UDC 599:574.4+577.15 Environmental monitoring

O.M. Vasilyuk

Oles’ Gonchar Dnipropetrovs’k National University

Zoological optimizing action mechanism of the urban conditions as a structural element of ecosystem services providing

Abstract

The species biodiversity of animal and plant origin objects of different species of ecosystems (in experimental and control areas) in the large industrial city in the Steppe Dnieper region, Dnipro, bave been investigated. The scientific experiment we performed on the territory of a natural park „Friendship of People” (control), park „Kirilivka” (experiment) and the industrial area of the Dnepropetrovsk Wagon Train Plant, WTP (experiment). The optimizing effect of zoogenous element for growth and development of wood crops (for example Salix genus plant object, which dominates in the data areas) to the morphometric parameters of the leaf blade, as the main element of photosynthetic processes have been discovered. The mathematical models of a variation of morphometric characteristics depending on environmental conditions according to control have been constructed.

Keywords: the оptimizing action, the zoogenous mechanism, the urban ecosystems, the biodiversity, the stability of ecosystems, the services of ecosystems, the protective role

1. 1 Introduction

Антропогенні зміни навколишнього середовища (Ecosystems..., 2005; Dzyubak and Vasilyuk 2009; Vasilyuk, Dzyubak, 2009; Li, et al., 2014; Ayram, et al., 2017; Cao, et al., 2017) глобально порушують екосистемні сервіси. Так, велика кількість, наприклад, парникових газів, призвела до значного підвищення умов потепління клімату взагалі (Aranha, et al., 2017), появі пилових бур та збільшенню індексу забруднення повітря до 500 разів у великих містах Східної Азії (Китай) на 20% території (Yu, et al., 2017) зокрема. Трафік забруднення атмосфери такими неорганічними викидами як SO₂, NO₂, CO₂ тощо зі сміттєзвалища у Сьєрра-Леоне у Західній Африці (Williams, et al., 2017) акцентував необхідність створення коштовних хімічних датчиків для моніторингу забруднювачів атмосфери і навколишнього середовища та визначення стану екосистем. Не тільки атмосфера, а і стан підземних вод має суттєве значення для нормального функціонування екосистем. Особливою чутливістю до наслідків зміни клімату є акваторія Нилу згідно дослідження наукових станцій Addis Zemen, Bahirdar, Debretabor, Woreta та Yifag (Bokke, et al., 2017), де з’ясовано, що підвищення максимальної (до 3⁰С) та мінімальної (до 8⁰С) температур призвів до підвищення опадів на 50% у Єгипті на фоні екстремальних посух у Китаї (Ren, et al., 2017). Великого значення набувають дослідження по збереженню природного дикого генетичного фонду екосистем (Koshelev, et al., 2008). Так, дослідженнями науковців (Abbas, et al., 2016) визначено природне видове біорізноманіття гірських хребтів (Гімалаї, Каракорум та Гіндукуш) дикої фауни, флори та зникаючих видів (на прикладі Uncia Uncia, Capra falconeri falconer, Ovis amon poli, Gyps himalayensis тощо) для визначення, виявлення та підтримки джерел існування природних генетичних ресурсів, адаптації до зміни клімату та пом'якшення наслідків змін за умов глобального підвищення температур. Дослідження по зміні клімату згідно стратегічної екологічної оцінки (Strategic environmental assessment, SEA) відбуваються і стосовно підтримки морського клімату (Suzaul-Islam and Yanrong, 2016).

1.1 Define the problem

Зоогенні механізми екосистемних сервісів потребують розробки екологічних принципів їх збереження та відновлення, що можливо з використанням біомониторингових методів дослідження.

1.2 The topicality of the article

За умов підсилення антропогенного впливу на біоту, збіднення природного різноманіття в урбанізованих екосистемах, актуальна необхідність підтримки видового та популяційного біорізноманіття для забезпеченні сталості біосистем, їх функціональності та надійності.

