Психология и социология/ 6. Клиническая психология

Рибальченко І. А.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Україна

СВОЄРІДНІСТЬ КОГНІТИВНО-СТИЛЬОВОЇ СФЕРИ ПСИХІЧНО ХВОРИХ НА ШИЗОФРЕНІЮ

Однією з важливих проблем психології є безумовно індивідуальні психічні відмінності між людьми з неповторністю поєднання рис, що властиві всім, але виражені різною мірою. “Особистість - це інтегруюче начало, що пов'язує в єдине ціле різні психічні процеси (сенсорно-перцептивні, мнемічні, мисленнєві, емоційно-вольові) і визначає послідовність та стабільність поведінки” [3, с. 37]. Саме мислення відображає особливий пізнавальний стиль, що заснований на відмінних від загальноприйнятих зв'язках між предметами, образами, категоріальними стосунками, спрямоване на глибинну суть предметів, явищ навколишнього світу, тому розлади мислення є одними з основних предикторів соціальної дезадаптації й порушення соціального функціонування. Когнітивно-стильова сфера, як складова пізнавальних стилів, є чинником, що опосередковує реалізацію інтелектуального потенціалу особистості [5], та загалом характеризує індивідуально-своєрідні способи вивчення реальності. Як відомо, психічні захворювання, зокрема шизофренія, супроводжуються порушенням соціальної адаптації й “тягар шизофренії визначається переважно соціальними витратами” [7, c. 5]. Соціальна дезадаптація в результаті хвороби спричиняє інвалідизацію: понад 50% хворих на шизофренію мають соціально-активний вік, тому й особливо соціальна значущою є їх реабілітація [2]. Когнітивні стилі опосередковують прояви механізму мимовільного інтелектуального контролю, забезпечуючи мимовільну регуляцію процесу переробки інформації та контроль в процесі інтелектуальної діяльності, що безпосередньо впливає на адаптацію та інтегральне соціальне функціонування психічно хворих на шизофренію. Отже, когнітивні механізми та їх порушення відіграють важливу роль у соціально-психологічній адаптації психічно хворих [4].

Мета: аналіз особливостей когнітивно-стильової сфери психічно хворих, які страждають на шизофренію.

Об'єкт дослідження: психологічні властивості пацієнтів на шизофренію.

Предмет - психологічні складові когнітивно-стильової структури психічно хворих на шизофренію.

У дослідженні взяли участь хворі на шизофренію, пацієнти психіатричного стаціонару, що утворили основну групу з 30 чоловік. Контрольну групу склали психічно здорові досліджувані у складі 30 чоловік, які не звертались за допомогою та не перебували на диспансерному обліку у лікаря-психіатра. Середній вік пацієнтів на шизофренію склав 40 років: від 30 до 50 років, кількість чоловіків - 15, жінок - 15. У контрольній групі середній вік склав 40 років, вибірка становила 15 чоловіків й 15 жінок. Пацієнти були відібрані за принципом клінічної однорідності. У обстежуваних основної групи були відсутні продуктивні розлади, негативна симптоматика незначною або помірно вираженою. Всі хворі досліджувалися в стані ремісії, отримували підтримуючу терапію у мінімальних терапевтичних дозах. Середня тривалість захворювання у пацієнтів склала 3,1 роки (від року до 4 років), середнє число попередніх госпіталізацій - 3,3. Діагностика психічного захворювання була проведена лікарями - психіатрами відповідно до критеріїв МКХ-10.

Методи та методики дослідження: організаційні; емпіричні; методи обробки даних за допомогою програмного забезпечення “Statistica 8.0”, що включала використання параметричних і непараметричних критеріїв достовірності отриманих даних, кореляційний аналіз.

