*О.К. Юдін, д-р техн. наук, проф.; **С.С. Бучик, к.т.н, доц.; ***О.В. Фролов

*Національний авіаційний університет

** Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова
Державного університету телекомунікацій

*** Служба безпеки України

 

АНАЛІЗ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ, МІСЦЕ УКРАЇНСЬКОГО СЕГМЕНТУ В СВІТОВОМУ ПРОСТОРІ ІДЕНТИФІКАТОРІВ ОБ’ЄКТІВ

 

Аналізуючи питання, які пов’язані з ідентифікаторами об’єктів можна констатувати факт, що  даний напрям є слабо розвинений на теренах України з нормативно-правової, організаційно-технічної точки зору, а також в найближчому зарубіжжі в цілому. Окремі публікації представлені у презентаційному вигляді [1,2], решта – загальні статті, що представлені в мережі Інтернет [3,4] и звичайно міжнародні стандарти [5,6,7], державні стандарти України [8,9], окремі нормативно-правові акти [10,11]. Звичайно найкращим чином сучасне дерево OID можна вивчити в інтерактивному режимі за допомогою будь-якого Web браузера. Такий архів OID представлено в [12].

Ідентифікатори об’єктів представляють собою певну схему ідентифікації для фізичних або віртуальних одиниць, яка заснована на деревоподібній структурі атрибутів ідентифікації, яку називають “Деревом міжнародного ідентифікатора об’єктів”. Дерево складається з набору вузлів, починаючи з кореневого вузла. Від кожного вузла відходить довільна множина дуг, кожна з яким з’єднана з єдиним дочірнім вузлом на наступному рівні. Кількість рівнів дерева не обмежується [13].

  Рекомендація ITU - T X.660 | ISO/ISO 9834-1, а також вітчизняні нормативно-правові акти дають визначення ідентифікатора об'єкту. Так, наприклад, рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації від 18 квітня 2013 року № 227, введене на території України наступне тлумачення даного поняття (Розд. ІІ. Терміни, визначення та скорочення).

Ідентифікатор об'єкта (далі – ІО) – значення, що відрізняється від інших подібних значень, яке пов'язується з інформаційним об'єктом і є упорядкованим списком первинних цілочисельних значень від кореня (Root) міжнародного дерева ІО до вершини, який однозначно ідентифікує цю вершину.

Однак, нажаль для пересічного громадянина, а також і для фахівців, це визначення важко сприймається. Автори пропонують свою скореговану пропозицію для визначення і тлумачення ІО.

Ідентифікатор об'єкта (object identifier) -  значення вузла, що відрізняється від інших подібних значень та логічно пов'язується з інформаційним об'єктом, унікально його визначає та однозначно ідентифікує, як вузол дерева міжнародних ідентифікаторів об'єктів. Список значень вузлів дерева (Root) є впорядкована послідовність первинних цілих значень, що починаються від кореня міжнародного дерева до вершини або/чи вузла ідентифікації.

Міжнародний стандарт, також наводить визначення поняття дерева міжнародних ідентифікаторів об'єктів (international object identifier tree) - дерево, корінь якого відповідає дійсній Рекомендації Міжнародному стандарту і вузли якого відповідають органам реєстрації, відповідальним за розподіл дуг з батьківського вузла [7].

Консультативний Комітет з Телефонії і Телеграфії у рамках ASN.1 проекту створив репозитарій, який містить відомості про різні класи та сховища OID (у тому числі усіх тих, які визначені в будь-якій рекомендації ITU-T). Приклад організації сховища на основі ASN.1, яке фіксує організаційну структуру  збору відомостей про OID зображено на рис.1. Сьогодні в цьому репозиторії зберігається приблизно 895,445 Ідентифікаторів [12].

Схема ідентифікації OID дуже широко застосовується в галузях промисловості, органах стандартизації, а також в діяльності національних урядів. Метою введення дерева ідентифікаторів  є використання чіткої технології розподілення інформаційних ресурсів держави на базі гнучкої системи ідентифікації об’єктів в інформаційному середовищі країни.

