Філософські науки/Соціальна філософія

Нагірний В.С. Д.ф.н.,проф.Морозова Л.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ФІЛОСОФСЬКІ МІРКУВАННЯ ПРО ОСОБИСТІСТЬ

Особистість – це людина, яка володіє самосвідомістю та світоглядом, яка досягла розуміння своїх соціальних функцій, свого місця у світі, яка усвідомлює себе, як суб’єкта історичної творчості, як ланку ланцюга поколінь.На мою думку, сучасна людина не до кінця усвідомлює ідеологію особистості, її суть та призначення. Для сучасності особистість – це людина, що спроможна виділитися серед інших.

У науковому розумінні, особистість – це суспільна сутність людини, пов’язана з засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства, що характеризується свободою, розумом, відповідальністю, індивідуальністю та гідністю. Поняття і значення особистості є на сьогодні актуальним питанням, воно вивчається у різних країнах, різними суспільними науками, соціологією, педагогікою, психологією, політологією. Ось, наприклад, буддисти взагалі не вірять в особистість. Вони вважають, якщо особистість не має реального та відчутного прояву, то вона не існує. Взагалі, людина – індивідуальна, на відміну від інших представників природи. Рослини, тварини, мінерали мають свої види, й описуючи один екземпляр з окремого виду, ми можемо отримати уявлення про кожного з цього виду. А кожна людина – це окремий вид, і жоден з таких видів не є подібним. Індивідуальність – одна з ознак особистості.

Спілкування - найперша сфера виявлення людської особистості, оскільки саме у спілкуванні людина проявляє те, якою мірою вона є особистість; спілкування - це перш за все взаємодія із іншими людьми, але далі - також із природою, тваринами, пам'ятками культури.

Поняття "людина — індивід - особа - особистість - індивідуальність", характеризують якісні прояви людини. Поняттям "індивід" позначають окремо взятого представника людського роду, якому властиві неповторні і унікальні природні і соціальні якості. Поняття "особи" характеризує певні реальні якості людського індивіда. Як звичайно, до поняття особи включають два найважливіших моменти.

По-перше, особа - це суб'єкт та об'єкт соціальних стосунків, тобто той, від кого продукуються соціальні дії та до кого вони спрямовані: за цією характеристикою особа постає у певних соціальних ролях , постає представником певних соціальних верств.

По-друге, особа характеризується через особливий, неповторний внутрішній світ людини з її темпераментом, знаннями, переконаннями, ідеалами, ерудицією, цінностями.

Оскільки особа постає як певна якість людського індивіда, то кожна особа постає унікальною та неповторною у своїх характеристиках і виявленнях, але водночас вона постає також представником людської особи взагалі, особи як такої, особи як родової характеристики людини.

Як особистість людина усвідомлює свої якості, свою унікальність, свої вади та переваги і постає самодіяльною соціальною та інтелектуальною одиницею. Коли ж це усвідомлення сягає розуміння того, що внаслідок унікальності та неповторності особистості існує дещо таке, що може виконати лише вона (бо більше такої особистості немає, не було й не буде) і прагне це виконати будь-що, людська особистість набуває рис індивідуальності.

Ніцше вважав сенсом буття людини – надлюдину. Надлюдина – це море, бо море може прийняти в себе брудний потік і залишитися чистим; надлюдина – це блискавка, бо вона швидка і шалена, надлюдина є основою і метою життя.

Отже, які б теорії та судження не існували в світі, кожен з нас має свою теорію, вона закріплена в нашому серці. Особистість та індивідуальність не тільки взаємопов'язані, а і взаємообумовлені: формування якостей особистості тісно зв'язане з індивідуальною самосвідомістю людини, змістом її цінностей, залежить не тільки від становища індивіда у суспільстві, але й від особистого ставлення до свого становища, власної позиції. Це пояснює той факт, що в умовах одного соціального середовища формуються різні типи особистостей.

Список використаних джерел:

1. Арсеньев А. С. Філософські підстави розуміння особи. - М.: Академія, 2001. - 592 с.

2. Баландина Е. Г. Актуальні проблеми сучасної філософії. - Волгоград: Вид-во ВАГС, 2002. - 130 з

3. Кемеров В. Е. Введення в соціальну філософію. - М.: Академ. Проект, 2001. - 317 с.