Экономические науки/6.Маркетинг и менеджмент

маг. Мазан О.Ю.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна

характеристики управлінського рішення

Управління будь-яким підприємством спрямоване на покращення його діяльності, або, принаймні підтримку на наявному рівні. Управління, спрямоване на реалізацію цілей та місії підприємства, розглядається як вплив на формування, функціонування, розвиток процесів, їх організацію та взаємодію з зовнішнім середовищем. При цьому перед керівництвом постає завдання оцінки діяльності управління як усім підприємством одразу, так і окремими його підрозділами, процесами, роботами. Тобто необхідно значну увагу приділяти аналізу управлінської діяльності всіх складових як на рівні підприємств, так і на рівні держави в цілому – це характеризує узагальнену якість управління всіма підприємствами країни.

Аналіз якості управління можна визначити за трьома аспектами – на рівні держави в цілому (макрорівень), на рівні регіонів (мезорівень) і на рівні підприємств (мікрорівень).

Аналіз кількісних та якісних характеристик управління й ефективності системи управління на підприємстві можливий на основі системного підходу, який базується на всебічному аналізі економічних процесів, що протікають на макро-, мезо- і мікрорівнях.

Мікрорівень характеризується відносними показниками стосовно можливості здійснення порівняльного аналізу для підприємств різних галузей і форм власності – наприклад, рентабельністю, а також абсолютними для аналізу діяльності одного підприємства за певний проміжок часу – прибутком, ціною виробу і т. ін. Для макрорівня ці показники мають бути узагальнені, надавати можливість аналізу діяльності економіки всієї країни, наприклад – валового внутрішнього продукту або валової доданої вартості.

Слідом за виникненням і розвитком теорії управління виникла й розвивалася теорія прийняття рішень. Початком її інтенсивного розвитку прийнято вважати 40-і роки ХХ століття. У сучасних підходах до менеджменту використовуються різні положення. Так, наприклад, виділення функцій управління дозволяє визначити базис змістовного підходу до управління як цикл управління й зводиться до послідовності виконання наступних функцій: планування, організації, мотивації та контролю. Особливістю цих функцій є те, що кожна з них, у свою чергу, може використовуватися як підфункція іншої (декомпозована у вигляді тієї ж послідовності та визначає зміст управління) або ж деталізована на підфункції, що характеризують зміст окремої функції. Отже, можна зробити висновок про те, що має місце горизонтальна і вертикальна змістовні декомпозиції функцій, які дозволяють побудувати ієрархічну систему відносин в управлінні, а також реалізувати цей процес у часі та просторі. Існує причинно-наслідковий зв'язок у послідовності виконання функцій, що визначається як: оцінка можливостей → планування (проектування) → реалізація → контроль → оцінка результатів.

Таким чином, виділимо наступний ланцюжок функціонального управління: управління → функції → підфункції (часткові функції) → зміст → завдання → рішення.

Управлінське рішення – це результат вибору, що являє собою розпорядження до дії в рамках цілей і задач підприємства (план заходів, постанова, усне або письмове розпорядження й ін.); це результат стадії прийняття управлінських рішень, що є складового процесу прийняття управлінського рішення.

Процес прийняття управлінського рішення – це сполучення суб'єктів, об'єктів у рамках певних стадій, спосіб впливу суб'єктів на об'єкти в просторі й часі, що функціонують для підвищення ефективності роботи підприємства відповідно до його поточних цілей і задач шляхом розв'язання проблем, котрі виникають, для досягнення необхідного результату.

Прийняття управлінського рішення – це акт вибору, що може розглядатися як одна зі стадій процесу прийняття управлінського рішення і характеризується вибором якої-небудь альтернативи з їхнього набору (простору рішень), здійснюється особою що приймає рішення в рамках її посадових повноважень і компетенції для вирішення проблеми, яка виникає, в рамках цілей та задач підприємства.

Відомо, що, крім загальних функцій у функціональному підході до управління використовуються також конкретні (специфічні) функції: до перших відносяться аналіз і контроль, до других – маркетинг, логістика, фінанси та ін. Разом з тим якщо враховувати зміст окремих етапів процесів прийняття управлінських рішень, а етапи розглядати як сукупності окремих завдань, то реалізація функцій управління становить реалізацію послідовності управлінських рішень. Однією з головних характеристик управлінського рішення є його безпосередня спрямованість на організацію колективної праці. Крім того, управлінське рішення, як керуючий вплив на колективну працю, приймається лише тим суб'єктом управління (керівником організації, вищим управлінським персоналом або колегіальним органом, таким, як рада директорів та ін.), котрий має на це певні повноваження. При цьому управлінське рішення, прийняте в соціально-економічній системі, спрямоване на:

§ стратегічне планування;

§ керування управлінською діяльністю;

§ управління людськими ресурсами;

§ управління виробничою і обслуговуючою діяльністю;

§ формування системи управління підприємства (методологія, структура, процес, механізм);

§ управлінське консультування;

§ комунікації із зовнішнім середовищем.