Волкова А. М., Зубарєва І. М., Вінніков А. І.

Дніпропетровський національний університет

Характеристика розповсюдженості вірусних гепатитів у Апостолівському районі

Питання вірусних гепатитів є актуальним у всьому світі, і наша держава не є винятком. В першу чергу це пов’язано з великою швидкістю розповсюдженості та стійкості вірусів гепатитів в навколишньому середовищі, а сприяє цьому збільшення інвазивних медичних втручань, проблема наркоманії, смілива розкутість сексуальної поведінки людей та багато інших факторів. Вірусні парентеральні гепатити в Україні за ступенем негативного впливу на здоров’я населення займають домінуюче місце в структурі інфекційної патології, оскільки в результаті вірусної дії відбувається формування хронічних уражень печінки ‑ хронічних гепатитів, цирозу печінки, гепатоцелюлярної карциноми.

Відомо, що епідемічний процес гепатитів В і С в деяких випадках протікає без жодних клінічних та біохімічних проявів, що призводить до пізньої діагностики, часто вже на стадії сформованого хронічного гепатиту, особливо це стосується гепатиту С, якого ще називають «ласкавим вбивцею». Тож проведення ранньої діагностики та розробка профілактичних засобів відіграє провідну роль у боротьбі з поширенням парентеральних гепатитів.

Статистика Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) вказує на те, що в різних країнах світу гепатити В і С з парентеральним шляхом передачі поширені найбільш широко: ними інфіковано більше 2 мільярдів осіб і щороку первинно інфікуються ще понад 50 мільйонів осіб. Наслідки цих гепатитів непередбачувані, але відомо, що від хронічних захворювань печінки, що асоціюються з вірусом В і С, зокрема від раку і цирозу, щорічно вмирає близько мільйону осіб.

Цілком зрозуміло, що проблема вірусних гепатитів залишається актуальною, і відрізняється від інших складністю та нерозумінням в суспільстві. Навіть працівники лікарень не володіють необхідними вміннями та розумінням всієї картини наслідків. Це пов’язано з надто дорогими та надто важливими для хворої людини методами діагностики та лікування і на жаль наша держава не спроможна забезпечити належні умови для цілеспрямованих обстежень широких верств населення. Саме тому, більшість хворих осіб не проходять комплексного клініко-лабораторного обстеження, не мають доступу до безкоштовної противірусної терапії, не мають змоги придбати необхідні засоби для лікування.

У зв’язку з цим, метою роботи було провести аналіз розповсюдженості захворюваності вірусним гепатитом серед населення Апостолівського району.

Роботу проводили на базі комунального закладу «Апостолівська ЦРЛ «ДОР»».

Україна належить до регіонів з середньою розповсюдженістю гепатиту В (2,2% населення є носіями HBsAg). Спостерігається також середній рівень захворюваності на гепатит С (від 3% до 5% від кількості населення). Хронічне ураження печінки можуть також спричиняти віруси Епштейна-Барра, цитомегаловірус, віруси герпесу 1 типу та ін. Все це визначає необхідність своєчасного призначення адекватної терапії хронічних вірусних захворювань печінки.

Проаналізувавши характер розповсюдження захворюваності на вірусні гепатити у Апостолівському районі за період з 2011-2013 роки спостерігається тенденція збільшення кількості випадків захворюваності на вірусний гепатит(табл. 1).

Таблиця 1.

	2011	2012	2013
	Абс.число	Абс.число	Абс.число
Вірусний гепати А	-	2	3
Вірусний гепати В	5	8	4
Вірусний гепати С	10	18	16
Всього вірусних гепатитів	15	26	21

Це свідчить про існування проблеми розповсюдження вірусних гепатитів серед населення Апостолівського району.

Досить актуальною в Україні є проблема вірусного гепатиту В (ВГВ), що обумовлено значним поширенням, важким перебігом, схильністю до хронічного перебігу хвороби та розвитком ускладнень. За наявності тенденції до зниження захворюваності епідемічна ситуація щодо ВГВ продовжує залишатися небезпечною

Захворюваність вірусними гепатитами серед дітей до 15 років дорівнює 5,3% (1 випадок), дитина до 6 років. Захворюваності на вірусний гепатит В серед дітей віком до 15 років не зареєстровано.

Серед дорослих захворюваність склала 94,7 % ( 20 випадків). Найбільш ураженим був вік від 20-29 років - 57,9 % (11 випадків) від загальної захворюваності дорослих. Більшість випадків захворюваності цієї групи припадає на вірусний гепатит С.

В Україні, за розрахунковими даними, понад 1 млн. людей інфіковані вірусами гепатиту В і близько 1,2 млн. - вірусами гепатиту С. У 80% випадків хвороба розвивається безсимптомно та переходить у хронічну стадію, яка закінчується цирозом і раком печінки. З кожним роком збільшується кількість хворих, адже немає ні постійної інформаційної кампанії щодо цього небезпечного захворювання та постійного тестування.

Україна належить до країн із середньою поширеністю гепатиту С – інфіковано приблизно 3%. Однак, за результатами вибіркового моніторингу груп ризику, інфікованість вірусом гепатиту С серед деяких із них значно перевищує середньосвітові показники і досягає 40-60%. В Україні офіційна реєстрація хронічного гепатиту В і С розпочалася лише з червня 2009 р. Гостра форма вірусного гепатиту С реєструється з 2003 р. і частота її залишається стабільною: 1115 випадків у 2004 р., 1212 – у 2005 р., 907 – у 2007 р., 873 – у 2008 р. і 954 випадки – у 2009 р.

У Апостолівському районі зареєстровано випадків захворюваності на вірусний гепатит В у 2011 – 233; 2012 – 241; 2013 – 245 випадків. З вірусним гепатитом С на обліку знаходилися 2011 – 184, 2012 – 202, 2013 – 220(табл. 2).

Таблиця 2.

	2011	2012	2013
	Абс.число	Абс.число	Абс.число
Вірусний гепати В	233	241	245
чоловіки	130	135	137
жінки	103	106	108
Вірусний гепати С	184	202	220
чоловіки	90	100	109
жінки	94	102	111

За даними ВООЗ, вірусом гепатиту В заражена шоста частина людської популяції. Гепатит В, як і гепатит А, розповсюджений в усіх країнах.

Сьогодні необхідно сконцентрувати увагу і зусилля на всіх заходах, пов'язаних із забезпеченням якості та ефективності проведення профілактичних щеплень, підвищувати відповідальність та професіоналізм медичних працівників, залучених до цієї роботи. Необхідно забезпечити надійний контроль та відповідальність за безпечністю імунобіологічних препаратів, що надходять до споживача, як вітчизняного виробництва, так і на етапах реєстрації та запровадження імпортованих зарубіжних вакцин.