Корпоченко Богдан Володимирович
Науковий
керівник: к.е.н. Чорна Наталія Юріївна
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Глобальні ТНК: загальна характеристика
Форми
міжнародного підприємництва дуже різноманітні. Вони включають створення
дочірніх фірм і філіалів за рубежем, спільних підприємств (СП) з фірмами інших
країн, змішаних компаній за участю місцевої і державних частки капіталу. У свою
чергу, кожна з цих форм може базуватися як на одноособовій, так і на спільній
власності в області капіталу, засобів виробництва чи технології. Однак
загальним для усіх видів міжнародного підприємництва є вихід економічної
діяльності за рамки національних кордонів, її транснаціоналізація.
Міжнародні
корпорації являють собою великі фінансово-виробничі,
науково-технологічні, торгово-сервісні об'єднання, для яких
характерно органічне сполучення виробництва в країні базування з широко
розгалуженою системою функціонування за рубежем. На практиці розрізняють три
основних типи міжнародних корпорацій.
Перший з них
- це транснаціональні корпорації (ТНК), до яких відносять компанії
з використанням переважно однонаціонального акціонерного капіталу,
управлінського контролю й інтернаціональною сферою діяльності. ТНК організують
головну компанію в країні базування і дочірні компанії, філії по усьому світі.
Найбільш типовими компаніями такого типу є "Форд",
"Екссон", "Нестле",.
Другий тип
- багатонаціональні корпорації (МНК), що інтернаціональні по
використовуваному капіталі, контролю і сфері діяльності. МНК поєднують
національні компанії двох і більш країн світового господарства. Найбільш
типовими представниками даної групи є "Ройял датч-Шелл",
"Юнілевер", "Фіат-Сітроєн". Даний тип міжнародних
корпорацій виник раніш, ніж ТНК, але в даний час не має широкого поширення.
Третій тип -
це міжнародні корпоративні союзи, що являють собою спеціальні
об'єднання промислових, банківських і інших концернів з метою рішення великих
економічних задач. Дані союзи в більшому ступені організуються в таких сферах,
як електронному, електротехнічному, хімічному, нафтова, автомобіле- і
авіабудування, інформатика.
Останнім
часом в економічній літературі стали використовувати термін "глобальні
корпорації", тобто ведучі свою діяльність у масштабах усього світу. Однак
на практиці не існує таких корпорацій, що мали би філії у всіх країнах світу, і
вищерозглянуті типи в більшому чи меншому ступені є глобальними. Так,
"Nestle" має філії в більш ніш 100 країнах, "Кока-кола" - у
190 країнах[1].
Комісія ООН
по ТНК виділила ряд ознак, по яких у сучасних умовах варто розпізнавати ТНК. До
них відносяться:
• річний
оборот (обсяг продажів) більш 1 млрд. дол.;
• наявність
філій не менш чим у 6 країнах;
• частка
закордонних активів повинна складати 25-30% у загальній вартості всіх активів
компанії;
• 1/5-1/3
всього обсягу обороту компанії повинна приходитися на зовнішні операції, тобто
реалізуватися за межами країни резиденції. ТНК виникають під впливом цілого
комплексу факторів, а саме:
1)
інтернаціоналізації виробництва і капіталу на основі розвитку продуктивних сил;
2) експансії
капіталу за кордоном, створення власних відділень;
3) прагнення
до одержання надприбутків;
4) твердої
конкуренції, що веде до концентрації виробництва і капіталу в м/н масштабі;
5) зниження
значення геоекономічних границь.
Зі
створенням власних м/н виробничих комплексів ТНК одержують додаткові можливості
впровадження в економічну структуру інших країн. Вони можуть використовувати у
своїх інтересах їхній природний, виробничий, технологічний і трудовий ресурси,
поглиблювати внутріфірмовий поділ праці на базі вже наявних чи створюваних за
рубежем вузькоспеціалізованих виробництв.
Закордонне
виробництво дає ТНК ті переваги, що випливають з розходження економічних умов
між країною базування материнської компанії і країнами, де розташовані її філії
і підконтрольні фірми. До них відносяться розходження в забезпеченості і
вартості природних ресурсів, у ставках заробітної плати, оподатковування,
нормах амортизаційних відрахувань, фірмового, антитрестовського і трудового
законодавства, екологічних стандартах, кваліфікації робочої сили, курсах валют
і по багатьох інших компонентах, що формує вартість виробленої продукції.
Організаційна структура ТНК дає їм таку специфічну перевагу, як перенос
зовнішньоекономічних операцій у внутріфірмові операції - це дозволяє зберігати
монополію на нові технології і "ноу-хау", обходити митні бар'єри,
уникати міжнародної конкуренції, знижувати собівартість продукції, тому що
внутрішні трансферні ціни в 3-4 рази нижче світових цін.
З часу
виникнення наприкінці XIX ст. ТНК істотно еволюціонували.
ТНК першого
покоління діяли в границях колоніальних імперій
кінця, що існували, XIX - початку XX ст. Це колоніально-сировинні ТНК (картелі,
синдикати, трести), основною метою яких було одержати доступ до дешевих джерел
сировини.
ТНК другого
покоління існували в період між двома війнами
початку і середини XX в. Це військові ТНК, діяльність яких була зв'язана
головним чином з виробництвом озброєння, боєприпасів, амуніції.
ТНК третього
покоління з'явилися на початку 60-х років з
розвитком НТР і ростом споживчого попиту - це техніко-споживчі компанії. Їхніми
цілями були завоювання ринків збуту, джерел сировини, сфер додатка капіталів;
вони широко використовують досягнення НТР і переваги міжнародної кооперації
підприємств. Становлення даних ТНК відбувалося в умовах загострення світової
конкуренції і початку західноєвропейської інтеграції. Різкий ріст рівня життя
змусив їх орієнтуватися на масовий споживчий ринок.
ТНК
четвертого покоління формуються з 80-х років
- це глобальні корпорації. Стратегія їх характеризується інноваційною
агресивністю і динамізмом, відходом від одногалузевої структури, постійним
удосконалюванням внутрікорпоративної структури, націленністю на завоювання вже
не окремих сегментів ринку, а ключових світогосподарських позицій у виробництві
і реалізації продукції[3].
Світовий досвід підтверджує життєвість і
ефективність об'єднання капіталу в рамках транснаціональних корпорацій, що
дозволяє прискорити оборот фінансових ресурсів, скоротити витрати за рахунок
розвитку усередині транснаціональних корпорацій систем взаємозаліків і платежів,
збільшити частки ресурсів у грошовій формі і мобільність перерозподілу,
можливість підписання важливих договорів. Виникнення транснаціональних
корпорацій є не тільки закономірним кроком у розвитку міжнародних економічних
відносин, але і необхідним етапом реорганізації промислової структури[2].
Незважаючи на це, існують думки, що ставлять під сумнів
доцільність створення транснаціональних корпорацій. Проте, "практика -
критерій істини", і на практиці транснаціональні корпорації безсумнівно
довели своє право на існування. Тому потрібно сподіватися, що на тернистому
шляху інтеграції економіки України у світову економіку а також у міжнародні
економічні відносини, ТНК будуть відігравати роль каталізаторів подолання
внутрішньої кризи і реалізації реформ у зовнішньоекономічній сфері.
Список використаних джерел
2. Рогач О.І. Транснаціональні корпорації та економічне зростання:
Навчальний посібник. – , 1997
3. Електронний ресурс, режим доступу: [http://pidruchniki.com]