Экономические науки/16.Макроэкономика.

К.е.н., доцент Павлюк Т.І., Кубай І.І.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Засади грошово-кредитної політики України на сучасному етапі

Актуальність даного дослідження полягає в тому , що Україна зазнала на початку 2014 року низку економічних і політичних викликів, які вимагають вжиття дещо радикальних та нестандартних заходів з боку держави, які будуть спрямованні на відновлення макроекономічної та фінансової стабільності, що в свою чергу є пріоритетною метою грошово-кредитної політики, а також проведення економічних і соціальних реформ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню сутності грошово-кредитної політики присвячена значна кількість наукових праць, зарубіжних і українських вчених, серед яких слід назвати праці В. Д. Базилевича та К. С. Базилевича , А. С. Гальчинського, О. В. Дзюблюка, Є. Дж. Долана, Л. Ерхарда, В. В. Козюка , О. І. Лаврушина, В. Лисицького, І. О. Лютого , А. М. Мороза, С. М. Панчишина, М. Ф. Пуховкіної, М. І. Савлука, Дж. Сакса , В. М. Усоскіна, Ф. Хайєка, Л. Харріса, В. А. Ющенка та інших. Однак ще й досі серед науковців не існує єдиного погляду на сутність грошово-кредитної політики.

Метою статті є дослідити особливості грошово-кредитної політики в Україні та діяльність Національного банку України .

Виклад основного матеріалу.

Грошово-кредитним відносинам у ринковій економіці відведено надзвичайно важливу роль. Будь-яке їх порушення призводить до небажаних наслідків у суспільному виробництві. Саме через це в тих сучасних ринкових системах, що належать до регульованих, ці відносини перебувають під постійним контролем держави, що реалізується в його грошово-кредитній політиці.

Грошово-кредитна політика (monetary policy) – комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на забезпечення стабільності грошової одиниці України шляхом використання визначених Законом «Про Національний банк України» засобів і методів. Держава створює загальні умови для реалізації цих заходів, формуючи законодавчу базу, визначаючи загальну організацію функціонування кредитних структур і законодавчі основи здійснення грошової емісії та цінних паперів. Розроблена на цій основі грошово-кредитна політика з боку її практичної реалізації забезпечується центральним банком країни, який, виконуючи розроблену і затверджену політику у сфері розвитку кредитно-грошових відносин, у той же час є досить незалежним і самостійним у своїх діях.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про Національний банк України» основними економічними засобами та методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через:

1) визначення та регулювання норм обов’язкових резервів для комерційних банків;

2) процентну політику;

3) рефінансування комерційних банків;

4) управління золотовалютними резервами;

5) операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), в т. ч. з казначейськими зобов’язаннями, на відкритому ринку;

6) регулювання імпорту та експорту капіталу;

7) емісію власних боргових зобов’язань і операції з ними.

За умов що склалися 2014 році зусилля Національного банку будуть спрямовувати свою діяльність на сприяння утриманню приросту індексу споживчих цін у межах, що не перевищують 19% (у розрахунку грудень порівняно із груднем попереднього року). У середньостроковій перспективі Національний банк прагне досягти та утримувати показник індексу споживчих цін у межах 3 – 5% на рік.

Відповідно до законодавства України, у межах, що не перешкоджатимуть забезпеченню стабільності грошової одиниці, грошово-кредитна політика також спрямовуватиметься на сприяння стабільності банківської системи (як ключової умови забезпечення фінансової стабільності в державі), а також на сприяння додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримку економічної політики Кабінету Міністрів України.

Основні засади грошово-кредитної політики на 2014 рік розроблені з використанням макроекономічних прогнозів, які були узгоджені Національним банком України та Урядом України під час здійснення першого перегляду програми “Стенд-бай” Міжнародним валютним фондом. Згідно з зазначеним прогнозом номінальний ВВП у 2014 році становитиме 1 524 млрд. грн., приріст реального ВВП – “мінус” 6,5%, приріст індексу споживчих цін –19,0% (у розрахунку грудень порівняно із груднем попереднього року).

У короткостроковій перспективі на динаміку цінових процесів може мати суттєвий вплив очікуване вжиття Урядом жорстких заходів у напрямів нівелювання макроекономічних дисбалансів. Національний банк обмежено реагуватиме монетарними засобами та методами на цінові зміни, які зумовлюватимуться рішеннями у сфері адміністративно регульованих цін і тарифів, структурного реформування економіки та впливу зовнішніх шоків –економічних і політичних. У цьому разі враховується те, що структурні реформи та адміністративне регулювання цін і тарифів хоча і можуть зумовлювати коливання цін у короткостроковій перспективі, у середньостроковому періоді навпаки сприяють ціновій стабільності через усунення диспропорцій та покращення показників ефективності відповідних галузей економіки[3].

Засоби та методи грошово-кредитної політики використовуються насамперед для контролю за монетарними чинниками впливу на стабільність грошової одиниці через регулювання обсягу монетарної бази, яка розглядається як операційний орієнтир грошово-кредитної політики. Приріст монетарної бази у 2014 році може бути в межах до 28%. Цей показник ураховує як очікувану зміну попиту на гроші для здійснення господарських трансакцій, так і необхідність підтримки ліквідності банків через інструменти Національного банку в умовах тимчасового погіршення ринкових очікувань та зумовленого цим відпливу частини заощаджень з банківських рахунків. Також як операційні орієнтири грошово-кредитної політики розглядаються монетарні критерії ефективності та індикативні цілі програми “Стенд-бай”(підтримується Міжнародним валютним фондом) із змінами, які встановлюватимуться під час здійснення її переглядів.

