Экономические науки/10.Экономика предприятия

К.е.н., доц. Богацька Н.М., Владислав Чигрин

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ПРОБЛЕМА УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ

В статті обґрунтовано важливість прибутку, як основного індикатора

ефективності діяльності підприємства. Розкрито основні шляхи управління прибутком.

Постановка проблеми та її актуальність. На сучасному етапі розвитку ринкового середовища господарювання власників підприємств цікавить не тільки отримання прибутку у поточному періоді, але й максимізація його у довгостроковому періоді. Для досягнення цієї мети на перший план виходять питання, пов’язані з ефективністю управління прибутком. В Україні в умовах реформування економіки спостерігається тенденція до значного зниження рівня рентабельності виробництва, що означає збитковість багатьох підприємств. У зв'язку з цим управління підприємством вимагає вдосконалення методів оцінки і прогнозування прибутку. Це зумовлює необхідність дослідження функціонування прибутку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В українській економічній літературі проблемам управління прибутком на підприємстві присвячені праці Г.М. Азаренкової, А.Б. Гончарова, А.М. Поддєрьогіна, С.Ф. Покропивного, В.М. Опаріна, Є.М. Винниченка та ін.

С.Ф. Покропивний розглядає прибуток як ту частину виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства [3, c.436].

Метою дослідження є: дослідження фінансового результату підприємств в останні роки та запропонування заходів для забезпечення досконалого механізму управління прибутком.

Виклад основного матеріалу. Поняття прибутку існує у зв'язку з наявністю товарно-грошових відносин, появою і розвитком інституту власності, особливо приватної. Перші визначення прибутку збігалися зі значенням валового доходу, який індивідуалістичною системою розподілу поділявся на три категорії: доходи від капіталу, землі та доходи від праці. Вважалося, що кожен із видів доходів є обов'язковою винагородою для одержувача за надані ним послуги у народному господарстві [1; c. 254].

Формування та створення ринкової економіки потребує від підприємств України раціонального і економічно обґрунтованого підходу до планування своєї діяльності, до визначення стратегії фінансової і виробничої політики, аналізу й оцінки отриманих результатів. Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально – технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування [4]. Уся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або, принаймні, стабілізацію його на певному рівні протягом визначеного періоду часу.

Особливістю прибутку в умовах ринку є не накопичення його в грошовій формі, а витрачання на інвестиції та інновації. Повертаючись через них, він забезпечує економічне зростання підприємства та підвищення його конкурентоспроможність.

Водночас прибуток відображає кінцеву грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності і є найважливішим показником фінансових результатів підприємницьких структур, їх фінансового стану. Але хоча динаміка прибутку має позитивний характер, основною причиною негативних фінансових результатів діяльності підприємств в Україні у попередніх роках є, на наш погляд, недосконалість або систематична відсутність побудови управління прибутком, що базується на детальному аналізі як зовнішніх, так і внутрішніх чинників впливу. Що стосується політики управління розподілом прибутку підприємства, то вона повинна відображати основні вимоги загальної стратегії розвитку підприємства, забезпечувати підвищення його ринкової ціни, формувати необхідні обсяги інвестиційних ресурсів, забезпечувати матеріальні інтереси власників та працівників [5] На основі таблиці 1 можемо побачити прибутковість різних видів економічної діяльності.

 Таблиця 1

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування підприємств національної економіки за видами економічної діяльності, млн. грн.

Назва показників / роки	2009	2010	2011	2012	2013
Прибуток, збиток(–)	76253,4	135897,9	8954,2	-42414,7	54443,5
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	2731,8	7624,2	6041,8	7996,6	18123,5
Промисловість	34699,6	43700,9	20243,2	-4788,1	26845,9
Будівництво	1603,1	1629,0	-6807,9	-3430,7	-3052,1
Оптова й роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту	10334,8	16816,9	-28146,0	-7165,3	14813,0
Готелі та ресторани	- 63,2	-1,5	-1446,7	-710,4	-552,4
Транспорт та зв'язок	8499,7	11342,8	4518,9	10573,8	9460,9
Фінансова діяльність	11664,7	22592,6	25042,5	-33600,7	15763,2

Дані табл. 1 засвідчують, що у 2013 р. порівняно з 2012 р. відбулося значне збільшення прибутку у більшості наведених видах економічної діяльності. Спостерігається значне зростання прибутку у таких видах економічної діяльності як промисловість, будівництво, фінансова діяльність, оптова й роздрібна торгівля, транспорт та зв’язок.