Для визначення когнітивних стилів використовувалися: методика Дж. Кагана “Порівняння схожих малюнків”; методика Готтшальда “Включені фігури” (індивідуальний варіант); методика Дж. Струпа “Словесно-колірна інтерференція”) [5], аналіз методик був здійснений шляхом використання феномену “розщеплення” полюсів когнітивних стилів [6]. З метою визначення клінічного профілю психічно хворих на шизофренію застосовувалася “Шкала позитивних і негативних синдромів” (за С.П. Кеєм, Л.А. Оплером та А. Фіцбейном, 1987).

Теоретико-методологічною основою роботи стали праці за Л. С. Виготським - принцип розвитку: дослідження генезису та розвитку індивідуальних особливостей організації розумового досвіду шляхом встановлення витоків цього феномену; за С. Л. Рубінштейном: принцип єдності свідомості та діяльності - дослідження властивостей когнітивно-стильової сфери у діяльності, що регулюють пізнавальні процеси (сприйняття, пам'ять, мислення). Принцип системності за Б. Ф. Ломовим вказує на вивчення когнітивно-стильової структури як інтегральне утворення дійсності. Теоретичну основу роботи склали роботи В. Д. Віда щодо порушення сприйняття на рівні виділення замаскованої інформації, що є когнітивним маркером ранимості до шизофренії, М.О. Холодної про структуру та рівні організації індивідуального і ментального досвіду й метакогнітивних механізмах інтелектуальної саморегуляції, що призводять до порушень поведінки й адаптації.

Наукова новизна та теоретична значущість роботи полягає у поглибленні знань про закономірності формування когнітивно-стильової організації хворих на шизофренію.

При порівнянні показників отриманих за методиками на визначення когнітивно-стильової структури були виявлені значущі відмінності за критерієм t – Стьюдента. При дослідженні когнітивного стилю “полезалежність- поленезалежність” в групі хворих на шизофренію кількість вірно знайдених фігур була значно меншою ніж у психічно здорових (t=-14,9721, р<0,000000). Такі дані свідчать про труднощі з розрізненням перцептивного матеріалу хворих на шизофренію, їх залежність від всього поля, переважання цілого, недостатню диференційованість частин в образі сприйняття, неспроможність долати контекст, виокремити деякі подразники від фона, що свідчить про “полезалежність”. Психічно здорові досліджувані навпаки виявляли “поленезалежність”, адже були здатні протистояти впливу конфліктуючих фонових ознак, сприймали ціле, виокремлюючи стимули з контексту. За когнітивно-стильовим фактором “імпульсивність - рефлективність” кількість помилок у групі хворих на шизофренію була значно вищою ніж у групі психічно здорових досліджуваних (t=11,00509; p<0,000000). Отже, хворі на шизофренію швидко формулювали гіпотези у ситуації вибору без ретельного передбачуваного аналізу ознак альтернативних об'єктів та допускали багато помилкових рішень, що визначається “імпульсивністю”. Було виявлено суттєві відмінності експериментальної та контрольної групи досліджуваних за показником інтерференції ((Т3-Т2), при p<0,05): середнє значення щодо хворих на шизофренію складало 42,36±26,98 сек. (висока інтерференція), у психічно здорових: 27,6±16,93 сек. (низька інтерференція). Такі результати свідчать про те, що хворим на шизофренію важко звільнитися від впливу значення слова при його невідповідності наглядності. Психічно здорові досліджувані здатні гальмувати більш сильніші за своєю природою вербальні функції для сприйняття кольору. Були виявлені статистично значущі розбіжності за показником ступені інтегрованості словесно-вербального та сенсорно-перцептивного досвіду ((Т2/Т1), при р<0,000000) між експериментальною та контрольною групами (показник вербальності у групі хворих на шизофренію 1,74±0,40 сек., у психічно здорових досліджуваних - 1,33±0,25сек.). Отже, у психічно хворих переважає вербальний засіб переробки інформації, а у здорових досліджуваних - сенсорно - перцептивний. Аналізуючи результати дослідження хворих на шизофренію за шкалою позитивних і негативних синдромів, ми отримали за шкалою позитивних синдромів середнє значення тяжкості продуктивної симптоматики 45,85±8,8. За профілем важкості негативної симптоматики було фіксовано середні показники, що становили 55,28±7,5. Середній показник за психопатологічною шкалою становив 42,42±10,31. Зазначені дані клінічного профілю психічно хворих на шизофренію дозволили зробити припущення про наявність помірно виражених позитивних та негативних психопатологічних змін, що обумовлюють порушення соціально-психологічної адаптації та функціонування психічно хворих на шизофренію.

Висновки.

1. Когнітивно-стильовий профіль особистості є стійкою індивідуальною властивістю інформаційних процесів та відіграє важливу роль у соціально-психологічній адаптації та функціонуванні психічно хворих.

2. Згідно отриманих результатів емпіричного дослідження когнітивно-стильової сфери хворих на шизофренію було отримані суттєві відмінності у порівнянні з групою психічно здорових досліджуваних за окремими характеристиками феномену. Визначені помірно виражені позитивні та негативні психопатологічні зміни обумовлюють розлади соціально-психологічної адаптації та функціонування психічно хворих.

3. При шизофренії когнітивно - стильова сфера значно змінюється. Для пацієнтів на шизофренію є характерними полезалежність, імпульсивність, ригідність пізнавального контролю, що загалом відображають значні порушення мимовільної регуляції інтелектуальної діяльності. Найбільш дезадаптивними механізмами розладів мимовільного інтелектуального контролю є розширення сприйняття й нечутливість до контексту.

4. Характерні для хворих на шизофренію порушення базових механізмів регуляції активності, що утруднюють адекватне загальне функціонування у соціумі, вказують на необхідність проведення психокорекційної роботи з пацієнтами.

Практична значущість виконаної роботи визначається тим, що результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності фахівців, а тому дозволить уточнити прогноз хвороби та індивідуально спланувати психологічні підходи до реабілітаційних заходів.

Подальша перспектива дослідження полягає в проведенні подальших досліджень з обраної теми з метою розробки рекомендацій з реабілітації задля більшої інтегрованості психічно хворих у соціум. Важливе значення в системі соціально - психологічної адаптації психічно хворих на шизофренію має усвідомлена зміна своєї поведінки. Дослідження когнітивних стилів дозволяє діагностувати нові аспекти інтелектуальної діяльності, такі, що мають відношення до більш глибоких шарів ментального досвіду і впливають на сформованість механізму мимовільної саморегуляції процесів переробки інформації.

Література:

1. Аршава І.Ф. Психофізіологія / І. Ф. Аршава, М. І. Черненко. - К. : Вища освіта, 2006. - 308 с.

2. Boйтeнко Р. М. Социальная психиатрия с основами медико-социальной экспертизы и реабилитолоrии / Р. М. Boйтeнко. - СПб. : ИКФ «Фолиант», 2002. - 256 с.

3. Копець Л. В. Психологія особистості / Л. В. Копець. - К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2008. - 458 c., с. 37.

4. Скорик А.И. Рецидивы при эндогенных психозах: закономерности возникновения и возможности прогнозирования: авторефер. дис. на соискание ученой степени д-ра мед. наук / А. И. Скорик. - СПб.: Призма, 1998. - 38 с.

5. Холодная М. А. Когнитивные стили. О природе индивидуального ума / М. А. Холодная. - СПб. : Питер, 2004. - 384 с: - (Серия «Мастера психологии»).

6. Холодная М. А. Когнитивные стили как проявление своеобразия индивидуального интеллекта / М. А. Холодная. – Киев : УМК ВО, 1990. – 75 с.

7. Юрьева Л.Н. Шизофрения. Клиническое руководство для врачей / Л. Н. Юрьева - Днепропетровск: “Новая идеология”, 2010. - 244 c.