Моніторинг антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів

у відділеннях хірургічного профілю Дніпродзержинської міської лікарні №7

Н.М. Донець, І.Є. Соколова, А.А. Москаленко, А.Л. Дробіна

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара,

Комунальний заклад «Дніпродзержинська міська лікарня №7» Дніпропетровської обласної ради

1. Вступ

Раціональне, науково обгрунтоване призначення антибактеріальних засобів відіграє важливу роль в попередженні виникнення і розповсюдження стійких до антибіотиків мікроорганізмів, актуальних для клініцистів: метицилінрезистентних стафілококів, ванкоміцинрезистентних ентерококів, ентеробактерій з розширеним спектром β-лактамаз та ін. В наш час мікробіологічний моніторинг збудників інфекцій дуже актуальний. Він дозволяє оптимізувати епідеміологічний нагляд в хірургічному стаціонарі, виявити особливості лікувально-діагностичного процесу, попереджує виникнення та розповсюдження полірезистентних штамів мікроорганізмів. Метою даного дослідження було з’ясування розповсюдження умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів серед пацієнтів відділень хірургічного профілю Дніпродзержинської міської лікарні № 7 та визначити чутливість до антибіотиків виділених мікроорганізмів.

2. Матеріали і методи досліджень

Об’єктом дослідження були біологічні властивості та чутливість мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів. В роботі представлені результати бактеріологічного дослідження біологічного матеріалу від пацієнтів 7 відділень хірургічного профілю: урологічного, гнійно-септичного, дитячого хірургічного, дитячого отоларингологічного, дорослого отоларингологічного, гінекологічного та травматологічного відділень. Види зразків досліджуваного матеріалу: відокремлюване ран, зіву, носу, вух, піхви, уретри та сеча. Період досліджень з січня по вересень 2014 року.

Досліджено 892 ізоляти від хворих відділень хірургічного профілю. Висів біологічного матеріалу на поживні середовища, дослідження та інтерпретацію отриманих результатів проводили загальноприйнятими методами [1]. Ідентифікацію виділених мікроорганізмів проводили бактеріоскопічними, бактеріологічними та біохімічними методами, дотримуючись класифікації Бергі. Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків виконували згідно з нормативною документацією, використовуючи диско-дифузійний метод []. Аналіз чутливості виділених мікроорганізмів до антибіотиків проводили за допомогою комп’ютерної програми WHONET 5.4.

3. Результати досліджень та їх обговорення

У відділеннях хірургічного профілю комунального закладу «Дніпродзержинська міська лікарня № 7» Дніпропетровської обласної ради за період з січня по вересень 2014 року було досліджено зразки біологічного матеріалу пацієнтів різного віку. На першому етапі роботи вивчали загальну картину розповсюдження збудників інфекцій серед пацієнтів усіх відділень хірургічного профілю лікарні. На другому етапі роботи більш детально аналізували бакпейзаж окремих відділень та чутливість виділених мікроорганізмів до антибіотиків.
Загальний моніторинг мікроорганізмів показав, що 62% (557 із 892) виділених штамів склали грампозитивні мікроорганізми. Ці збудники належали до родин Мicrococcaceae та Streptococcaceae. Бактерії Мicrococcaceae належали до роду Staphylococcus, на долю яких припадало 470 виділених штамів, що становило 84% від усіх грампозитивних мікроорганізмів. Тобто переважну роль у розвитку інфекційних захворювань відігравали стафілококи, з яких 376 ідентифіковано, як S. аureus, що склало 80% від усіх стафілококів. Значно менше  виділено коагулазонегативних стафілококів. З них, як S. haemolyticus ідентифіковано 83 штами, а S.  saprophytіcus  – 11 штамів (17,6% та 2,3% від загальної кількості стафілококів відповідно). 
 Представники родини Streptococcaceae були виділені у 87 випадках і становили 15,6% від загальної кількості грампозитивних мікроорганізмів. Вони були представлені двома родами – Enterococcus та Streptococcus. Ентерококи належали до виду E. faecalis, на долю яких припадало 40 штамів (45,9 % від загальної кількості стрептококів). 54,1% склали бактерії роду Streptococcus, представлені видами S. pyogenes, S. agalactiae  (відповідно 18,4%, та 35,6% від загальної кількості стрептококів) (табл.1).
Таблиця 1
Спектр мікроорганізмів, виділених у пацієнтів відділень хірургічного профілю з січня по вересень 2014 року
 

