Філологічні науки/2. Риторика та стилістика

Насалевич Т.В., Кучерява Н.

Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельнцького

ТРАНСФОРМАЦIЯ ОБРАЗУ ГОЛОВНОЇ ГЕРОЇНІ РОМАНУ Т.ГАРДІ «ТЕСС ІЗ РОДУ Д’ЕРБЕРВІЛЛІВ»

Мета цієї роботи – здійснити проблемний аналіз образу головної героїні роману Томаса Гарді «Тесс із роду д`Ербервіллів».

Актуальність дослідження зумовлена декількома факторами. По-перше, завжди є актуальним вивчення філософських та морально-етичних аспектів жіночого образу, тим більше, що книги Гарді – це цінний вклад в дослідження психології жінки. По-друге, не менш важливими залишаються проблеми соціального фактору, а саме нерівноправності прав жінок і чоловіків у суспільстві, фемінізм, емансипації жінок. Ці питання хвилювали людство ще у античні часи та з новою силою загострилися у кінці ХІХ століття і залишаються актуальними в сучасному суспільстві.

Дослідженням і аналізом роману Томаса Гарді «Тесс із роду д`Ербервіллів» займалися такі вчені, як М. Урнов, Р.А.Скотт-Джеймс, Ф.О.Абілова, Г.В. Анікін, О.В. Гордієнко, Ю.І. Кагарлицький та інші.

Центральним поняттям нашої роботи є образ. Що ж таке образ? Загальноприйнятим є визначення, яке дав у свій час літературознавець Л.Тимофєєв: «Образ – це конкретна і водночас узагальнена картина людського життя, що створена за допомогою вимислу й має естетичне значення» [3].

Існує безліч класифікацій образів художнього твору: за характером образів, за місцем у творі, за ставленням автора, за способом творення та інші.

Проте найбільш прийнятною для нашого дослiдження є класифікація за Л. Тимофєєвим. А саме класифікація за смисловою узагальненістю, де образи поділяться на індивідуальні, характерні, типові, образи-мотиви, топоси, архетипи [1, с. 60-66].

Індивідуальні образи створені самобутньою, часом химерною уявою художника. Характерні образи розкривають закономірності суспільно-історичного життя, відображають звичаї та традиції, поширені в певну епоху. Типовість – це вищий ступінь характерності, завдяки якій образ переростає межі своєї епохи і знаходить загальнолюдські риси. Наступний образ – образ-мотив. Мотив – це образ, який повторюється в кількох творах. Топос – це образ, характерний вже для цілої культури певного періоду або певної нації. А образ-архетип містить в собі найбільш стійкі і всюдисущі "схеми" або "формули" людської уяви, які проявляються як у міфології, так і мистецтві на всіх стадіях його історичного розвитку.

Головним образом роману Томаса Гарді “Тесс із роду д`Ербервіллів” є сільська дівчина Тесс. Її прообразом стала Марта Браун – жінка, яку було засуджено до страти через повішення за вбивство свого чоловіка. Томас Гарді став свідком цієї жахливої події, яка вразила його до глибини душі і залишилась в пам`яті на все життя. Тесс народилася в селянській родині. Вона була красивою і доброю, мріяла про щасливе життя.

З першого погляду образ Тесс може здатися нам характерним, адже вона є представницею найбільш поширеної соціальної групи населення у Англії на той час. На думку О.О. Федорова, «історія про батрачку Тесс виявилася під пером письменника приголомшливим свідченням про суспільну драму англійських сільських мешканців» [2]. Проте якщо детально і глибоко проаналізувати образ героїні, то стає зрозумілим, що він самобутній, нетиповий.

Прихильність автора роману до головної героїні ми відчуваємо навіть в описі портрета Тесс:

Tess Durbeyfield was a mere vessel of emotion untinctured by experience. Phases of her childhood lurked in her aspect still. For all her bouncing handsome womanliness, you could sometimes see her twelfth year in her cheeks, or her ninth sparkling from her eyes; and even her fifth would flit over the curves of her mouth now and then [4].

Тесс була наївною, простодушною і, разом з тим, надзвичайно розумною. Коли вона дізналась про своє благородне походження, то не покладала ніяких надій на великі зміни в своєму житті. Але батьки все ж таки змусили її звернутися за допомогою до нововиявлених родичів. З моменту проживання дівчини в новій родині, починаються її біди та страждання. Її обдурив і звабив Алек д`Ербервілль. І далі її життєвий шлях складається з поневірянь, неприйняття суспільством. Тесс щиро покохала Енджела та вийшла за нього заміж, але коли той довідався про її минуле, то відмовляється від неї. В очах Енджела вона стала іншою людиною, і він не зміг пробачити їй цього перетворення. Він не зміг побачити душевної краси та чистоти дівчини, яка не здатна була на обман та вірила в справжню любов. Енджел керувався не почуттями, а жорстокими забобонами, законами і мораллю суспільства, тому і не пробачив їй. Він покидає дружину і від’їжджає до Бразилії. Тесс важко працює, її переслідує Алек. Через безвихідь вона поєднує з ним своє життя, але вбиває його, заради того, щоб все таки бути з коханою людиною, своїм чоловіком, який нарешті повертається до неї. Тесс і Енджел ховалися від поліції, але наприкінці роману їх знайшли, і Тесс було страчено.

Упродовж роману Тесс змінюється, змінюється і її сприйняття світу. У першій фазі твору вона постала перед нами простою безтурботною дівчиною, яка стає у подальшому серйозною жінкою, яка філософськи відноситься до смерті, сприймає її як визволення.

Чому стільки страждань випало на долю бідної, ні в чому не повинної дівчини? Адже її чистій душі чужі пристрасть, інтриги, помста… Можливо, всі ці страждання не є випадковістю, або долею, визначеною небесами. Можливо, єдиною бідою дівчини є те, що вона народилася селянкою. Адже, справа не лише в тому, що існувала «подвійна» норма моралі: для чоловіків і жінок. Лють у поборників моралі визвало те, що «чистою жінкою», що протистоїть зіпсованим представницям еліти, стала дівчина з народу, яка працює на фермі, заробляючи собі на життя.

Таким чином, протягом всього роману ми бачимо, як наївна, слабка сільська дівчина перетворювалася на вільну, сильну духом жінку, яка згодом змогла боротися за своє кохання, і через це її було страчено за законами Англії того часу.

Перспективою подальшого дослідження може бути лінгвостилістичний аналіз образу головної героїні роману.

Література:

1. Тимофеев Л.И. Основы теории литературы./Л.И.Тимофеев. - М.: Просвещение, 1966. - 480с.

2. Федоров А.А. Идейно-эстетические искания в английской прозе последней трети ХIХ века. – Режим доступу: http://cheloveknauka.com/ideyno-esteticheskie-iskaniya-v-angliyskoy-proze-posledney-treti-xix-veka

3. Художній образ як форма відображення дійсності. – Режим доступу: http://studopedia.net/5_1996_hudozhniy-obraz-yak-forma-vidobrazhennya-diysnosti.html

4. Hardy Thomas, Tess of the d'Urbervilles. – Режим доступу: http://www.literaturepage.com/read/tess-of-the-durbervilles.html