Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Шляхова І.В.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Особливості формування попиту на туристичний продукт

Вихідним моментом створення й розвитку економічної системи сучасної сфери туризму є задоволення туристичних потреб, що лежать в основі попиту на туристичні послуги. Всебічне дослідження і аналіз попиту дає можливість туристичним підприємствам повною мірою задовольняти потреби споживачів і сподіватись на отримання кращого результату фінансово-господарської діяльності. Проблемою дослідження попиту на туристичні послуги займалися такі фахівці, як Моїсеєва Н.К., Котлер Ф., Дурович О.П., Квартальнов В. А., Папірян Г.А, , Кудла Н.Є.

Туристичний попит представляє собою сукупність туристичних благ, товарів і послуг, які туристи схильні придбати за визначеного рівня цін. Попит є вираженням потреб населення в туристичному продукті, як реальних, так і потенційних в кількісному і якісному вираженні на ринку і розглядається як платоспроможна потреба населення в туристичному продукті.

Сегменти туристичного ринку охоплюють різні групи споживачів, сформовані за специфічними ознаками, інтересами або туристичними уподобаннями. Відповідно, секторизація попиту в туризмі враховує різноманітні критерії, а саме:

- видова структура попиту за різними видами туризму та туристичних послуг;

- часова структура попиту (сезонна, несезонна);

- просторова труктура попиту, що передбачає класифікацію різних територій і місцевостей, в які пропонуються тури;

- соціально-демографічна структура попиту, що включає як загальноекономічні і соціальні чинники, так і фактори соціологічного та історичного напрямків.

Особливістю попиту на туристичному ринку є його надзвичайна еластичність, тобто можливість швидкої зміни структури споживання при зміні різних факторів, а також висока залежність від якості туристичних послуг. Туристичний попит знаходиться в безпосередній залежності від величини доходів населення. При цьому попит на туристичний продукт класу «люкс» не є надто еластичним щодо доходу. Це можна пояснити двома причинами: по-перше, сила привабливості такого продукту у визначеному середовищі може бути настільки великою, що зменшує вплив доходу споживача; по-друге, споживачі таких благ більш заможні в порівнянні з іншими категоріями населеня.

Важливим чинником, який впливає на формування попиту, є ціна, яка на туристичному ринку є мірою і регулятором динамічної рівноваги між попитом і пропозицією. Ціна на туристичні послуги формується під впливом закону вартості і постійно змінюється. Відповідно, підвищення ринкової ціни на туристичні послуги зменшує обсяг попиту, і навпаки, зниження ринкової ціни збільшує величину попиту. Підвищення ціни може призвести до того, що деякі соціальні групи можуть відмовитися від туристичної подорожі або скоротити час і дальність. Тому при еластичному попиті доцільно знижувати ціни, що в кінцевому підсумку призведе до підвищення сукупного прибутку підприємства.

Всесвітня туристична організація виділяє понад 130 чинників, що мають вплив на туристичний попит, які можна умовно поділити на групи: економічні, суспільно-психологічні чинники та чинники пропозиції. До економічних чинників модна віднести такі, як рівень доходів споживачів, ціни на туристичний продукт, курси обміну валют тощо. Попит на туристичні послуги багато в чому залежить від політичних і соціальних умов. Відтак, доцільно враховувати такі чинники, як політичні погляди і суспільна позиція населення, релігійні уподобання, сімейні традиції, а також стать, вік, освіта, розмір майнового володіння потенційних споживачів. Значний вплив на обсяг попиту мають чинники особистої мотивації та зацікавлень туристів, регуляторні прикордонні і митні правила, політично-законодавче становище місця призначення, засоби масової інформації.

Значний вплив на формування туристичного попиту відіграє сезонність, що створює для туристичних підприємств серйозні труднощі: у пікові періоди готелі, ресторани та інші об'єкти переповнені, натомість у «мертвий сезон» туристичні об'єкти не завантажені або використовуються частково. При цьому матеріальну базу потрібно утримувати й обслуговувати впродовж цілого року, тоді як незавантаження об'єкта підвищує рівень витрат і зменшує прибутковість підприємства. У практиці сформувалися різні способи зменшення негативних наслідків сезонності попиту і таким чином узгодження попиту і пропозиції на туристичному ринку:

- реалізація нових туристичних послуг з «протифазною» структурою попиту в порівнянні з існуючою;

- маркетинг нових послуг, на які не впливають наявні обмеження за можливостями;

- суміщення функцій персоналу;

- наймання тимчасових робітників на період піку попиту;

- додаткове інформування споживачів про туристичні послуги в період немаксимального попиту;

- пропозиція стимулів і цінових знижок.

Відповідно, правильний і своєчасний аналіз туристичного попиту з урахуванням всіх його особливостей дозволяє сформувати адекватне уявлення про туристичний ринок, виявити його проблеми і можливості, що, в свою чергу, дозволяє приймати виважені управлінські рішення, зменшити ризики при впровадженні нових туристичних продуктів і технологій, регулювати діяльність туристичних організацій.