1.3 The aim of the article and the tasks

Мета і завдання даної статті є вивчення природного біорізноманіття для його захисту, збереженню та відновленню із застосуванням методу екологічного моніторингу на базі екологічного передового мислення. Нами пропонується застосування зооценотичного блоку та його зоогенного механізму (як складової біогеоценозу, що створює вторинну продукцію та сприяє підвищенню кількості та якості валової продукції) з використанням середовищетвірної діяльності тварин (Bulakhov and Pakhomov, 2006, 2010; Eсology..., 2014) як індикатору функціональності біосистем та використання їх екосистемних функцій для збереження, відновлення та підвищення природного біологічного видового різноманіття як простого, природного, масштабного, нешкідливого та дієвого методу для оптимізації навколишнього середовища та його екосистемних функцій (Pakhomov, Vasilyuk, 2011; Pakhomov, Vasilyuk, 2012a, b; Vasilyuk, 2013 a, b, c; Pakhomov, et al., 2013; Vasilyuk, Pakhomov, 2014 a, b) в умовах антропогенного Придніпров’я.

2. Materials and methods

З метою вивчення видового біорізноманіття фауни (Paly, 1970; Fasulati, 1971) та визначення її зооценотичної оптимізуючої дії забезпечували вилов представників геобіонтів та герпетобіонтів за допомогою природозберігаючих методів, пасток Бербера (Tsurikov and Tsurikova, 2001), які розташовували у ґрунті, спостерігали упродовж тижня, перевіряючи щоденно. З метою вивчення оптимізуючої дії зооценотичного блоку на рослинні об’єкти, листки відбирали із південного сходу середнього ярусу крони дерева (Ivanchenko, et al.,2016) та визначали фізіолого-морфометричні показники (довжина, ширина, площа та маса листових пластинок) даних деревних культур залежно від умов росту та розвитку у природних (контроль) та трансформованих (дослід) екосистемах.

2.1 Statistical analysis method

Достовірність та надійність різниць між дослідом та контролем визначали за t- критерієм Стьюдента за Р < 0.05 (Доспехов, 1985), кількість листків з кожного об’єкту - 30, кількість об’єктів кожного виду - 5, повторність триразова.

2.2 Data collection and data analysis

2.2.1 Objects of research

1) визначено райони дослідження: природний лісопарк „Дружба народів”, м. Дніпро (контроль), штучно створений парк культури та відпочинку Парк „Кирилівка”, АНД район у м. Дніпро (дослід), промисловий майданчик Вагоноремонтного заводу, АНД район у м. Дніпро (дослід); 2) визначено фітоценотичний блок: рослини родин Salix, Robinia, Ulmus, що розповсюджені на визначених територіях; та досліджено оптимізуючу дію зоогенного механізму на індикаторному виді рослини роду Salix за його морфо - метричними показниками; 3) визначено зооценотичний блок: тварини що домінують на окреслених майданчиках, а саме представники герпетобіонтів (Coleoptera та Araneae) та геобіонтів (Lumbricidae), наявність пориїв ссавців - ґрунториїв (Mammalia) та їх екскрецій, що знаходяться на даних територіях.

.2.2.2 The areas of study

Науковий експеримент виконували на території лісопарку „Дружба народів„ (контроль), парку „Кирилівка„ (дослід) та промисловій ділянці Дніпропетровського вагоноремонтного заводу, ДВРЗ (дослід).

2.2.3 The characteristic of the ecoregions

Research area 1 (control)

Лісопарк „Дружба народів” - великий зелений масив загальною площею більш ніж 100га. Частина парку утворена природним фітопокриттям багато століть тому, а інша висаджена у 1957 р та представлена деревними та чагарниковими видами рослин.

Фітоценотичний блок представлений природним покриттям та антропогенним насадженням деревних видів: Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Olea europaea L. (1753), Tilia europaea L., (1753), Populus nigra L, Querqus robur L., Acer platanoides (L., 1753), Acer negundo (L., 1753), Acer saccharum (Marsh., 1785), Gleditsia triacanthos L., Robinia pseudoacacia L., Morus nigra L., Fraxinus excelsior, Juglans regia L., представниками роду Betula, роду Ulmus, роду Salix, Crataegus, Catalpa Scop, із чагарниковим ярусом, що представлений Sambucus nigra L. (1753), напівчагарниками Rubus fruticosus, Humulus upulus var. сordifolius, Daphne mezereum L., Parthenocissus quinquefolia, зі трав’яним покривом із Geum urbanum L., Elytrigia repens (L.) Nevski), Achillea submillefolium Klok. et Krytzka), Ambrosia artemisiifolia L., (1753), Poa angustifolia L., Chelidonium majus L., Cichorium intybus L., Salvia nemorosa L., Melilotus officinalis (L.) Lam., (1779), Glechoma hederacea, Arctium lappa L., (1753), Vicia cracca L., (1753), Trifolium pratense L., (1753), Heracleum sibiricum L., представниками роду Plantago, роду Carduus, роду Taraxacum F.H. Wigg., 1780). Вздовж озера розповсюджений Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steudel.

