Скляренко І.Д., Чорна В.І.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

 

ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ОСАДІВ СТІЧНИХ ВОД

 

Проблема утилізації осадів міських стічних вод (ОМСВ), що утворюються на каналізаційних очисних спорудах міст, є екологічною і економічною проблемою захисту навколишнього середовища і охорони здоров’я населення. У зв’язку з невирішеністю шляхів утилізації ОМСВ в Україні з кожним роком зростає навантаження ОМСВ на мулові карти і вимагає розширення площ для його зберігання. Одним з шляхів утилізації ОМСВ в світі є використання його у якості органо-мінерального добрива з метою підвищення вмісту гумусу в ґрунтах, покращення родючості і підвищення продуктивності землеробства [1,2].

У даній статті розглядаються осади міських стічних вод (ОМСВ), шо утворюються у процесі очищення господарчо-побутових, поверхневих дренажних та виробничих стоків, які відводяться у системи комунального водовідведення (міської каналізації). В цьому полягає їх відмінність від осадів очищення господарчо-побутових стічних вод, які утворюються в процесі фізіологічних процесів та побутової діяльності людини та характеризуються однаковим складом та властивостями. Механізм утворення ОМСВ на міських станціях очищення стічних вод з традиційними схемами полягає у гравітаційному виділенні неорганічних домішок, завислих часток та важких колоїдів у відстійниках різного типу (горизонтальних, радіальних, вертикальних) з подальшим вилученням. концентруванням та знезаражуванням осаду на спорудах зброджування, ущільнення, зневоднювання та сушіння [2].

Склад ОМСВ багато в чому залежить від якості стічних вод, які подаються на очищення, що, у свою чергу, визначається такими факторами як: фактичним водоспоживанням мешканців каналізованої частини населеного пункту та ступенем попереднього розведення фізіологічних та побутових забруднень; наявністю, або відсутністю дощової каналізації; станом санітарної очистки території населеного пункту; фактичними скидами та якістю стічних вод промислових підприсмств що потрапляють до міської каналізаційної мережі; наявністю майданчикової каналізації та очищення поверхневих стоків з території підприємств; ступенем забруднення грунту поселення викидами промислових підприємств, автотранспорту, побутовими відходами, екскрементами тварин та людей, тощо.

До основних складових ОМСВ слід віднести: органічні речовини біологічного походження; хімічні елементи та сполуки техногенного походження; залишки поверхневих активних речовин (миючих засобів); нафтопродукти; мікроорганізми та найпростіші, в тому числі збудники захворювань людини та тварин; яйця паразитів і гельмінтів; нерозчинні неорганічні частки різної дисперсності.

Сирі осади, що не пройшли етап зброджування та сушіння, містять також до 97 % вологи. Досліди хімічного складу осадів міських стічних вод

м. Кривий Ріг, представлені на рис. 1.1 – 1.3.

а)                                                                    б)

Рис. 1.1 – а) рН водневе осадів міських стічних вод стацій аерації «Центральна» та «Інгулецька» м. Кривий Ріг; б) сухий залишок осадів міських стічних вод стацій аерації«Центральна» та «Інгулецька» м. Кривий Ріг

 

а)                                                                    б)

Рис. 1.2 – а) зольність осадів міських стічних вод стацій аерації «Центральна» та «Інгулецька» м. Кривий Ріг; б) вміст вуглецю в осадах міських стічних вод стацій аерації «Центральна» та «Інгулецька» м. Кривий Ріг

 

 

 

 

 

 


а)                                                                    б)

Рис. 1.3 – а) вміст азоту загального в осадах міських стічних вод стацій аерації «Центральна» та «Інгулецька» м. Кривий Ріг; б) вміст фосфору загального в осадах міських стічних вод стацій аерації «Центральна» та «Інгулецька» м. Кривий Ріг

 

Наведений склад ОМСВ зумовлює можливість та доцільність їх
вторинного корисного використання в якості добрива, меліоранта, або
грунтоутворюючої субстанції у багатьох галузях.

 

Екологічно безпечним та економічно ефективним являється застосування органічних добрив на основі осадів стічних вод, приготованих шляхом компостування з органічними наповнювачами, такими як торф, спилки, деревинна кора, солома, земля тощо. При цьому забезпечується отримання епідеміологічно та екологічно безпечного продукту, оскільки в процесі компостування гинуть яйця гельмінтів і патогенні мікроорганізми, відбувається зменшення вмісту важких металів за рахунок наповнювачів та їх перехід з легко розчинних у складно розчинні форми. Вміст Сu, Са, Nі, Сr, Zn знижується при цьому у 1,8 – 3,6 рази.

Аналіз проведених досліджень свідчить, що використання ОМСВ як цінного органо-мінерального добрива важливе для охорони навколишнього середовища від забруднення і є резервом підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Ґрунтовий шлях утилізації ОМСВ у світовій практиці є найбільш пріоритетним [1,2].

 

         Література:

1. Гольдфарб Л.Л. Опыт утилизации осадков городских сточных вод в качестве удобрения [Текст] / Л.Л. Гольдфарб, И.С. Туровский, С.Д. Беляева – М.: Стройиздат, 1983. – 60 с.

2. Евилевич А.З. Утилизация осадков сточных вод [Текст] / Абрам Захарович Евилевич. – М.: Стройиздат, 1978. – 87 с