Городинський С.І.

ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ОСНОВ

ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ ВНЗ У ПРОЦЕСІ

ЗАНЯТЬ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ЗАСОБАМИ

ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Буковинський державний медичний університет

м. Чернівці

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими чи практичними завданнями. Впровадження сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій у навчально-тренувальний процес студентів вищих навчальних закладів (ВНЗ) визначає обґрунтованість однієї з складових оздоровчої системи, яка повинна бути побудована з урахуванням базових запитів студентів. Рівень рухової активності значної частини студентів під час навчальних занять становить 50-65% від біологічної потреби, а у період канікул – 18-22%. Ці показники свідчать про реальний дефіцит рухової активності протягом років навчання у ВНЗ. Заняття з фізичного виховання не можуть компенсувати недостатність рухової активності, тому що тільки використання фізичного навантаження обсягом 1,3–1,8 годин на добу рекомендується розглядати як гігієнічну норму.

Відповідно сучасні вимоги життєдіяльності, постійна мінливість умов навчання та виробництва свідчать, що недостатньо володіти високим рівнем освіти та культури, глибокими професійними знаннями та навичками, необхідно мати й добре здоров’я, без якого неможливо досягти життєво важливих цілей.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. За твердженнями дослідників (В. Бальсевич, С. Блейєр, М. Віленський, О. Дубогай, О. Мінцер, І. Муравов, А. Чоговадзе, С. Бідл, Е. Фокс, К. Роджерс та ін.), останнім часом спостерігається стійке погіршення стану здоров'я студентської молоді, що є неминучим наслідком ігнорування нею рухової активності як у режимі навчального дня, так і в позанавчальний час. З метою підвищення ефективності впливу фізичного виховання на організм, підвищення рухової активності у наш час ученими ведуться пошуки нових підходів до використання фізкультурно-оздоровчих технологій (В. Безпутчик, Д. Воропаєв, Н. Корж, Черненко,О.Гордєйченко).

Мета статті – визначити особливості функцій, принципів та психолого-педагогічної характеристики формування здорового способу життя в процесі занять з фізичного виховання засобами фізкультурно-оздоровчих технологій студентів ВНЗ.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням здобутих наукових результатів. Проведені дослідження на початку 2013-2014 навчального року серед першокурсників декількох вищих навчальних закладів України свідчать, що 17,8% студентів не хвилюються за своє здоров’я, байдуже до нього ставляться. І це при тому, що 35,1% з них відвідують спеціальну медичну групу, причому більшість має декілька захворювань. На питання “Скільки годин на тиждень ви приділяєте фізичному вихованню, крім занять фізичним вихованням в університеті?” відповіді були від 1 до 10 годин. Так, 18% назвали 2 години, 15% – 4, 5% – 5, 29% студентів – не займаються зовсім. 72% студентів вважають, що фізичним самовихованням потрібно займатися для того, щоб підтримувати своє тіло в тонусі, для краси і стрункості. Для занять фізичним вихованням у позаурочний час у 43% студентів не вистачає вільного часу, у 25% – немає бажання займатися, у 18% – не вистачає сили волі.

Проте аналіз програм фізичного виховання студентів ВНЗ засвідчує, що вони переважно зорієнтовані лише на розвиток певних фізичних якостей та складання нормативів.

Для вирішення цієї проблеми потрібна спрямованість на підвищення освітнього процесу з предмета “Фізичне виховання” у ВНЗ і збільшення практичних занять за рахунок регулярного відвідування навчальних занять і позанавчальних форм практичних занять, тобто секцій спортивного вдосконалення. Визначено, що серед студентів найпопулярнішими видами рухової активності є сучасні фізкультурно-оздоровчі технології. Найважливішим фактором фізичного виховання засобами фізкультурно-оздоровчих технологій є отримання швидкого ефекту від фізкультурно-спортивних занять. Пріоритет повинен віддаватися популярним таким видам рухової активності, як сучасні фізкультурно-оздоровчі технології, практичним виявом яких є велика різноманітність фізкультурно-оздоровчих програм.

Студентський вік характеризується інтенсивною роботою над формуванням своєї особистості, відпрацюванням індивідуального стилю поведінки. Студентському віку притаманна деяка дисгармонія. Бажання і прагнення в молодих людей розвиваються раніше, ніж воля і сила характеру, не вистачає соціальної зрілості. У фізіологічному аспекті в студентському віці закінчується фізичне дозрівання організму. До 17-18 років процес усебічного вдосконалення рухової функції близький до завершення. Таким чином, студентський вік можна назвати заключним етапом поступального вікового розвитку психофізіологічних можливостей організму. Студенти в цей період володіють великими можливостями для напруженої навчальної та фізичної праці. Ми виділили такі основні функції формування здорового способу життя студентів у процесі занять з фізичного виховання засобами фізкультурно-оздоровчих технологій: освітню, рекреативну, оздоровчу, інформаційну.

