Медицина/2. Хірургія

К. мед. н. Шипитяк Є.Г.

Дрогобицький державний педагогічний університет

імені Івана Франка, кафедра анатомії, фізіології та валеології,

Дрогобицька міська (онкологічна) лікарня № 3, Україна

КАРЦИНОМАТОЗНИЙ ПЛЕВРИТ ПРИ РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ: ОСОБЛИВОСТІ ЦИТОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ

З огляду на суперечливі дані про можливості цитологічного дослідження плевритів, нами була поставлена мета оцінити значення цитологічного методу у визначенні природи ексудату при раку молочної залози (РМЗ).

Матеріал і методи. За даними цитологічної лабораторії Дрогобицької міської лікарні № 3 (онкодиспансер), дослідження ексудатів при РМЗ протягом 8 років були проведені у 158 жінок, що склало 3,6% від числа жінок з цим захворюванням. Плевральні рідини центрифугували, фарбували за методом Паппенгейма і Романовського-Гімзи та досліджували під світловим мікроскопом. У 4,5% випадках використовували цитоцентрифугу.

Результати дослідження. Залозистий рак є найчастішою причиною ураження серозних покривів. При мікроскопії метастазів аденогенного раку різних локалізацій виявлено залозистоподобні структури, які мають більше однотипних ознак пухлинних клітин, ніж відмінностей. Припускати первинну локалізацію пухлини вельми проблематично. В даному дослідженні пухлинні клітинні елементи були виявлені у 94 (59,4%) жінок з ексудативним плевритом при РМЗ, як правило, на стороні ураження. Найбільш характерною ознакою РМЗ в ексудаті є утворення скупчень кулястої форми, подібних до контурів дольок молочної залози. Дані структури багатошарові, клітини в них щільно прилягають одна до одної. Подібні кулясті утвори дозволяють віднести клітини до числа пухлинних, навіть при невеликих розмірах і незначно виражених ознаках анаплазії.

У 54 (34,1%) пацієнток в цитологічному діагнозі у плевральному ексудаті в стверджувальній формі було вказано на приналежність клітин пухлини до молочної залози на основі описаних патогномонічних структур. Диференціювали клітинні комплекси РМЗ в плевриті з епітеліоподібною мезотеліомою в двох (1,3%) випадках, при яких з використанням імуноцитохімічних маркерів мезотеліома була виключена. В одному (0,6%) випадку клітини високодиференційованої аденокарциноми з наявністю секреторних волокон по краю клітин імітували рак яєчника, в трьох (1,9%) - цитологічних лише констатували злоякісні клітини без подальшого уточнення приналежності пухлини.

У 10 жінок (6,3%) метастатичне ураження плеври при РМЗ було встановлено до початку лікування. Після проведеного комбінованого лікування дисимінація РМЗ по плеврі відмічалась протягом року у 32 пацієнток (20,2%), через 2-3 роки – у 23 (14,5%), 4-5 років – у 9 (5,7%) , 6-7 років – у 12 (7,6%), через 8-10 років – у 4 жінок (3,5%). Віддалені метастази виявлено через 10, 11, 12, 14, 15 і 16 років у 5 хворих (3,2%), найпізніший метастаз спостерігали у однієї жінки (0,6%) через 23 роки. У всіх випадках метастазування РМЗ в плевральну порожнину гістологічна форма в первинному вогнищі відповідала інфільтративно-протоковій карциномі раку. Інших гістологічних форм в первинному вогнищі досліджуваної групи хворих не відзначено. Ознаки патоморфозу після проведеної хіміотерапії відмічались у 5 (3,2%) пацієнток. Дослідження рецепторів стероїдних гормонів пухлинного клітинного матеріалу плевральної рідини після проведеної хіміотерапії при РМЗ в двох випадках було неінформативним.

Висновки. У плевральній рідині при дисимінації РМЗ відмічались специфічні патогномонічні кулясті структури, що дозволяли диференціювати його від аденогенного раку інших локалізацій; накопичення плеврального ексудату спостерігали у 3,5% жінок з даним захворюванням; у всіх випадках гістологічна форма в первинному вогнищі відповідала інфільтративно- протоковій карциномі.