Кожокар Марина Василівна

Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича

Особливості діяльності студентської організації «Жунімія» в напрямі всебічного виховання молоді (Буковина, кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.)

Актуальність дослідження. Актуальною проблемою сьогодення є забезпечення всебічного розвитку особистості, формування і вдосконалення основних норм, ідеалів, принципів, цінностей, правил поведінки студентської молоді в системі вищої освіти. Розв’язання завдань національного виховання, набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої моральної та міжнаціональної культури особистості, формування рис громадянина української держави, розвиненого духовно, фізично досконалого, із високим рівнем моральної, естетичної, правової, трудової, екологічної культури, вимагає докорінної перебудови виховної роботи у вищих закладах освіти.

Розвиток сучасної педагогічної думки неможливий без осмислення і усвідомлення історичного досвіду. Обізнаність із педагогічними ідеями та освітньою діяльністю видатних діячів минулого та їх творче використання належить до найдієвіших чинників, що зумовлюють прогрес педагогічної теорії та практики. Використання творчих пошуків та знахідок попередників дозволяє поєднати сучасне з минулим, накреслити основні тенденції майбутнього розвитку, забезпечити єдність та наступність історико-педагогічного процесу.

Звернення до історичного досвіду нашої країни є особливо актуальним у часи активних пошуків нових шляхів суспільного розвитку, що несе зміну підходів до розбудови системи вищої освіти, оскільки вона сприяє вихованню суспільної свідомості і виступає гарантом його стабільності. Висхідною умовою сучасного реформування системи національної освіти є вивчення історичного досвіду, що, дозволить спрогнозувати її функціонування у перспективі й уникнути помилок минулого. Особливий інтерес у цьому відношенні становить період кінця ХІХ – перша третина ХХ століття, який характеризується інтенсивними соціально-економічними та культурними перетвореннями, великою кількістю реформаторських процесів у освітній галузі.

Історія організованого студентства на Буковині ІІ другої половини ХІХ –першої третини ХХ ст. охоплює період від 1875 року (дата заснування Чернівецького університету) до 1940 (дата входу краю у склад СРСР). Даний заклад засновано 4 жовтня 1875 року за наказом імператора Австро-Угорщини Франца-Йосифа на основі теологічного інституту (який працював в краї з 1827 року з німецькою мовою викладання. В інституті діяли кафедри української т румунської мов та літератур). За досліджуваний період університет мав різні назви: імені Франца Йосифа (німецькою – Franz Josephs) у 1875-1918 pp., імені короля Кароля І (румунською – Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi) в 1919-1940 рр.

Проаналізуємо соціо-культурну картину буковинського краю досліджуваного періоду. Після визнання 1862 року Буковини коронною одиницею імперії край отримав адміністративну автономію. Історичний розвиток Буковини зумовив формування поліетнічної та поліконфесійної структури регіону: кожна національна група зберігала свої національні особливості та розвивала свою духовну та матеріальну культуру. Етнічна ситуація на Буковині на початку австрійської адміністрації характеризується таким співвідношенням: 69% – українців, 26% – румунів, 5% – представники інших національностей [13].

Особливістю буковинського краю стало саме співіснування, взаємовплив та взаємопроникнення різних етнічних груп, національних культур і конфесій. З моменту приєднання Буковини австрійський уряд розпочав програму щодо поліпшення умов соціально-економічного життя нової провінції. Ці перетворення передбачали впорядкування церковних справ, поліпшення соціального становища селянства, збільшення чисельності населення краю. Декрет ‟Status quo”, виданий Йосифом ІІ був спрямований на звільнення місцевого населення від податків на 30 років, впорядкування майнових прав на землю і впровадження міських законів.

Потреба у кваліфікованих трудових кадрах практично у всіх сферах господарства спричинила потужну міграцію, в результаті якої розпочалась полінаціональна колонізація краю, яка містила румунський, німецький і польський струмені.

Істотний вплив на розвиток громадського товариського руху в краї цього періоду мали зміни у освітній галузі: поява потужної законодавчої бази, що регламентувала початкову і середню освіту (1849, 1869, 1871 тощо), розвиток мережі шкіл різного рівня, урізноманітнення змісту освіти тощо.

За досліджуваного періоду серед населення Буковини почала помітно зростати чітко виражена національна свідомість, особливо це спостерігалось в середовищі українців, румунів, німців, євреїв. Синтез національного самовираження та сприятливих умов, створених владою для національного руху народів-буковинців, мирного співіснування і співпраці національних громад спричинили зародження та розвиток на теренах Буковини громадських організацій українців, румунів, німців, євреїв, поляків, зокрема студентських. Саме вони стали виразниками культурних та суспільних потреб представників різних соціальних станів і національних груп.