Мікроорганізм	Кількість зразків
	Уроло гічне	Гнійно-септичне	Гінеколо гічне	ЛОР дитяче	ЛОР доросле	Дитяче хірургіч	Травмато логічне
Acinetobacter jonsonii	1	-	-	-	-	-	-
Acinetobacter haemolyticus	1	2	-	-	-	-	1
Citrobacter freundii	5	6	3	-	1	-	-
Enterobacter aerogenes	11	14	6	-	-	-	2
Enterobacter cloaceae	9	7	1	-	-	1	-
Escherichia coli	50	22	28	-	-	18	-
Klebsiella pneumoniae	18	10	9	-	-	1	-
Klebsiella oxytoca	10	3	3	2	-	1	1
Proteus mirabilis	4	22	4	-	2	-	-
Proteus vulgaris	4	10	-	-	-	-	-
Pseudomonas aeruginosa	11	13	-	5	4	7	1
Staphylococcus aureus	16	176	17	53	9	89	16
Staphylococcus haemolyticus	10	42	13	6	2	6	4
Staphylococcus saprophyticus	2	6	1	-	-	1	1
Enterococcus faecalis	23	12	5	-	-	-	-
Streptococcus pyogenes	1	8	-	5	1	1
Streptococcus agalactiae	3	4	6	14	-	4	-

 
Грамнегативні умовно-патогенні мікроорганізми були представниками родин Enterobacteriaceae та Pseudomonaceae. Переважну більшість в цій групі склали представники родини Enterobacteriaceae – 86,2 % (288 із 334). Ентеробактерії були представлені значною кількістю родів та видів. Провідне місце серед них посіли штами E.coli – 41 % (118 із 288). Інші представники родини Enterobacteriaceae були бактеріями родів Citrobacter (C. freundi), Klebsiella (K. pneumoniae, K. oxytoca), Proteus (P. mirabilis, P. vulgaris), Enterobacter (E. aerogenes, E. cloaceae). Представники родини Pseudomonaceae склали 9,3 % (46 із 334). Вони належали до родів Pseudomonas (P. aeruginosa)  та Acinetobacter (Acinetobacter jonsonii, Acinetobacter haemolyticus). 
При проведенні детального аналізу мікрофлори пацієнтів урологічного відділення встановили, що серед збудників інфекцій частіше зустрічаються E. coli, K. pneumoniae, S. aureus, E. aerogenes,, E. faecalis, P. aeruginosa (табл. 1). В лабораторію поступав матеріал від хворих з діагнозами: доброякісна гіперплазія передміхурової залози, гостра затримка сечі, пухлини передміхурової залози та сечового міхура (зразки: випіт з черевної порожнини під час операції, мазок з післяопераційної рани та сеча), сечокам’яна хвороба (мазок з рани, сеча), гострі та хронічні захворювання нирок, сечовивідних шляхів та сечового міхура (сеча).

Пацієнти урологічного відділення – чоловіки та жінки різних вікових категорій. Але найпроблемнішими є чоловіки віком більше 70 років, які мають слабкий імунітет, декілька хронічних захворювань, що обтяжує перебіг хвороби та сприяє розвитку постхірургічних ускладнень. Для полегшення стану таких хворих, що страждають на порушення відтоку сечі, використається катетеризація та інші інструментальні втручання ще у доопераційний період, що збільшує можливість інфікування сечовивідних шляхів. Для лікування таких хворих застосовувалася тривала комплексна антибактеріальна терапія зі зміною антибактеріальних препаратів. Наслідком усіх цих чинників була поява полірезистентних штамів у хворих урологічного відділення.

Розповсюдженішим збудником урологічних інфекцій була E. coli. Кишкова паличка виявила стійість до багатьох антибактеріальних препаратів, і лише до іміпенему всі штами були чутливі. Штами K. pneumoniae, які висівають з біологічного матеріалу в урологічному відділенні, мали один з найширших спектрів резистентності в стаціонарі. Чутливість вони зберігли тільки до іміпенему. Штами S.aureus частіше виділяють з матеріалу від хронічних хворих з інфекцією нирок та сечевивідних шляхів. Майже всі мікроорганізми зберігли чутливість до ванкоміцину, досить високу чутливість до аміноглікозидів, доксіцикліну, фторхінолонів. До оксациліну та цефалоспоринів більшість штамів S. aureus проявляли резистентність. Представники роду Enterobacter (E. aerogenes, E. cloacae) володіли високим ступенем резистентності до багатьох антибактеріальних засобів. 100 % цих мікроорганізмів виявили чутливість тільки до іміпенему (рис. 1.).

