Ведькал В.А., Гальченко А.А.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Способи захисту прав на об’єкти авторського права

         Світ не стоїть на місці, а завжди рухається у тому, чи іншому напрямку. В даний час, коли увесь світ поринув у економічні відносини, коли люди, намагаючись досягти успіхів, розробляють певні теорії, пишуть книги тощо, актуальним питанням становиться вивчення прав авторів на результати їх інтелектуальної, творчої діяльності.                                                                           Вирішення завдань щодо правомірності використання об’єктів авторського права та визначення обсягу прав на них здатна забезпечити лише держава. Це обумовлене тим, що авторське право у своїй основі є юридичним проявом усвідомлення державою важливості охорони культури як гаранту розвитку суспільства. Підтримка і захист творчості, охорона результатів інтелектуальної діяльності безпосередньо пов’язані із захистом свободи слова та прав людини.                                                                                                         На сучасному етапі в Україні склались усі необхідні соціально-політичні та історико-правові передумови для підвищення ефективності охорони авторського права. Проте питання захисту авторського права потребують ретельного наукового дослідження, це стосується як законодавства, так і практики його застосування. Це обумовлене тим, що чинне законодавство нашої держави ще не повністю відповідає міжнародним стандартам і, таким чином, не забезпечує належного захисту авторського права.

         Згідно чинного законодавства України у особи, яка є власником об’єкта авторського права, при порушенні її прав виникає право на захист. При реалізації права на захист заінтересована особа в межах, встановлених законом, самостійно обирає способи, за допомогою яких вона прагне захистити свої порушені права.                                                                                                          Проаналізувавши існуючі визначення поняття «способи захисту прав», ми дійшли до висновку, що під даним терміном розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких відбувається відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.                                                                                                 Згідно Цивільного кодексу України (2003р.) коло способів захисту прав та інтересів в судовому порядку було розширене порівняно з тим, яке було закріплено в ЦК УРСР (ст.6). Цивільний кодекс України (ч.2, ст.16) передбачає також можливість захисту авторських прав шляхом визнання правочину недійсним та шляхом визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органів місцевого самоврядування їхніх посадових і службових осіб. Слід зазначити, що закріплені ЦК України способи захисту прав та інтересів не вичерпують всі можливі способи захисту, що прямо вказано ч. 2 ст. 16, якою закріплена можливість захисту прав та інтересів й іншими способами, встановленими договором або законом [1].                                      В юридичній літературі існує багато класифікацій способів захисту прав, але найбільшої уваги, з нашої точки зору, заслуговує класифікація способів захисту в залежності від їх цільової спрямованості, згідно з якою способи захисту прав поділяються на: - превентивно-припинні, тобто ті, що спрямовані на попередження та припинення порушення, оспорювання, невизнання права; - відновлювальні - які спрямовані на відновлення порушеного права; - компенсаційні, тобто такі, що спрямовані на додаткову компенсацію шкоди, завданої порушенням права [2].

Проаналізувавши основні способи захисту, доречно розглянути судову практику у сфері захисту прав на об’єкти авторського права.                                 Товариство «Знак» звернулося до господарського суду з позовом про заборону відповідачеві (ТОВ «Просвіта») використовувати частину назви твору, майнові авторські права на який належать позивачеві, а також просило стягнути на його користь компенсацію за порушення авторського права.

Попередніми судовими інстанціями позовні вимоги задоволено з посиланням на факт використання відповідачем частини назви твору позивача.

За результатами розгляду касаційної скарги у відповідній справі Вищий господарський суд України зазначив таке.                                            Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (3792-12) автор - це фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.                                                                                                                                     За приписами статті 9 названого Закону (3792-12) частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону. Згідно з цією статтею правова охорона надається не будь-якій назві твору (її частині), а лише тій, яка містить ознаки твору, тобто є оригінальною і відображає творчу самобутність  її автора (наприклад, різні назви одного й того самого твору - публічного виступу - у вигляді стандартного за виконанням слова «виступ» та назва, викладена в оригінальній віршованій формі, можуть відрізнятися за правовою охороною).