Рис.1. Структурно логічна схема організації сховища OID на основі ASN.1

 

Стандартом X.660 | ISO/IEC 9834-1 передбачається, що Національний адміністратор OID – tree має бути визначений спільним рішенням Адміністрації (ITU) зв'язку і Національним органом по стандартизації (ISO). Так,  відповідно до спільного рішення міжнародних органів та згідно з Положенням «Про порядок формування простору ідентифікаційних кодів об’єктів Українського сегмента світового простору ідентифікаторів об’єктів»,  затвердженого Рішенням Національної комісії державного регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, в Україні встановлено коди вузлів гілок ІО : {iso(1) member-body(2) uа(804)} та {joint-iso-itu-t(2) country(16) ua(804)} [11].

На підставі спільного рішення Адміністрації зв'язку (ITU)  і Національного органу по стандартизації (ISO), а також спільної робочої групи ITU - T  SG - 17 і ISO / IEC JTC 1/SC 6 з 2013 року в Україні визначений орган реєстрації (НРО) ідентифікаторів об'єктів.

При розробці структури національного дерева ідентифікаторів об'єктів повинно враховуватися:

•        міжнародна практика застосування, розробки і опису інформаційних об'єктів;

•        стандартні міжнародні OID в окремих сферах застосування;

•        національні OID та правила опису синтаксису об'єктів;

•        відсутність пересікання з раніше розробленими стандартними OID, тощо.

Структурно-логічна схема Українського сегменту міжнародного дерева ідентифікаторів об'єктів OID – tree представлено на рис.2.

Рис.2. Український сегмент міжнародного дерева ідентифікаторів об'єктів OID – tree

Національне дерево України повинно починається з головного вузла  OID-TREE, що має код-мітку 2.16.804 і лексику {joint-iso-itu-t (2) країна (16) ua (804)}/JOINT-ISO-ITU-T/16/804, значення якого присвоєне відповідно до міжнародних рекомендацій.

Для реєстрації об'єктів у сфері державного управління створено гілку з лексикою - {joint-iso-itu-t (2) країна(16) ua (804) gov(1)}.

Для реєстрації об'єктів у сфері бізнесу та недержавними структурами створено гілку - {joint-iso-itu-t (2) country (16) ua (804)  org (2)}.

Як визначено в вітчизняному нормативному акті: подальший розвиток
1-го рівня національного дерева ідентифікаторів повинен визначається шляхом внесення відповідних змін до нормативних документів, що регламентують структуру національного дерева Українського сегменту світового простору ІО за поданням НРО [11] .

Нажаль автори констатують факт того, що питанню ідентифікації об’єктів в Україні приділяється мало уваги, виникає ціла низька непорозумінь відносно необхідності організаційно-правового визначення цього напряму. В Україні, на даний час існує тільки декілька правових актів.  Відсутні роз’яснення органу реєстрації й інших державних структур, щодо питань: фінансової складової процедури реєстрації, обов’язковості процесу призначення ідентифікаторів, класифікації інформаційних ресурсів (в.ч. державних), що підлягають реєстру, тощо.  Дана робота, нажаль, відсутня в масштабах України в цілому.

 Крім затвердження нормативно-правового акту, який регламентує порядок формування простору ідентифікаційних кодів об’єктів Українського сегмента світового простору ідентифікаторів, робота з цього питання майже не ведеться [11].  Розглядаючи Національний реєстр електронних інформаційних ресурсів, можна спостерігати невелику кількість об’єктів, що мають Національні ідентифікатори.

В сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства держави особливого значення відіграють її ресурси, система організації і вільного доступу до них всіх категорій суб’єктів інформаційної діяльності [14]. Державні інформаційні ресурси (ДІР) набувають базової значимості при реалізації процесів глобалізації інфраструктур.

