Филологические науки / 7. Язык, речь, речевая коммуникация

К.філ.н. Патен І.М.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка,

кафедра мовної та міжкультурної комунікації, Україна

ФРАГМЕНТ МОВНО-ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ КАРТИНИ СВІТУ («ЗНИКНЕННЯ» ЯК НАСЛІДОК РУХУ)

У мові відображається діяльність, яка оточує людину, в ній формується його картина, образ світу. Саме мовна картина світу зумовлює комунікативну поведінку, розуміння зовнішнього світу й внутрішній світ людини. Вона відображає спосіб мовленнєво-мисленнєвої діяльності, характерної для тієї чи тієї епохи, з її духовними, культурними та національними цінностями [1, 71].

Єдність мови і культури дозволяє розглядати спілкування з носіями мови як діалог відповідних культур. Такий підхід зумовлює необхідність дослідження кумулятивної, культурно-інформативної функції фразеологізмів, тобто їхньої здатності накопичувати і закріплювати у своїй семантичній структурі багатства суспільного досвіду багатьох поколінь людей, особливостей національно-культурного світобачення і світорозуміння.

Фразеологія конденсує весь складний комплекс культури і психології народу, неповторний спосіб його образного мислення. Це означає, що фразеологізми формують у мовній картині світу так звані етно-культурні маркери.

Культурно-національна конотація, тобто система образів, закріплених у фразеологічному складі мови, служить свого роду «нішею» для кумуляції світобачення і так чи інакше пов’язана з матеріальною, соціальною та духовною культурою певної мовної спільності, а тому може свідчити про її культурно-національний досвід [4, 215]. Значне місце у мовній картині світу будь-якої мови посідає група фразеологізмів з компонентом на позначення руху, ùî ïîâ’ÿçàíà ç äèíàì³çìîì æèòòÿ ëþäèíè.

Зникнення – як наслідок руху, певних змін у часі в просторі – є одним з ключових понять, пов’язаних з проблемою буття людини, її самосвідомості. Його лексична і фразеологічна реалізація позначає конкретні ситуації зникнення людини, предмета, явища, думки, певного ментального образу, смерті, віддалення, втечі, відсутності тощо.

Здебільшого фразеологізми з семантикою зникнення відображають наслідок якоїсь активної дії, тому вони містять дієслова руху: пропасти, впасти, текти, канути // przepacz, płysz, wpadacz, zniknąć, zaginąć // to disappear, to vanish.

Зникнення у фразеології насамперед зіставляється із перцептивним досвідом людини, про що свідчить значна кількість фразем у слов’янському мовнокогнітивному континуумі та зводиться до дієслівної інхоативної, деструктивної та температурної семантики: захолонути, злизати, пропасти // zginąć, przepadać // і слід захолов (застиг, простиг, загув, пропав); ніби вітром здуло; полетіти за вітром; тільки й бачили // ulotnić się jak kamfora; rozpędzić się na cztery wiatry; zginąć z oczu. Як бачимо, тут домінує сема «швидкий темп пересування», «спрямованість», котрі відходять на другий план, бо людина як матеріальна істота, не може розчинитися в повітрі, зникнути [3].

Окремі одиниці типу шукати вітра в полі // szukaj wiatru w polu // good morning каузують сему зникнення і динаміку суб’єкта як результат раптового руху. Це можна пояснити тим, що вітер у свідомості людей асоціюється з непостійністю, і внаслідок метафоризації образ вітру в полі надає цьому фразеологізму окресленого значення.

В англійській мові натрапляємо на інші образи, здебільшого це сполуки нейтрального характеру, які об’єктивують зникнення не фізичне, а уявлюване (зникнути, розчинитися в повітрі, синяві) або фізичне – втекти, подітися кудись, яке реалізується через образ пилу, куряви, що підіймається на дорозі після швидкого руху чи їзди: to disappear into thin air / into the blue; not see someone for dust; take to itself wings; make good one’s escape (“благополучно, щасливо втекти, зникнути”); pass away.