Зооценотичний блок характеризується представниками царства Animalia, підцарства Eumetazoa, типу Arthropoda, класу Insecta, підкласу Pterygota та класу Araneae. Клас Insecta представлений Мурахами (надклас Hexapoda), підклас Neoptera, ряд Hymenoptera, підряд Aculeata, надродина Vespoidea, родина Formicidae, Latreille, (1809); бджолами (підтип Hexapoda, ряд Hymenoptera, підряд Apocrita, надродина Apoidea, вид Anthophila); осами (підтип Hexapoda, ряд Hymenoptera, підряд Apocrita, вид Vespula germanica); мухами (ряд Diptera, родина Muscidae, рід Musca, вид Musca domestica Linnaeus, (1758), жуками-сонечками (інфраклас Neoptera, клас Insecta, підклас Pterygota, ряд Odonata, надряд Holometabola, ряд Coleoptera, родина Coccinellidae, Latreille, 1807); червоноклопом червоним (тип Arthropoda, клас Insecta, ряд Hemiptera, підряд Heteroptera, родина Pyrrhocoridae, рід Pyrrhocoris, вид P. apterus (Linnaeus, (1758); представниками Комах (ряд Orthoptera, підряд Ensifera, надродина Tettigonioidea, родина Tettigoniidae, рід Tettigonia, підвид Tettigonia viridissima (Linnaeus, (1758); метеликами (ряд Lepidoptera), рід Огородні білянки, вид Pieris brassicae L., (758); представниками класу Павукоподібні (ряд Araneae, Clerck, 1757). Визначено деяких представників типу Annelida (класу Clitellata, ряд Haplotaxida, підряд Lumbricina (Burmeister, 1837), вид Lumbricus terrestris. З птахів (Chordata, Aves) розповсюджені представники ряду Passeriformes (родина Corvidae, рід Corvus) L., (1758), рід Corvidae, вид Garrulus glandarius (Linnaeus, 1758); представники птахів надряду Neognathae (ряд Passeriformes, родина Paridae Vigors, 1825). Клас ссавців представлений надрядом Rodentia (ряд Muriformes, підряд Sciuromorpha, родина Sciuridae, рід Sciurus, підрід Sciurus, вид Sciurus vulgaris L., 1758 та представниками Talpa europaea L., (1758), Insectivora [Soriciformes], Talpidae, Talpa.

Царина Гриби: Поверхні старих дерев укриті Bryophyta, Fomes fomentarius (L.) J.J. Kickx 1867), Phellinus igniarius (L.) Quél., 1886), Piptoporus betulinus (Bull.) P. Karst, 1881. На ґрунті також знаходяться також представники груп їстівних та неїстівних грибів.

Research area 2 (еxperiment)

Парк „Кирилівка” знаходиться на території АНД району м. Дніпро та штучно створений як парк культури та відпочинку. На території парку є антропогенно забруднені майданчики із насипними, безструктурними ґрунтами, крім того, території, на яких збереглись залишки природного фітопокриття з відповідним зооценозом та едафотопом, а також ділянки штучно насаджені. На території парку є природні та штучні акваторії з відповідними представниками фауни та флори.