У період підвищеної напруги на грошово-кредитному ринку основні зусилля спрямовуватимуться на підтримку ліквідності банків з метою забезпечення вчасного виконання ними всіх своїх зобов’язань перед клієнтами. Це, з одного боку, забезпечує вчасне проведення розрахунків в економіці, а з іншого – сприятиме підтримці довіри до банківської системи та створенню сприятливих умов для подальшого повернення вкладниками коштів на банківські рахунки.

Також мають уживатимуться заходи в напрямі посилення довіри населення до політики Національного банку та підвищення рівня її підтримки суспільством. З цією метою Національний банк продовжує вдосконалювати систему комунікацій із громадськістю. З використанням усіх наявних каналів інформування відбувається роз’яснення цілей грошово-кредитної політики та заходів щодо їх досягнення і формування на ринку позитивних очікувань. Також продовжується робота з підвищення рівня фінансової грамотності населення. У міру поступового підвищення інформованості громадян з питань функціонування фінансових ринків акцент робиться на популяризації новітніх фінансових інструментів інвестування та безготівкових розрахунків. Це сприятиме розвитку внутрішнього фінансового ринку та в перспективі –зменшенню залежності економіки України від зовнішніх джерел фінансових ресурсів.

Забезпечення макроекономічної стабільності в довгостроковій перспективі потребує формування системних передумов для підтримки сталого низькоінфляційного середовища та посилення стійкості гривні до внутрішніх та зовнішніх потрясінь. Така робота, зокрема, проводитиметься за такими основними напрямами.

1. Сприяння розвитку внутрішнього фінансового ринку та забезпеченню його стійкості. Це дає змогу зменшити залежність економіки та грошово-кредитної сфери від зовнішніх запозичень, створює надійні та стабільні джерела довгострокових фінансових ресурсів і поліпшує дію монетарних трансмісійних механізмів. З урахуванням визначених законодавством України повноважень діяльність Національного банку в цій сфері насамперед концентрується на сприянні стабільності банківської системи та посиленні її кредитного та інвестиційного потенціалу. Передбачається активна участь Національного банку й у вирішенні питань щодо розвитку фондового ринку.

2. Ефективне управління міжнародними резервами та гнучке використання їх стабілізаційного потенціалу. Ураховуючи значний рівень зовнішнього боргу (у т.ч. державного), є потреба надалі збільшувати обсяг міжнародних резервів та утримувати їх на рівні, що забезпечує належний захист національної економіки та грошової одиниці від негативних зовнішніх шоків. Водночас використання системи гнучкого обмінного курсу надалі зменшуватиме потенційну потребу в міжнародних резервах. З огляду на свою стабілізаційну роль рівень міжнародних резервів перебуває в постійній динаміці. Також міжнародні резерви за потреби мають використовуватися для згладжування пікових навантажень на валютний ринок у період настання термінів виконання зовнішніх зобов’язань держави та суб’єктів господарювання.

3.Оптимізація системи валютних обмежень та забезпечення їх адекватності рівню внутрішніх і зовнішніх загроз стабільності грошової одиниці України. Ефективна реалізація завдань з створення системних передумов для забезпечення стабільності грошової одиниці в довгостроковій перспективі передбачає активну співпрацю та координацію дій Національного банку з усіма гілками влади. Це стосується, зокрема, питань підтримки макроекономічної стабільності, захисту прав вкладників й інших кредиторів, створення сприятливого інвестиційного клімату тощо. Відповідна робота передбачає активну роль Національного банку під час підготовки загальнодержавних прогнозних і програмних документів, проектів законів інормативно-правових актів, а також участі в практичній реалізації відповідних заходів.

Висновки. Отже, Національний банк України станом на 2014 рік планує провести ефективну грошово-кредитну політику, для усунення наслідків економічної та політичної нестабільності. Грошово-кредитна політика НБУ передбачає використання методів і інструментів, котрі пов’язані з регулюванням процентних ставок, управлінням золотовалютними резервами, операціями з цінними паперами на відкритому ринку, встановленням норми обов’язкових резервів. НБУ за допомогою методів і інструментів монетарної політики сприяє економічному зростанню національної економіки. Основним завданням НБУ є створення стабільного макроекономічного середовища, підтримання сталого довгострокового економічного зростання, цінової стабільності .

Література:

1. Про Національний банк України // Закон України від 20.05.1999 р. № 679 – XIV.

2. Арбузов С.Г. Банківська енциклопедія / С.Г. Арбузов, Ю.В. Колобов, В.І. Міщенко, С.В. Науменкова. – К.: Центр наукових досліджень Національного банку України: Знання, 2011. – 504с.

3. Основні засади грошово-кредитної політики на 2014 рік [Електронний ресурс]. − Режим доступу: www.bank.gov.ua

4. Макроекономічне моделювання та короткострокове прогнозування / За ред. I.B. Крючкової, I.B. Крючкова, I.B. Богдан, Т.В. Бурлай, Н.Ю. Гончар. - X.: Форт, 2000.

5. Романишин В.О., Уманців Ю.М. Центральний банк i грошово-кредитна політика. - К.: Атіка, 2005