Звернімо увагу на полісемію деяких емотивних фразем, які можуть передавати негативне ставлення до адресата. Усі вони мають значення наказу зникнути, забратися, піти геть, на що прямо вказує дієслівний компонент на позначення руху в наказовій формі. Ці слова створюють емоційно-експресивне тло висловлення з чітким розмежуванням позитивного та негативного ставлення до предмета чи ситуації. Тут у кожній мові якнайбільше проявляється ментальність та національна самобутність окремого народу: іди до біса; іди до пекла // spływaj stąd; idź do piekła; idź na drzewo liście pompować // go to the devil; go jump in the lake; go to hell; go lay an egg!; go your ways.

Як бачимо, в англійській мовній картині світу актуалізуються локативи, що сягають архетипної символіки води, міфологічного низу (go jump in the lake; go climb a tree; go to hell), у польській мові – імперативні конструкції на позначення переміщення по воді (spływaj stąd). Подібні формули-прагмеми маніфестують ідею віддалення небезпеки і вирізняються семантико-граматичними варіантами й поєднанням ідіоетнічних актантів і локативів передусім у польській мові. Спостерігаємо кількісну перевагу одиниць з негативною конотацією.

Зазвичай негативно оцінюються соціумом такі прояви руху людини і способів її пересування, як зникнення суб’єкта внаслідок його довготривалого переміщення у просторі – пішов, як рак по дріжджі; пішов посол та й упав в росол // jak za śmiercią chodzić; jak kamień w wodę // get the hell out of; gone for a holiday.

Окрему групу складають фраземи на позначення зникнення, що асоціюється зі стрімким падінням у воду або пов’язані з водою: як у воду шубовснути, потопати в безодні, піти за (з) водою, плисти / плинути (за) водою), був та поплив // jak kamień w wodę, jakby w wodę wpadł // go jump in the lake.

У слов’янських мовах фіксуємо значну кількість фразеологічних одиниць із семантикою зникнення, а саме смерті, що цілком логічно витікає з багатовікового досвіду християнського світогляду: віддати Богові душу, спустити дух, відійти у небуття, канути у вічність // oddać duszę Bogu, рójść do Boga. В англійській мові подібних фразеологічних одиниць не спостерігаємо.

Часто фразеологізми зі значенням зникнення служать для позначення або вираження екстремальних (а тому суб’єктивно значимих) фізичних, психічних і соціальних ситуацій або стану особи [2, 5]: текти крізь пальці // pieniądze płyną jak woda // fly the coop; wipe / clean the beak / nose and fly away / up.

Отже, загальна семантика та структура фразеологізмів на позначення зникнення в обстежуваних мовах дає можливість поглибити уяву про особливості національної своєрідності фразеологічних систем цих мов. Детальний аналіз засвідчив розбіжності у світосприйнятті української, польської та англійської національностей з використанням різних асоціацій, які відповідають окремим мовним картинам світу.

Література:

1. Маслова В. А. Введение в когнитивную лингвистику : учеб. пособие / В. А. Маслова. – 2-е изд., испр. – Москва : Флинта; Наука, 2006. – 294 с.

2. Миннуллина Г. В. Фразеологические единицы с глаголами движения в немецком и русском языке : aвтореф. дисс. … канд. филол. наук : 10.02.20 / Галина Миннуллина. – Казань : Казанский госуд. пед. ун-тет, 1998. – 15 с.

3. Патен І.М. Фраземи зі значенням руху: семантико-ідеографічний та лінгвокультурологічний підхід (на матеріалі української, російської, польської та англійської мов) : aвтореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.15 / Ірина Патен. – Одеса : ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», 2014. – 19 с.

4. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. – М. : Языки рус. культуры, 1996. – 286 с.

5. Фразеологічний словник української мови [уклад. В. М. Білоноженко, В. О. Винник та ін.]. – К. : Наукова думка, 1993. – Т. 1 – 2. – 1512 с.

6. A Thesaurus of English Traditional Metaphors / Ed. by P. R. Wilkinson. – L. & N.Y. : Routlege, 1993.

7. Słownik frazeologiczny / oprac. A. Kłosińska. – Warszawa : PWN, 2010. – 655 s.