Экономические науки/ 5.Управление трудовыми ресурсами

к.т.н., доцент Постернак І.М., к.т.н., доцент Постернак С.О.

Одеська державна академія будівництва та архітектури, Україна

КОРПОРАТИВНИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ КОМПЛЕКС

МІСТОБУДІВНОЇ ЕНЕРГОРЕКОНСТРУКЦІЇ "КНТК МЕРек": ВИТОКИ

Сучасний світовий ринок являє собою складну систему взаємодій товаровиробників, фінансово-кредитних, біржових і державних інститутів, в основі функціонування якої лежить феномен, ім'я якому – велика акціонерна корпорація. Розглянемо період найбільш інтенсивного формування корпорацій (асоціацій) в архітектурно-будівельному виробництві – період готичної архітектури (окремі елементи – кінець ХІ…ХІІ століття; повсюдне застосування – ХІІІ…ХV століття), тим більше, що цей період не розглянутий авторами підручника [1].

Чи існували спеціальні корпорації будівничих? Ніяких доказів цього не має, а якщо судити по положенню, що збереглося аж до того дня, коли Людовик XIV заснував Академію архітектури, то і архітектор і самі скромні виконавці його планів виходили із цеху ремісників (майстри-каменотеси). Готичний архітектор був, насправді, першим робітником, а складність будівельних методів вимагала, щоб головний творець будинку цілком жив життям своєї будівлі. Робітник же технічне навчання, як і архітектор, одержував, очевидно, у майстерні; потім йшов вступ у цех і пов'язане із цим навчання за допомогою подорожей, спогади про які збереглися у виразі «tour de France» (мандрівка Францією). Середньовіччя не знало вільності професій, але робітникові-будівельникові надавалася все-таки така незалежність, що ми можемо побачити в самих творіннях сліди його широкої й плідної ініціативи. Каменотес аж ніяк не є пасивною силою, що підкоряється керівній сторонній волі: йому виділяється фрагмент скульптури, шматок фриза, капітель, база, і тут вільно розвивається його думка в загальних рамках, зазначених архітектором. Кожний ремісник є відповідальним співробітником, і саме змагання між робітниками надавало французькій готичній архітектурі її живу розмаїтість. Видаткові рахунки, що дійшли до нас, свідчать, що «майстри» одержували в усі часи праці поденну плату грошима чи натурою; будівельники оплачувалися відрядно. Цей порядок оплати найкраще відповідав тій будівельній системі, при якій кожний елемент будинку жив своїм власним життям [2].

Корпорації не були створені середньовіччям: вони існували вже в римлян. Принцип корпорацій – це принцип сучасних їм міських громад: їхні члени, сплачуючи податі королю або сеньйору, становлять асоціацію, що може захищати їхній спільні інтерес (Кодекс паризьких корпорацій, складений Ет'єном Буало, відноситься до 1258 р. [2]). У рамках цього поняття корпорація – це буквально «тіло», а її учасники – члени, що управляють корпорацією за певними правилами. Звідси й виникло визначення про корпорацію, що увійшло потім у канонічне трактування в англосаксонській системі права. Кодекс представляв собою умови прийому до корпорації, термін учнівства, гарантії гарного виконання роботи – словом, усе аж до годин відкриття й закриття майстерні. Статути забороняли вечірні роботи для тих видів ремесла, які вимагають старанності й тонкості виконання. При такій дисципліні будівельники зберігають все-таки особливе положення. Характер їхньої роботи дозволяє припустити це, а тексти статутів підтверджують: «муляром може бути всякий бажаючий», якщо він представить доказ проходження учнівства. Дійсно, ремесла, що стикаються з будівництвом, мають свої специфічні вимоги. Для всіх інших професій матеріали доставляються на місце; тут же самі робітники повинні відправлятися туди, куди призиває їхнє виробництво. Тому всюди зустрічаються робітники різних національностей. Помалу цеховий інститут централізується й кладе основу організації «вільних каменярів». Цеховий зв'язок стає усе більше й більше тісним, у той же час безпосередній обмін ідей веде до створення однаковості у будівельних методах. До кінця XIV ст. організація «вільних каменярів» згуртовує воєдино архітектурні школи на великій території: каменярі Англії мають свої єдині методи, Німеччини – свої, у Франції не залишається більше місцевих шкіл. Централізація приводить до єдності стилю, але також і до канонічності. Кожна церква XIII ст. мала свою особливість, що ж стосується церков XV ст., то хто знає хоча б одну з них, той знає їх усі.

