К.т.н., доц. Холодова О.Ю.

Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, м. Дніпро, Україна

Роль експертизи харчових продуктів в реалізації продовольчої безпеки України

Серед великої різноманітності глобальних проблем, офіційно визнаних ООН, чільне місце посідає проблема продовольчої безпеки кожної країни. Не є виключенням й Україна. Проблемою продовольчої безпеки у світі цікавилися давно, але чітко вона була сформульована лише на початку 70-х років минулого століття. Сьогодні продовольча безпека розглядається як багатоаспектна проблема глобального і національного значення.

Аналізуючи існуючі визначення продовольчої безпеки, легко помітити, що вони носять узагальнюючий характер. В них розглядається безпека населення і відповідальність за неї держав. Не розмежовується безпека для споживачів і безпека для держави або регіону. На наше переконання, для кращого розуміння сутності цього поняття та удосконалення політики і стратегії забезпечення продовольчої безпеки таке розмежування вкрай необхідне Не можуть бути однаковими і методи управління безпекою на рівні споживача і на рівні держави або регіону (місцевості).

Наявний (потенційний) обсяг і асортимент, якість та безпека продуктів харчування через ринкові відносини формують продовольчу безпеку населення регіону, країни і світу загалом. Тому сутність продовольчої безпеки для споживачів визначається гарантованим задоволенням потреб населення у якісних і безпечних харчових продуктах на рівні чинних раціональних норм споживання. Особливо слід сказати: продовольча безпека населення проявляється в споживанні їжі, яка виконує профілактичні і лікувальні функції. Це потребує раціональної її кількості, якості й безпеки. Гарантом раціонального споживання виступає держава. Вона має всіх нагодувати ще й так, щоб забезпечити здоров'я нації. Все це в умовах ринкових відносин вимагає від суспільства забезпечення кожній людині економічних можливостей придбавати необхідну кількість і асортимент продовольства гарантованої якості й безпеки для здоров'я і життя. Економічна можливість, або доступність продовольства для споживачів є головним елементом формування ринку.

Так, ключову роль в реалізації продовольчої безпеки України відіграє експертиза харчових продуктів.

Для вирішення питання про придатність продуктів та використання їх за призначенням, а адже і для реалізації продовольчої безпеки України, виникає необхідність у проведенні комплексних експертиз, оскільки висновки експертів товарознавців ґрунтуються на результатах, отриманих фахівцями у галузі хімічних, фізичних, біологічних, трасологічних, документальних та санітарно-епідеміологічних досліджень.

Проведення комплексних експертиз дозволяє одержати не тільки обґрунтований висновок, але й науковий, пізнавальний, зазначений методичний та нормативний матеріал, необхідний для проведення наступних сучасних, новітніх та складних експертиз.

У розвитку сучасної науки простежується дві тенденції: 1) поглиблене пізнання об’єктів за рахунок застосування нових технічних засобів та в наслідок цього подальша диференціація знання; 2) прагнення до синтезу, комплексних досліджень, використання пізнавального апарату декількох наук. Вони чітко відображаються і в судовій товарознавчій експертизі продтоварів чи дослідженнях фахівців-товарознавців, де має місце комплексний підхід. Комплексний підхід, як дослідницька стратегія, використовується в науці та практиці у двох формах – взаємодопомоги та взаємозбагаченні і ефективно виконує свою гносеологічну функцію тільки при наявності об’єднуючого початку, в якості якого виступає мета дослідження [1].

Комплексні судові експертизи досить часто призначаються під час досудового і судового слідства і якраз при необхідності з’ясувати складні питання [2].

Так, комплекс експертиз означає декілька окремих експертних досліджень. В них свій предмет, свої методики і науково технічні прийоми для оптимального вирішення завдання; дослідження завершується висновком, незалежним від досліджень, і висновків експерта іншої спеціалізації.

Комплексна експертиза проводиться також експертами різних спеціальностей, переважно, в комісії. Забігаючи на перед, підкреслимо, що має місце ще одна розбіжність – відносно оцінки наслідків індивідуальних досліджень. Останні далі потребують інтеграційної оцінки. Цього, природно, немає при виконанні комплексу експертиз.

Підводячи підсумок сказаному, слід відзначити, що застосування перелічених заходів забезпечить сталі темпи розвитку ринку продовольства, а через них і продовольчу незалежність України та безпеку для її народу. Все це сприятиме визнанню України державою з ринковою економікою. Важливість удосконалення формування ринку підсилюється відходом від спрощеного розуміння ролі ринкових механізмів саморегуляції, коли ігнорувалася роль держави в спрямуванні та регулюванні ринкових процесів.

Література

1. Зинин А.М., Майлис Н.П. Судебная экспертиза: Учебник. – М.: Право и закон; Юрайт-Издат, 2002. – С. 178 – 180.

2. Новиков В.Н. Понятие и процессуальные основы комплексной экспертизы // Криминалистические и процессуальные проблемы расследования. – Барнаул: АГУ, 1983. – С. 66 – 69.