяє реалізувати в рамках вищої освіти дві основні мети – підготовка учасників навчального процесу до: 1) відбору і користування всіма видами носіїв інформації; 2) користування інформаційними носіями як знаряддям інтелектуальної праці.

Механізм інформатизації у змісті психолого-педагогічної освіти соціального педагога дозволить:

1) розвивати та впроваджувати сучасні комп’ютерні технології у системі психолого-педагогічної підготовки соціальних педагогів;

2) розвивати освітні і навчальні програми на базі комп’ютерних інформаційних технологій;

3) регулювати оптимальну кількість навчальних напрямів і спеціальностей;

4) забезпечити кореляційні зв’язки між соціальними педагогами та роботодавцями, між освітньою сферою і ринком праці;

5) налагодити систему підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів відповідно до потреб освітньої галузі;

6) забезпечити рівень автономії ВНЗ як методичних центрів, інноваційних лабораторій, ініціаторів суспільних перетворень.

Оптимальне комп’ютерно-орієнтоване навчальне середовище сучасногопедгогічного ВНЗ має охоплювати такі програмні елементи: технології та програмне забезпечення, що застосовуються для формування професійної компетентності в галузі базових знань і навичок щодо застосування комп’ютерних програм і телекомунікацій; системи та методи ефективного пошуку інформації у локальних і глобальних базах знань; використання Internet-пошукових систем для ефективного пошуку інформації різних типів та форматів; інформаційні технології для різних спеціальностей (професійні програми); прикладне програмне забезпечення (спеціалізовані програмні комплекси для наочності лекційного та практичного курсів, програми для моделювання процесів та явищ, спеціалізовані вузькопрофільні навчальні пакети); системи тестування студентів, що дозволяють визначити якість їх знань, ступінь формування особистих ділових якостей як майбутніх спеціалістів, психологічний стан сприйняття інформації, недоліки при опрацюванні матеріалу.