Концентрація кращої молоді регіону, формування наукового потенціалу закладу, демократична політика керівництва університету зумовили потужний поштовх до створення нових громадсько-культурних осередків. Здебільшого товариства мали академічний характер та розділялись за національною ознакою.

Серед студентських організацій університету виокремлювались польські «Ognisko»; єврейські «Zephirah» та «Hebronia»; українські «Союз», «Молода Україна», «Чорноморе», «Запороже», «Січ», «Залізняк»; румунські «Arboroasa», «Dacia», «Bucovina», «Moldova», «Junimea»; німецькі «Arminia», «Teutonia» тощо.

Розглянемо аспекти заснування та діяльності студентського товариства «Junimea» («Молодь»). Перший осередок цієї організації заснований в Яссах (Румунія) у 1863 році позиціонував себе як румунське літературне товариство засноване в Яссах в 1863 році, з ініціативи кількох науковців та громадських активістів – Т. Майореску, П. Карп, В. Погор, Т. Розетті і Я. Негруцци, що проживали за кордоном. Початковою метою діяльності товариства стало створення основи сучасної румунської культури, зокрема мови і літератури, шляхом сприяння виконанню різноманітних наукових досліджень та друку поем, творів та есе. Перетворившись на найвпливовішу інтелектуальну асоціацію румунського королівства ХІХ століття, «Junimea» пропагує всебічний розвиток молодого покоління та використання отриманих кондицій протягом життя. Т. Віану підкреслює п’ять рис, що притаманні члену товариства «Junimea»: наявність філософського складу характеру, ораторський талант або бажання їм стати, іронія та самоіронія, критичне мислення та потреба освіти (класичної та академічної) [3].

Саме таку концепцію обирають для себе засновники студентського товариства в Чернівецькому університеті. На основі аналізу книги запису вихідної документації за 1926 рік можемо впевнено констатувати, що однією із засадничих напрямів діяльності «Жунімії» стала пропаганда національної ідеї, розвиток румунської освіти і культури, зокрема літератури. Із різноманіття форм реалізації завдань товариства однією із основних та результативних стала організація народних свят, розваг та вечорниць. Архівні документи дозволяють стверджувати, що товариство провело три таких потужних комбінованих заходи лише протягом серпня-вересня 1926 року. Географія заходів свідчить про те, що активісти цієї організації намагались охопити максимальну кількість населених пунктів: 22 серпня народне свято та літературні вечорниці проводилось в комуні Тереблече [2, Арк. 2], 8 вересня – в селі Карапчів (Віжницького повіту), 12 вересня – в Глибоці. «Жунімія» намагалась охопити своєю діяльністю максимальну кількість людей. На такі свята систематично запрошувались представники державної влади, військові, громадські діячи – В. Неміджан (примар), Д. Цуркан, полковник Ігнат (командир жандармського загону), ректор Чернівецького університету, директора шкіл та вчителі.

Крім того, вік учасників таких свят становив від 7 років. Аналіз архівних справ засвідчив значну кількість подяк товариства помічникам та активним учасникам на місцях. Багато з них працювали в освіті, були директорами шкіл, вчителями: І. Братяну, Німіджану, І. Драчинський, Н. Проданюк, Д. Фортуна, Е. Терон. На святі в Глибоці у розвагах та народних іграх прийняли участь більше 80 представників молодого покоління: «З великою вдячністю і повагою до Вас….товариство відмічає участь у наших святах і розвагах ваших учнів…»

До співпраці заохочувались і військові. Музичний оркестр жандармського загону неодноразово створював настрій та акомпанував урочистій ході учасників свята, театральним імпрезам тощо [2, арк. 7].

Дотичні свята проводили і інші студентські товариства, скоріше всього, взяли приклад з «Жунімії». Товариство румунських студентів «Арбороаса» («Arboroasa») запросило членів «Жунімії» на власне свято, що було організовано 8 серпня 1926 року в селищі Путна (тепер територія Румунії – М.К.). Офіційним листом до голови учасники «Арбороаса» просили висловити свою думку про організацію свята, вказати недоліки та визначити позитивні сторони. Такий взаємоконтроль сприяв намаганням планувати заходи заздалегідь, продумувати все остаточно, заохочувати до участі фахівців тощо.

Використана література

1. Ботушанський В., Сайко М. Буковина як об’єкт міждержавних стосунків Туреччини, Австрії та Росії в останній третині 18 ст. / В. Ботушанський, М. Сайко // Хотину – 1000 років. – Чернівці : Прут, 2000. – С.18-26.

2. ДАЧО (Державний архів Чернівецької області). – Ф. 1001. – Оп. 1. – ед. хр.4. – Студенческое общество «Жунимия». Книга записи исходящих документов за 1926-1938 гг. – 300 л.

3. Junimea în іstoria literaturii române moderne, de Șerban Cioculescu, Tudor Vianu, Vladimir Streinu, Editura Didactică și Pedagogică, 1971.