Рис. 1. Чутливість до антибіотиків мікроорганізмів, виділених від пацієнтів урологічного відділення: А – E. coli; В – K. pneumoniae.
 

Розповсюдження антибіотикорезистентності у мікроорганізмів, виділених у пацієнтів урологічного відділення можливо пов’язане з горизонтальним переносом генів між представниками різних видів і родів. Це підтверджується тим, що однаково висока резистентність до певних антибактеріальних препаратів спостерігалася у представників різних видів бактерій.

У бакпейзажі гнійно-септичного відділення превалювали S. aureus, S. haemolyticus, E. coli, E. faecalis, P. mirabilis (табл. 1). Зразки біологічного матеріалу, що підлягали бактеріологічному дослідженню – відокремлюване ран та гній. Найпоширенішим збудником інфекцій у відділенні був S. aureus, що викликав такі гнійні хірургічні патології, як фурункульоз, абсцеси, карбункули, флегмони, гідраденіти, панариції, лімфаденіти. Полірезистентних збудників виявляли у знесилених літніх пацієнтів, хворих на тяжкі хронічні захворювання – цукровий діабет, порушення кровообігу в кінцівках, зумовлені тромбофлебітом та варикозним розширенням вен. У таких хворих виникали тяжкі гнійні ускладнення, рани, що не загоюються, трофічні виразки та гангрени.

Рис. 2. Чутливість до антибіотиків мікроорганізмів, виділених від пацієнтів гнійно-септичного відділення: А – S. aureus; В – S. haemolyticus

Головним збудником інфекцій в гнійно-септичному відділенні був S. aureus (табл. 1). Проте він відрізнявся високою чутливістю до усіх антибіотиків. S. haemolyticus володів значно більшим спектром резистентності. Від 40 % до 50 % цих мікроорганізмів були стійкими до β-лактамних антибіотиків. Висока чутливість виявлена до аміноглікозидів та фторхінолонів. З 22 ізолятів було виділено E. coli, здебільшого у хворих на парапрактит та кісти куприку. Ці мікроорганізми характеризуються більш високою стійкістю до антибактеріальних препаратів у порівнянні з грампозитивними мікроорганізмами (рис. 2.).

4. Висновки

З біологічного матеріалу від пацієнтів комунального закладу «Дніпродзержинська міська лікарня №7» Дніпрпетровської обласної ради за період з січня по вересень 2014 року виділено 892 штами мікроорганізмів. Грампозитивні мікроорганізми склали 62% (557 ізолятів), грамнегативні мікроорганізми – 38% (334 ізоляти). Встановлено, що найбільш розповсюдженим збудником інфекцій у пацієнтів відділень хірургічного профілю був Staphylococcus aureus, виявлений у 376 (42 %) випадках.

Аналіз розповсюдження мікроорганізмів у різних відділеннях лікувального закладу показав, що домінуючими збудниками в урологічному відділенні є Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Staphylococcus aureus та Enterobacter aerogenes; гнійно-септичному відділенні – Staphylococcus aureus, Staphylococcus haemolyticus, Escherichia coli, Enterococcus faecalis.

Основними причинами появи полірезистентності – є надмірне та неправильне застосування антибіотиків, а саме: застосування антибіотиків широкого спектра дії, як для лікування інфекцій так і для їх профілактики. Крім того збільшується кількість тяжко хворих та пацієнтів зі слабким імунітетом, які сприйнятливі до широкого спектру патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів. Важливу роль у розповсюджені полірезистентних штамів відіграє порушення санітарно-епідеміологічних правил співробітниками стаціонарів.

Бібліографічні посилання

1. Бактеріологія. Нормативні, директивні, правові документи. К.: Медінформ, 2003.-440с.

2. Наказ № 167 МОЗ України від 05.04.2007 р. «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів»