Курнишев Ю. А.

Чернівецький національний університет

ім. Ю. Федьковича, м. Чернівці

ПОКАЗНИКИ АКТИВІЗАЦІЇ САМОРОЗВИТКУ, ПРОЯВИ ПОТРЕБИ У САМОПІЗНАННІ, ВДОСКОНАЛЕННІ ВЛАСНИХ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ І ВОЛОДІННЯ МЕТОДАМИ ПРОФЕСІЙНОГО І ОСОБИСТІСНОГО САМОРОЗВИТКУ

На сучасному етапі у численних дослідженнях підкреслюється, що учитель фізкультури, який виявляє професійну майстерність, володіє не тільки адекватною самооцінкою своїх ділових та особистісних якостей, а й певною системою ставлення до себе, спрямованістю на постійний саморозвиток себе як фахівця. Про це говорить відмінність показників стратегій адаптації: саме вчителі-майстри найбільшу активність проявляють при підготовці до занять та їх аналізі. При цьому, ретельність підготовки до уроку фізкультури сприяє успіху в досягненні навчальної і розвивальної мети уроку, а постситуативна і компенсаторна дії – мети саморозвитку.

Успішність дій вчителя фізичної культури знаходиться у прямій залежності від характеристик його професійної майстерності: освітня діяльність обумовлена освітньою компетентністю, гностичними і мотивуючими вміннями; виховна – компетентністю у вихованні і оздоровленні, конструктивними і організаторськими вміннями; оздоровча – компетентністю в оздоровчій діяльності, а також конструктивними вміннями; змагальна – сукупним впливом змагальної та оздоровчої компетентності, а також гностичних і мотивуючих умінь. Рівень задоволеності діяльністю залежить від виховної та оздоровчої компетентності вчителів, а також від того, наскільки вдало вони проектують навчально-розвивальну діяльність.

Аналізуючи цілий ряд особистісних характеристик спортивного педагога, тренера, робота яких має багато спільного з роботою вчителя фізичної культури, А. Деркач і А. Ісаєв висловлюють припущення про те, що "ідеальний" тренер енергійний, розумно агресивний, чітко висловлює свої думки, досить емоційний (А.Деркач, А.Ісаєв 1981).

Дещо іншу характеристику особистості ідеального тренера (вчителя фізкультури) дає Б.Дж. Кретті. Посилаючись на результати самооцінки тренерів та опитування спортсменів автор акцентує увагу на тому, що тренер, спортивний педагог, вчитель фізичної культури повинен бути відкритою, товариською, емоційно стійкою людиною. Він має володіти достатньо високим інтелектом, мати розвинуте відчуття реальності, бути практичним і впевненим у собі. Одночасно це має бути людина схильна до новаторства, заповзятлива, володіти здатністю самостійно приймати відповідальні рішення. Уявлення про ідеальну особистість вчителя фізкультури, спортивного педагога, тренера існує як у студентів, так і у викладачів. Однак успіх у справі, вважає Б.Дж. Кретті, значною мірою залежить від знань, якими володіє педагог, і від того, в яких він стосунках зі своїми вихованцями, а також від того, як він передає свої знання. Дослідник зазначає, що здатність спортивного педагога виконувати роль, яку очікують від нього вихованці, в поєднанні з його професійними знаннями може компенсувати деякі його недоліки. Підводячи підсумок аналізу особистості фахівця, Б.Дж Кретті говорить про те, що спортивний педагог, тренер високого класу володіє такими особистісними рисами, як емоційний самоконтроль, агресивність і високий рівень інтелектуального розвитку. Він досить стійкий, активний, має твердий характер і визначеність поглядів.

Важливо відзначити, що продуктивне педагогічне забезпечення саморозвитку ми пов'язуємо з формуванням адекватного оцінювання самовдосконалення у спортивному і педагогічному напрямах як важливого критерію, що стимулює процеси гуманізації у взаємодії викладача і студентів. У цьому випадку, здійснювана фізкультурна діяльність набуває статусу особистісно-значущої, вимагає інтелектуальної і духовної напруги, готовності до активізації саморозвитку, спілкування з авторитетними педагогами в здійсненні індивідуальної програми саморозвитку. Самооцінка поряд з позитивним оцінюванням викладача дозволяє коригувати рівень формування готовності до розгорнутого цілеспрямованому саморозвитку, закріплюючи впевненість у необхідності нарощування спортивного і педагогічного потенціалів, освоєнні інноваційних видів діяльності та побудові на цій підставі власного проекту професійного і особистісного саморозвитку.

В даному контексті, формування адекватної самооцінки як показника рефлексивності суб'єкта освіти, критерію продуктивності педагогічного забезпечення професійного і особистісного саморозвитку сприяє гуманістичним перетворенням педагогічного процесу, спрямовуючи педагогічну взаємодію на активізацію внутрішніх резервів і потенційних можливостей.

Література

1. Деркач А.А. Педагогическое мастерство тренера / А.А. Деркач, А.А. Исаев. – М.: Физкультура и спорт, 1981. – 324 с.

2. Осипов П.Н., Богданова И.Н., Самовоспитание студентов как средство формирования конкурентоспособных специалистов / П.Н. Осипов, И.Н. Богданова. – Казань: Изд-во КГУ, 2010. – 385 с.

3. Брайнет Дж. Кретти. Психология в современном спорте. − М.: Физкультура и спорт, 1978. – 432 с.