Освітня функція полягає в тому, що процес навчання культури здоров’я спрямований, перш за все, на формування знань, умінь і навичок, збагачення досвіду творчої діяльності з виховання бережного ставлення до збереження і загартування індивідуального здоров’я. Студенти повинні отримувати необхідні фундаментальні відомості з основ здоров’я, представлені у визначеній логічній послідовності, усвідомити їх і використовувати в різних ситуаціях.

Рекреативна і оздоровлювальна функції виражені під час використання фізкультурно-спортивної діяльності в сфері організації здорового дозвілля або в системі спеціальних відновлювальних заходів. Вони застосовуються з метою задоволення емоційних запитів, активного відпочинку і відновленню тимчасово втрачених функційних можливостей організму за рахунок збільшування практичних занять та регулярного відвідування навчальних занять і позанавчальних форм практичних занять, тобто секцій спортивного вдосконалення.

Сучасні тенденції у світовому оздоровчому русі супроводжуються появою нових видів рухової діяльності. Однією з таких є фізкультурно-оздоровчі технології, які отримали за останні роки широке поширення серед учнівської молоді.

Головними для студентів є фізкультурно-оздоровчі технології, тобто сучасні популярні види рухової активності, практичним проявом яких є велика різноманітність фізкультурно-оздоровчих занять з ритмічної та атлетичної гімнастики, аеробіки, шейпінгу, бодібілдінгу, оздоровчого бігу, плавання, пілатесу, стрейчінгу, йогі тощо. Ці заняття дають швидкі результати у фізичній підготовці, корекції фігури, зниження маси тіла, формують мотивацію до регулярного відвідування навчальних занять і секцій спортивного вдосконалення.

Інформаційна функція розглядається нами як засіб накопичення, розповсюдження й передачі інформації, яка стосується охорони та збереження індивідуального здоров’я людиною. Духовні й матеріальні цінності, створені людством в галузі збереження і закріплення здоров’я, є носіями суттєвої інформації, перш за все, про засоби вдосконалення своїх природних якостей і функційних можливостей організму.

Отже, розглядаючи процес навчання студентів, основним джерелом отримання ними знань з питань формування здорового способу життя прикладом можна вважати викладачів фізичного виховання. До сучасного викладача фізичного виховання, який використовує в професійній діяльності фізкультурно-оздоровчі технології, висуваються вимоги щодо психологічних та фізіологічних показників (працездатність, фігура, загальний зовнішній вигляд, впевненість у собі, готовність до роботи, гарне самопочуття).

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Отже, ми виділили функції формування здорового способу життя студентів у процесі занять з фізичного виховання з використанням сучасних, ефективних фізкультурно-оздоровчих технологій: освітню, рекреативну і оздоровлювальну, інформаційну.

Виділені наступні принципи формування формування здорового способу життя студентів у процесі занять з фізичного виховання з використанням цих технологій: спрямованість на розвиток вибіркового, позитивного ставлення до фізкультурно-оздоровчої діяльності, урахування індивідуальних особливостей студента, діяльнісного підходу, оздоровчої спрямованості, науковості, узгодженості вимог керівництва ВНЗ, викладачів кафедр і колективу студентів, що забезпечує реалізацію принципів управління процесом формування здорового способу життя студентів. Їх використання у процесі занять з фізичного виховання з використанням фізкультурно-оздоровчих технологій дозволило нам на більш якісному рівні організувати відповідний процес, оскільки здоровий спосіб життя став для молоді одним із найважливіших пріоритетів серед багатьох цінностей сучасної людини.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аносов І. П. Сучасний освітній процес: антропологічний аспект : монографія / І. П. Аносов. – К. : Твім інтер, 2003. – 391с.

2. Виленский М. Я. Гуманитарные ориентиры физической культуры в подготовке специалистов / М. Я. Виленский, В.В. Черняев // Педагогическое образование и наука. – 2002. – № 3.– С. 14-18.

3. Воронін Д. Є. Загальнопедагогічний і психологічний аналіз сутності і компонентів здорового способу життя студентів економічних спеціальностей / Д. Є. Воронін, М. М. Окса // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. – Х. : ХДАДМ (XXПІ), 2006. – № 6. – С.3-20.

4. Москаленко Н. Готовність учителів фізичної культури до інноваційної діяльності / Н. Москаленко // Молода спортивна наука України : зб.наук.праць. – Л., 2006, – С. 299-301.

5. Пономаренко М.В. Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології в системі фізичного виховання учнів загальноосвітних навчальних закладів / М.В. Пономаренко // Педагогика формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб.наук.праць. – Запоріжжя, 2012.