К.е.н. Мельник Н.О.

студентка Забаштанська Є.Є.

Київська державна академія водного транспорту

імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВ

Екологічний потенціал підприємства являє собою оцінку внутрішньої екологічної діяльності підприємства і може служити в якості повноцінної характеристики сильних і слабких сторін екологічного функціонування підприємства.

Ідея екологічного потенціалу є чітким визначенням сутності поняття та сфери його використання, а також пов'язаних з ним похідних і допоміжних понять. Вона може бути суттєвою як для розкриття сутності сучасних антропогенних змін у структурно-функціональній організації екосистем, так і для обґрунтування напрямів господарської діяльності, спрямованої на ефективне використання цього потенціалу. Отже, екологічний потенціал — сукупність речовинно-енергетичних ресурсів та властивостей екосистем, що забезпечують її максимально можливі структурно-функціональні параметри (енергетичні, організаційні, біогеохімічні, водотрансформаційні, середовищні) та корисні функції (захисні, продукційні, рекреаційні, редукційні, ресурсні, естетичні), котрі може використовувати людина [4].

Оцінка екологічного потенціалу підприємства повинна включати наступні елементи:

- оцінку і аналіз стану навколишнього середовища і природоохоронної

- техніко-економічний аналіз використання природних ресурсів,

- оцінку впливу на навколишнє середовище при техніко-економічному обґрунтуванні інвестицій і проектів будівництва [1].

Складовими екологічного потенціалу є такі:

- забруднення навколишнього середовища

- надзвичайні ситуації

- дія на біологічні та матеріальні об’єкти

- порушення ландшафтів

- відбір вичерпних природних ресурсів [1].

Використання екологічного потенціалу є вагомим резервом підвищення конкурентоспроможності підприємства і утримання лідируючих позицій на ринку. Крім цього, важливим при виконанні даного потенціалу підприємства є забезпечення питання екологічно чистого виробництва, а також дотримання міжнародних стандартів ISO 9000 [2].

Більш як половина всього обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря річковим транспортом припадає на відпрацьовані вихлопні гази двигунів судноплавних засобів та автотранспорту.

Морський транспорт забруднює море відходами харчування, сміттям, нафтою та нафтопродуктами, що значно погіршує екологічний стан моря, особливо в припортових зонах [3].

Екологічні принципи на водному транспорті:

- пріоритетность вимог екологічної безпеки, обов’язковості додержання екологічних стандартів і нормативів у транспортній діяльності;

- запобігання забрудненню довкілля та негативному впливу на людське здоров’я внаслідок розвитку водного транспорту;

- введення в дію економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності на основі принципу «забруднювач платить»;

- прийняття та виконання міжнародного законодавства щодо перевезення небезпечних вантажів та запровадження системи навчання працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів.

Системний аналіз сучасного екологічного стану басейнів річок України та організації управління охороною і використанням водних ресурсів дав змогу окреслити коло найбільш актуальних проблем, які потребують розв'язання, а саме:

- надмірне антропогенне навантаження на водні об'єкти внаслідок екстенсивного способу ведення водного господарства призвело до кризового зменшення самовідтворюючих можливостей річок та виснаження водноресурсного потенціалу;

- стала тенденція до значного забруднення водних об'єктів внаслідок неупорядкованого відведення стічних вод від населених пунктів, господарських об'єктів і сільськогосподарських угідь;

- широкомасштабне радіаційне забруднення басейнів багатьох річок внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС;

- погіршення якості питної води внаслідок незадовільного екологічного стану джерел питного водопостачання;

- недосконалість економічного механізму водокористування і реалізації водоохоронних заходів;

- недостатня ефективність існуючої системи управління охороною та використанням водних ресурсів внаслідок недосконалості нормативно-правової бази і організаційної структури управління [2].

Таким чином, економічний потенціал підприємства залежить від ряду факторів, систематизація яких дозволяє ціленаправленно підійти до пошуку можливих шляхів підвищення рівня економічного потенціалу підприємства.

Литература:

1. Макарецкая Т.Д. Экологический потенциал как элемент стратегического планирования деятельности предприятий [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.pac.by/dfiles/001582_756909_makareckaya_15.pdf;

2. Берлінг Р.З. Еколого-економічний потенціал підприємства, його суть та значення у виробничо-господарській діяльності підприємства [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/13426/ 1/007_Ekologo-ekonom%D1%96chnij_33_38_714.pdf;

3. Постанова Верховної Ради України «Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/188/98-%D0%B2%D1%80$;

4. Голубець М.А. Екосистемологія. – Л.: Поллі, 2000. – С. 264.