Отже, для правильного вирішення даного спору попереднім судовим інстанціям належало не лише встановити факт використання відповідачем частини назви твору позивача, але й з’ясувати, чи є ця частина результатом творчої праці автора твору (є оригінальною) та чи може вона використовуватися самостійно як твір.

Оскільки зазначені обставини не були встановлені ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами, касаційною інстанцією судові рішення зі справи скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції [3].                                                                                                         Наступною ситуацією щодо порушення авторського права було звернення ТОВ «Поінт Ком» до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Дніпро Телеком». Позивач вимагає захистити свої права, заборонити дії, що порушують авторське право, стягнути грошову компенсацію та відшкодувати моральну шкоду.                                                                                     Рішенням господарського суду м. Києва позов був задоволений частково. Суд заборонив ТОВ «Дніпро Телеком» здійснювати відтворення, розповсюдження та сповіщення музичних творів «Бій з тінню» у формі ринг тону, реал тону, рингбектону, включаючи їх показ, виконання або передачу в ефір, для загального відома по кабелю, проводам або за допомогою інших аналогічних засобів, в рекламних матеріалах з використанням кадрів з фільму «Бій з тінню» на протязі строку дїї виключних прав ТОВ «Поінт Ком» - до 18.04.2015, а також стягнув з ТОВ «Дніпро Телеком» компенсацію в розмірі 29 000грн., а також відшкодування за моральну шкоду в розмірі 29 000 грн. та 5 800 грн. штрафу в доход Державного бюджету України.                                          Однак ТОВ «Дніпро Телеком», не погоджуючись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення. Дане товариство вважає, що ТОВ «Поінт Ком» не має виключних авторських прав на музичні твори згідно договору, і тому в нього відсутні правові підстави для звернення до суду щодо захисту своїх прав.                                                                                  В свою чергу, ТОВ «Поінт Ком» просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, адже вважає, що суд дійшов правильних висновків при вирішенні справи.                                                                                      Заслухавши сторони, дослідивши докази, суд встановив, що за умовами договору ТОВ «Поінт Ком» набуло виключні майнові права на використання в межах території України музичного твору («Бій з тінню»). Згідно даного договору передбачено, що його термін дії становить 12 місяців з моменту підписання (тобто, з 18.04. 2014- 18.04.2015).                                                                Таким чином, згідно авторського договору ТОВ «Поінт Ком» набув не тільки виключного майнового авторського права на використання вказаного музичного твору, а і право відповідно до ч.3 ст. 32 Закону України «Про авторське та суміжні права» дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам.                                                                                                  Також необхідно зауважити, що ТОВ «Поінт Ком» повідомило ТОВ «Дніпро Телеком» про наявність вищевказаних авторських прав.                                    За наведених обставин, факт порушення виключного майнового авторського права, був доведеним.                                                                                   Проаналізувавши сучасні способи захисту авторського права в Україні та судову практику в даній сфері, ми дійшли до висновку, що належний захист авторського права в Україні гальмується через недосконалість законодавства та неналежну організацію здійснення правосуддя і контролю, недовіру суспільства до судової гілки влади і загалом правовий нігілізм.  Тому виникла потреба у зміні чинного законодавства у сфері авторського права, проведенні судової реформи та врахуванні європейського досвіду щодо захисту авторського права.

 

Список використаної літератури:

1. Цивільний кодекс України // Відомості ВРУ, №40-44, 2003. - Ст. 433-448.

2. Баймуратов М.А. Авторское право на литературные и художественные произведения: компаративное исследование: монографія / М.А. Баймуратов, М. И. Стреля. – М.: ТрансЛит, 2012. С. 100-101.

3. Оглядовий лист Вищий господарський суд України «Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності // За матеріалами справ ВГСУ, N 01-8/974, 2007. С. 1-