К.т.н., доц. Фещенко О.М., магістрант Лисенко В.Е.

Дніпропетровський університет митної справи та фінансів

Навчально-науковий інститут «Фінансова-академія»

м. Дніпропетровськ, Україна

Управління інноваційною діяльністю підприємства як дійовий механізм впливу на підвищення його рентабельності

Апріорі, розвиток світової економіки базується на знаннях та інформації. Світовий досвід переконливо доводить необхідність пріоритетного розвитку науково-технічного і виробничого потенціалів як суб'єктів виробничої діяльності, так і країни в цілому.

Інновації є результатом перетворення потенційного науково-технічного прогресу в реальний, втілений у нові вироби й технології. Перехід до інноваційних моделей розвитку підприємств – це не самоціль, а дійовий механізм впливу на підвищення його рентабельності.

Інновації умовно можна диференціювати за чотирма напрямами [1]:

- створення нових товарів, що відповідають вимогам споживачів і тому користуються попитом;

- технологічне вдосконалення виробництва, що дозволяє підвищити його продуктивність і знизити собівартість продукції;

- удосконалення маркетингових методів вивчення й дослідження ринків та маркетингу-мікс, у тому числі за рахунок впровадження нових інформаційних технологій і підвищення питомої ваги креативної складової у маркетинговій діяльності;

- удосконалення і підвищення ефективності менеджменту суб'єктів промислової діяльності.

Поняття «інновація» пов'язувалося головним чином з науково-технічним прогресом, воно перше з'явилося в роботах економістів ще в XIX столітті й. Великого значення НТП надавали Д.Мілль, К.Маркс та ін., а в ХХ столітті Р.Солоу, Д.Сахал, Й.Шумпетер, Р.Фостер, Б.Твісс, Е.Денісон, Н.Кондратьєв та інші видатні вчені.

Інноваційна діяльність підприємства є успішною, а діяльність рентабельною тільки тоді, якщо в результаті її збільшується попит на нову продукцію, а отже, вона повинна здійснюватися в єдиному циклі з маркетингом.

Для реалізації інноваційної діяльності керівництво підприємства на підставі ринкових досліджень, оцінки зовнішнього і внутрішнього середовища визначає перелік прийнятних для нього необхідних новацій у виробництві та управлінні. Джерелом одержання цих новацій можуть бути результати виконуваних на замовлення підприємства науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт, результати бенч-маркінгових досліджень про можливості запозичення досягнень, отриманих фірмами, підприємствами, науковими установами як зарубіжжя, так і своєї країни, у тому числі з удосконалення управління підприємством у ринковій системі координат.

Інноваційна маркетингова діяльність – це не просто комплекс дій щодо впровадження новацій, що закінчується підготовкою й організацією виробництва і збуту перших партій нової для підприємства продукції, але й діяльність щодо нарощування обсягів виробництва і, відповідно, зростання прибутку за рахунок удосконалення технології виробництва виробів з урахуванням своєчасного відновлення або модернізації продукції, що випускається, її постійного вдосконалювання в контексті побажань і вимог споживачів.

Управління інноваційною маркетинговою діяльністю підприємства - це організація дій для досягнення мети зростання обсягів виробництва і збуту продукції (послуг), збільшення прибутку, частки ринку тощо на основі реалізації інновацій у техніці, технології, менеджменті, маркетингу, логістиці і визначення надійних джерел фінансування інноваційної діяльності підприємства [2].

Так, є сенс логічно визначити концептуальні методичні підходи до управління інноваційною діяльністю господарюючого суб'єкта, а саме [3]:

- реалізація відомих функцій управління – планування, організація, мотивація і контроль;

- реалізація маркетингового підходу до визначення номенклатури інновацій і строків виходу з ними на ринок;

- визначення реальних джерел фінансування інноваційної діяльності підприємства.

Таким чином обґрунтовано, що інноваційна діяльність підприємства це дійовий механізм впливу на підвищення його рентабельності та вимагає аналізу параметрів внутрішнього і зовнішнього середовища. При цьому безпосередній вплив керівництво підприємства може здійснювати тільки на зміну внутрішнього середовища, орієнтованого на зростання інноваційного потенціалу і підвищення ефективності його використання. Аналіз факторів зовнішнього макросередовища дозволить оцінювати можливості адаптації управління інноваційною маркетинговою діяльністю підприємства до ситуації на державному рівні.

Література

1. О. М. Фещенко Управління потенціалом інноваційного розвитку підприємств АПК на експортних ринках / О. М. Фещенко, В. М. Ільченко // Маркетинг і менеджмент інновацій. - 2011. - № 4(2). - С. 229-236.

2. О. М. Фещенко Інформаційне та методичне забезпечення аналізу фінансового стану державних підприємств України / О. Фещенко // Ринок цінних паперів України. Вісник Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. - 2009. - № 1-2. - С. 49-62.

3. О. М. Фещенко Соціальна відповідальність бізнесу як ключовий фактор взаємодії між місцевим бізнесом, владою та громадою [Електронний ресурс] / О. М. Фещенко, Ю. Г. Горященко // Регіональна економіка. - 2010. - № 3. - С. 172-178.