Виходячи з цього, необхідно активізувати питання, які представлені в даній роботі та впровадити той досвід, який накопичений міжнародними організаціями й країнами світу. Також, виходячи із запропонованої авторами класифікації загроз ДІР  [14,15] доцільним є подальше визначення можливості розробки репозитарію на основі нотацій ASN.1 з узагальненою класифікацією загроз державним інформаційним ресурсам на рівні окремої гілки OID Українського сегмента. Прикладом такої роботи є структура світового дерева у відповідності до міжнародних вимог.

В результаті досліджень визначено, що край важливо, в сучасних умовах інтеграції інфраструктури країни до світового простору, застосовувати міжнародну практику та попит ідентифікації ресурсів в різних областях діяльності суспільства. Необхідно забезпечити процеси розробки та впровадження переліку нових національних ідентифікаторів, правил їх опису і синтаксису в умовах ефективного функціонування інтегрованих інформаційних систем Українського сегменту.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.                 Анатолий Кликич. Идентификаторы цифровых объектов (OID). Назначение, структура, применение. – Режим доступу: (Український науковий центр розвитку інформаційних технологій) http://www.itdev.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=272&Itemid=220&lang=uk

2.                 Державний університет телекомунікацій. Презентація щодо наукової та науково-технічної діяльності за 2013 рік. – Режим доступу: (Офіційний веб-сайт Міністерства освіти і науки України. Звітування та презентації вищих навчальних закладів та наукових установ щодо наукової та науково-технічної діяльності за 2013 рік. 20.03.2014. Державний університет телекомунікацій) http://mon.gov.ua/ua/activity/63/64/2612/1390998643/1390998758/1394611213/

3.                 Затверджено порядок формування простору ідентифікаційних кодів // Зв'язок. – 2013. – №15-16. – С.3

4.                 Джон Лармус. Идентификация объектов (Идентификаторы объектов ASN.1). Документальная электросвязь, №20, 2010 стр.41–44. – Режим доступу: http://www.aciso.ru/files/docs/Kostrov_ADE_fraud.pdf

5.                 Рекомендация МСЭ-T X.694. Сетевые и системные аспекты ВОС – Система абстрактных синтаксических нотаций Один (ASN.1). – Женева, 2005 г. – 70 c.

6.                 X.680: ITU-T Recommendation X.680 (1994) | ISO/IEC 8824-1: 1995, Abstract Syntax Notation One (ASN.1): Specification of Basic Notation.

7.                 Международный стандарт ISO/IEC 9834-1. Рекомендация МСЭ-T X.660. Информационные технологии – процедуры для работы органов регистрации идентификаторов объектов: Общие процедуры и верхние дуги дерева международных идентификаторов объектов. – Женева, 2013 г. – 26 с.

8.                 ДСТУ ISO/IEC 8824:2009. Інформаційні технології. Нотація абстрактного синтаксису 1 (ASN.1).

9.                 ДСТУ ISO 3166-1:2009 (ISO 3166-1:2006, IDT). Коди назв країн світу. Затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 23 грудня 2009 року N 471.

10.            Вимоги до структури об'єктних ідентифікаторів для криптоалгоритмів, що є державними стандартами. Наказ Міністерства юстиції України, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України 20.08.2012 № 1236/5/453

11.            Положення про порядок формування простору ідентифікаційних кодів об’єктів Українського сегмента світового простору ідентифікаторів об’єктів. Затверджено Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації 18 квітня 2013 року № 227.

12.            OID Repository. – Режим доступу: http://www.oid-info.com

13.            OID. – Режим доступу: http://www.itu.int/itu-t/studygroups

14.            Юдін О.К., Бучик С.С. Правові аспекти формування системи державних інформаційних ресурсів / Безпека інформації. – 2014. – Том 20 (1) / Технічні науки. – С.76-82.

15.            Юдін О.К., Бучик С.С. Аналіз загроз державним інформаційним ресурсам / Проблеми інформатизації та управління.–2013.–№4(44) / Технічні науки.–С.93–99.