Назаренко І.М.,

доктор економічних наук, професор

Сумський національний аграрний університет

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІАГНОСТИКИ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА: СТРУКТУРА ТА ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ АНАЛІТИЧНОСТІ

Домінуючу позицію в управлінні суб’єкта господарювання займає інформаційне забезпечення. Без належного інформаційного супроводу неможливо провести діагностику капіталу, прийняти управлінські рішення, проаналізувати результати діяльності та змоделювати перспективну стратегію розвитку підприємства. Відповідно, визначальним фактором прийняття ефективних стратегічно-управлінських рішень являється інформаційно-аналітичне забезпечення.

Трансформаційні процеси, які відбуваються в економіці, висувають нові вимоги до системи управління. З метою забезпечення сталого розвитку підприємства, керівники (власники), менеджери повинні впроваджувати дієві управлінські інструменти, формувати та використовувати фундаментальну інформаційно-аналітичну платформу для моделювання та практичного впровадження ефективного сценарію функціонування, підвищення конкурентоспроможності, інвестиційної привабливості бізнесу. Питання формування інформаційного забезпечення діагностики в якості домінантного інструментарію менеджменту являється досить актуальним для дослідження в сучасних нестабільних економічних умовах.

Інформаційне забезпечення діагностики капіталу являє собою трирівневий інформаційний комплекс, складовими якого є наступні компоненти:

1) нормативно-інформаційне забезпечення (Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Податковий кодекс України, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Національні (положення) стандарти бухгалтерського обліку, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, методичні рекомендації та ін.);

2) зовнішньо-інформаційне забезпечення (інформація надана контролюючими органами, зовнішніми аудиторами, консалтинговими фірмами, контрагентами, державні стандарти, соціальні норми і нормативи, інформація отримана за допомогою мережі Internet, засобів масової інформації та ін.);

3) внутрішньо-інформаційне забезпечення:

а) юридична складова (Статут, Колективний договір, Наказ про облікову політику, внутрішні накази, посадові інструкції та ін.);

б) бухгалтерська (економічна) складова (бухгалтерська звітність (фінансова, статистична, податкова, управлінська), первинні документи, регістри обліку, внутрішні розрахунки та інформація зібрана службою внутрішнього контролю (аудиту) та ін.).

Важливою інформаційною компонентою загального інформаційного забезпечення діагностики капіталу являється річна фінансова звітність підприємства. В результаті трансформаційних процесів, відносно структурної побудови фінансової звітності, з’явилася значна кількість недоліків, інформація стала більш завуальованою, що в сукупності здійснює негативний вплив на інформаційно-аналітичне забезпечення управлінської діяльності.

В зв’язку з тим, що на сьогодні керівники господарюючих суб’єктів в управлінський діяльності повинні віддавати пріоритетність інтересам власників капіталу, засновникам підприємства та іншим зацікавленим особам, пов’язаних з діяльністю підприємств, необхідності вимагає вдосконалення форма 4 «Звіт про власний капітал».

Вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення діагностики капіталу доцільно здійснювати виходячи з змістовної інтерпретації функцій власного капіталу: самостійності і влади (розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство) і визначення ступеня влади кожного з власників щодо прийняття управлінських рішень з управління підприємством (що більша частка власника у зареєстрованому капіталі, що більшим пакетом акцій він володіє, то вищий ступінь його впливу на підприємство).

Відповідно, доцільно в формі 4 «Звіт про власний капітал» виокремлювати додаткові інформаційно-аналітичні індикатори, спрямовані на визначення та демонстрування впливу власного капіталу на управлінську діяльність суб’єкта господарювання. У зв’язку з цим, аналітику показника «Розподіл прибутку» необхідно проводити шляхом розмежування в розрізі простих та привілейованих акцій: розподіл прибутку за простими акціями та розподіл прибутку за привілейованими акціями.

Аналітика показника «Розподіл прибутку», в залежності від виду акцій, передбачає аналогічну конкретизацію показників «Викуп акцій (часток)» (викуп простих акцій (часток), викуп привілейованих акцій (часток)) та «Анулювання викуплених акцій (часток)» (анулювання викуплених простих акцій (часток) та анулювання викуплених привілейованих акцій (часток)).

З метою забезпечення прийняття та реалізації ефективних управлінських рішень, доцільно при створенні суб’єкта господарювання в напрямі окремих складових внесків власників (засновників) до зареєстрованого капіталу структуризувати показник «Погашення заборгованості з капіталу» в розрізі внесених цінностей для погашення заборгованості (грошові кошти, цінні папери, необоротні активи, оборотні активи).

Пропоновані рекомендації дозволять вдосконалити інформаційну платформу для діагностики капіталу, зокрема власного капіталу, як одного з головних джерел фінансування діяльності суб’єктів господарювання.