Сучасне толкування за статтею 120 ЦК України, корпорація – це договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, делегувавши окремі повноваження та централізоване регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

В якості однієї з перспективних форм інтеграції виступають у містобудівній структурі різні комплекси. У процесі формування планів соціального та економічного розвитку великих міст всі частіше складається ситуація, коли для підвищення ефективності використовуваних фінансових, матеріальних і трудових ресурсів потрібна не просто концентрація зусиль, але й нові прогресивні форми організації будівельного виробництва. Нами пропонується створювати корпоративні комплекси, що мають різні масштаби, цілі, структуру (у містобудівній реконструкції – Корпоративні науково-технічні комплекси містобудівної енергореконструкції "КНТК МЕРек") [3].

З позицій методології керування КНТК МЕРек є економічним об'єктом нового класу, що отримав назву інтеграційного. Його специфіка випливає з його комплексності, що припускає:

а) високий рівень збігу інтересів основних виробничих організацій, що входять у КНТК МЕРек при збереженні галузевої приналежності й відповідного включення її в галузеві системи планування, фінансування, матеріально-технічного постачання й керування;

б) взаємозв'язок господарської діяльності, що визначає їхню залежність у досягненні як власних, так і галузевих цілей, що формують даний комплекс;

в) територіально обумовлена соціально-економічна єдність, неможлива без здійснення погодженої економічної політики, вільної від кон'юнктурних і відомчих обмежень.

Такі самі загальні особливості, що свідчать про те, що при організації керування КНТК МЕРек не можна лише пристосовувати діючий господарський механізм, необхідний пошук нових форм і методів. По суті, одна із проблем сьогодні – це забезпечення координації в діяльності органів керування, що відносяться до різних ланок і рівнів будівельної галузі. Найчастіше пропонують їх об'єднати "під загальним дахом", оскільки потрібний єдиний хазяїн. Але такі структури занадто громіздкі, важкокеруючі, та й не завжди реалізовані на практиці, особливо в будівництві. Необхідно в такий спосіб організувати учасників КНТК МЕРек, щоб вони, реалізуючи власні цілі, досягали б і загальних результатів – скажемо, з партнерами по будівництву тих або інших будівельних об'єктів або із суміжниками, які хоча й не беруть участь безпосередньо в роботах, але забезпечують їх, і т.д. Такий механізм є – це координація. Цілісність КНТК МЕРек додасть не стільки просторова організація, скільки той кінцевий результат – продукт виробництва реконструкції, що будівельниками й створюється. Зараз, коли упор робиться на економічні важелі керування, уроки зневаги координаційним керуванням стосовно первинних економічних осередків необхідно враховувати.

Література:

1. Козаченко А.В. Корпоративное управление: учебник [для студ. высш. учеб. завед.] / А.В. Козаченко, А.Э. Воронкова. – Киев: Издат. «Либра», 2004. – 368с.

2. Огюст Шуази. История архитектуры: том 2 / Огюст Шуази; [пер. з французского Е.Г. Денисовой]; под ред. Ю.К. Милонова и А.А. Сидорова. – Москва: Издательство всесоюзной академии архитектуры, 1937. – 696с.

3. Постернак И.М. Корпоративный научно-технический комплекс градостроительной реконструкции в условиях турбулентной экономики. / И.М. Постернак // Матеріали міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Бізнес-адмінистрування в умовах турбулентної економіки". (01.02.2015 -28.02.2015). Секція 4. Менеджмент, маркетинг, логістика. – Харк. нац. ун-т. міськ. госп-ва ім. О.М. Бекетова. – Х.: ХНУМГ, 2015. – С. 89 – 92.