Економічні науки/6.Маркетинг та менеджмент

Савранська О.О.

Науковий керівник Збиранник О.М.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградского,

Україна

МАРКЕТИНГ ПІДПРИЄМСТВ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

Туристичний маркетинг - це систематичні зміни і координація діяльності туристичних підприємств, а також приватної і державної політики в галузі туризму, яка здійснюється за регіональними, національними чи міжнародними планами.

У сучасних умовах господарювання маркетингова діяльність туристичного підприємства передбачає вирішення низки питань, серед яких першочерговими є аналіз ринкових можливостей, визначення перспективного цільового ринку, вибір маркетингової стратегії, розробка комплексу маркетингу, розробка допоміжних систем маркетингу. Аналіз ринкових можливостей повинен передбачати огляд основних факторів мікро- і макросередовища, і з’ясування ролі та значення тих з них, що безпосередньо впливають на розвиток підприємства. Одним з найефективніших прийомів такого аналізу є SWOT-аналіз, який і передбачає виявлення маркетингових можливостей, що відповідають ресурсам підприємства, визначення маркетингових загроз, виявлення сильних і слабких сторін підприємства. Результатом такого аналізу є визначення напрямків подолання слабких сторін, виявлення конкурентних переваг підприємства та пріоритетних сфер його маркетингової діяльності. Наслідком проведеного аналізу повинен стати вибір цільового ринку. Туристичне підприємство має обрати для обслуговування певний сегмент ринку. Сегментація здійснюється у відповідності з кількісними і якісними особливостями попиту на туристичний продукт. Вирішення цих та інших завдань неможливе без активного використання маркетингу туристичних послуг [1].

Сфера туризму та курортів дуже чутлива до всіх змін у соціально-економічному становищі, бо туристичний бізнес, як ніякий інший, орієнтується на задоволення потреб споживачів. Аналіз ринку туристичних послуг свідчить про його чутливість не тільки до наслідків світової та національної економічних криз, але й до загроз природних катаклізмів, епідемій (свинячий грип у 2009 р., холера на узбережжі Азовського моря, де влітку 2011 р. тільки Маріуполь втратив 75 тис. відпочиваючих), політичної нестабільності тощо [3]. 

До світового ринку туристичних послуг все активніше залучається і Україна, яка стала самостійним суб’єктом міжнародних економічних відносин всього півтора десятиріччя тому назад і для якої міжнародний туризм є досить молодою галуззю, що знаходиться на етапі становлення, але має цілком реальні можливості та умови для нарощення свого потенціалу Однак існують також і фактори, що гальмують розвиток даної сфери послуг, серед яких можна виділити високі ціни на послуги, внаслідок чого Україна суттєво відстає від провідних країн як по наданню туристичних послуг, так і розвитку туристичної індустрії [2].

В сучасних умовах зростання туристичного інтересу до різних країн і народів, імідж країни відноситься до найважливіших факторів, що впливають на вибір іноземними туристами місць відпочинку . Позитивний туристичний імідж можливо сформувати, лише шляхом покращення загального іміджу держави. Для цього необхідно задіяти весь іміджевий потенціал країни, провадити продуману державну інформаційну політику. Імідж України як туристичної держави є практично несформованим. Він оцінюється за реальним станом речей, а не за її багатим потенціалом. Неспроможність держави належним чином розпорядитися останнім лише погіршує її репутацію [4].

Інноваційний процес в туризмі досить специфічний. Він отримує, як правило, своє визнання, з одного боку, через туристський ринок і міру задоволеності клієнта, а з іншого боку - в основному, завдяки ухваленню спільних рішень туристськими організаціями, органами управління галуззю в регіоні, органами місцевого самоврядування і громадськими організаціями, діяльність яких пов'язана з туризмом, а також завдяки оцінці галузі місцевим населенням. Лише така взаємодія всіх елементів (суб'єктів і об'єктів) інноваційного процесу може привести до появи істотного синергетичного ефекту, вираженого у якості зростання (розвитку) сфери туризму [5].

Список використаної літератури

1. Чаплінський Ю.Б. Теоретична сутність маркетингу туристичних послуг/ Чаплінський Ю.Б., Чаплінська А.А. // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. – 2010. – №3. – С.170-175.

2. Кропив’янська О.О. Особливості підприємництва у сфері туристичних послуг / О.О. Кропив’янська // ВіТроПринт. –2009.– С.14–16.

3. Коніщева Н.Й. Маркетингові інструменти антикризового управління розвитком туристичних підприємств / Н.Й. Коніщева // Вісник ДІТБ. –2012. –№16.– С.157–166.

4. Алєшугіна Н.О. Проблеми формування туристичного іміджу України / Н.О. Алєшугіна // Вісник ПДАБА. – 2009. – №3. – С.3–5.

5. Власова Н.М. ,Смирнова В.В. , Семененко Н.Ю. Інноваційна діяльність в туристичному бізнесі / Н.М. Власова, В.В. Смирнова , Н.Ю. Семененко // Культура народов Причерноморья. – 2009. – № 176. – С. 113–114.