Отже, основною метою будь-якого підприємства до сталого економічного розвитку є забезпечення прибутковості його діяльності. Звідси, проблема управління прибутком підприємства набуває усе більшого значення, оскільки саме у прибутку концентрується ефект усієї господарської діяльності кожного підприємства.

З метою забезпечення досконалого механізму управління прибутком для українських суб’єктів господарювання можна запропонувати наступні заходи:

1. Проведення ефективної кадрової політики.

При забезпеченні максимально продуктивного та кваліфікованого персоналу господарство автоматично зменшить витрати часу на виробництво одиниці продукції. Ця тенденція є дуже негативною для будь-який фірм, а особливо сільськогосподарських, оскільки у європейських господарствах мінімізується вплив оплати праці на собівартість виробленої продукції.

2. Підвищення ефективності збутової політики підприємств.

Необхідно приділяти більше уваги реалізації продукції, оскільки від цього напряму залежить отримання доходу від реалізації.

3. Зниження непродуктивних витрат шляхом їх нормування, планування та аналізу.

4. Підвищення якості продукції.

Модернізація або зняття з виробництва неконкурентоспроможної продукції є важливим чинником, що впливає на дохідність господарства в цілому. Виробництво неконкурентоспроможної продукції лише призведе до підвищення витрат господарства, що відповідно не дозволить отримати максимально можливий дохід, який був попередньо запланований господарством.

5. Застосування жорсткого контролю за всіма витратами, тобто забезпечити керівників підрозділів всіма необхідними засобами, щоб вони могли проводити найточніший контроль за всіма ділянками роботи, не допускаючи марних та невиправданих витрат матеріальних, фінансових та трудових ресурсів [3; c. 39-47].

В умовах нестабільності економіки і постійного зростання цін багато підприємств не планують прибуток, пояснюючи це складностями прогнозування, проте без планових розрахунків ступінь керованості фінансовими результатами істотно знижується. При відсутності планових розрахунків прибутку підприємство не може оперативно контролювати свої доходи і видатки і своєчасно приймати необхідні рішення. Водночас, як показує зарубіжний досвід, саме детальне планування забезпечує успіх підприємств на ринку.

Висновки. Для прискореного соціально-економічного розвитку трансформаційної української економіки, оптимізації усіх рівнів національної економіки актуальним є застосування інноваційних підходів, в тому числі і до механізму управління прибутком. Критерієм ефективності при системному підході управління підприємницькою діяльністю є здатність господарської системи відповідати викликам екзогенних факторів та адаптація до них. Отже, прибуток відіграє дуже важливу роль необхідного фактора і рушійної сили. Підвищення рентабельності виробництва та інвестиційної привабливості підприємства, зміцнення конкурентоспроможності вимагають застосування ефективних підходів до управління прибутком суб’єкта господарювання з метою його максимізації. 

Література:

1. Кальмук Н.В. Управління прибутком підприємства в сучасних умовах // Науковий вісник. – 2008, вип.15,5 – С. 254-258.

2. Юрчишина Л.В. Моделювання прибутку на підприємстві / Л.В. Юрчишина // Вісник Хмельницького національного університету. – 2011. – № 2, т. 3. – С. 88-93.

3. Субботович Ю.Л. Прибуток у господарській діяльності підприємницьких структур// Фінанси України. –2013, № 12. – С. 39-47.

4. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред.

С. Ф. Покропивного. — Вид. 2-ге, перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2000.— 528 с.

5. Блонська В. І. Вдосконалення формування та використання прибутку

підприємства / В. І. Блонська, О. І. Вужинська // Науковий вісник НЛТУ

України. – 2008. – № 18.1. – С. 122–128.