Фітоценотичний блок представлений природним фітопокриттям та антропогенним насадженням деревних видів: Ailanthus altissima (Mill.) Swingle), Tilia europaea L., (1753), Populus pyramidalis Roz.) (P. nigra var. Pyramidalis Spach.), Acer platanoides L., (1753), Acer negundo L., (1753), Robinia pseudoacacia L., Morus nigra L., Fraxinus excelsior, Juglans regia L., представниками роду Betula, роду Ulmus, роду Salix із чагарниковим ярусом, що представлений Sambucus nigra L. (1753), напівчагарником Rubus fruticosus, Humulus upulus var. сordifolius, Daphne mezereum L., Parthenocissus quinquefolia зі трав’яним покривом із Geum urbanum L., Elytrigia repens (L.) Nevski), Achillea submillefolium Klok. et Krytzka), Ambrosia artemisiifolia L., (1753), представниками роду Taraxacum F.H.Wigg., (1780), Poa angustifolia L., Chelidonium majus L., Cichorium intybus L., Salvia nemorosa L., Melilotus officinalis (L.) Lam., (1779), Glechoma hederacea, Arctium lappa L., (1753), а також Vicia cracca L., (1753), Trifolium pratense L., (1753), Heracleum sibiricum L., представники роду Plantago та роду Carduus. Вздовж озера розповсюджені Persicaria hydropiper (L.) Delarbre), Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steudel), Potamogeton crispus L., (1753), представники роду Glyceria, на поверхні води Ceratophyllum demersum Linnaeus, (1753).

Зооценотичний блок характеризується представниками царства Animalia, підцарства Eumetazoa, типу Arthropoda, класу Insecta (підклас Pterygota) та класу Araneae. Клас комах представлений Мурахами (надклас Hexapoda, підклас Neoptera, ряд Hymenoptera, підряд Aculeata, надродина Vespoidea, родина Мурахи (Formicidae), Latreille, 1809); медоносними бджолами (підтип Hexapoda, ряд Hymenoptera, підряд Apocrita, надродина Apoidea, вид Anthophila); осами (підтип Hexapoda, ряд Hymenoptera, підряд Apocrita, Vespula germanica); мухами (ряд Diptera, родина Muscidae, рід Musca, вид Musca domestica Linnaeus, (1758); жуками-сонечками (підклас Pterygota, інфраклас Neoptera, надряд Holometabola, ряд Coleoptera, родина Coccinellidae, Latreille, (1807); метеликами (ряд Lepidoptera, рід Огородні білянки, вид Pieris brassicae L., (1758); представниками класу Павукоподібні (ряд Araneae, Clerck, 1757). Визначено представників типу Annelida (клас Clitellata, ряд Haplotaxida, підряд Lumbricina (Burmeister, 1837), вид Lumbricus terrestris. Поблизу водойми зустрічається представники Chordata (клас Amphibia, ряд Anura, родина Жаб'ячі (Ranidae), рід Зелена жаба, вид Ставкова жаба (Pelophylax lessonae Camerano, 1882) та Жаба озерна (ряд Anura, підряд Neobatrachia, надродина Ranoidea, родина Жаб'ячі (Ranidae), рід Зелена жаба (Pelophylax), вид Жаба озерна (Rana ridibunda Pallas, 1771). По поверхні води мешкають представники типу Arthropoda (клас Insecta, підклас Pterygota, інфраклас Neoptera, надряд Paraneoptera, ряд Hemiptera, родина Gerridae) та представники типу Arthropoda (надклас Hexapoda, клас Insecta, підклас Pterygota, ряд Odonata). На березі був знайдений плазун типу Chordata (підтип хребетні, клас Зауропсиди, рід Черепахи (Testudines Batsch, 1788) з довжиною панцера до 20 см. Клас ссавців представлени представниками Talpa europaea L., (1758), Insectivora [Soriciformes], Talpidae, Talpa. З птахів (Aves) розповсюджені представники роду Corvus, L., (1758), тип Chordata, ряд Passeriformes, родина Corvidae.

Царина Гриби – представлениа трутовиками справжніми (Fomes fomentarius (L.) J.J. Kickx, 1867).

Research area 3 (еxperiment)

Вагоноремонтний завод знаходиться на території АНД району у м. Дніпро. Об’єкт має значення у машинобудівній та ремонтній галузях промисловості. Наявні емісії органічних та неорганічних сполук (C₃H₆O, C₆H₆O, C₇H₈, C₆H₆, C₈H₁₀, C₁₀H₈, SO₂, CO₂, NO₂. H₂S, солі важких металів Zn²⁺, Pb²⁺, Cd² тощо), що негативно впливає на атмосферну, водну, едафотопну складові біоти та їх біорізноманіття, хоча проводяться роботи щодо очищення та зменшення викидів. Територія антропогенно трансформована.

Фітоценотичний блок представлений насадженнями Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, представниками роду Betula, роду Ulmus, роду Salix, а також Tilia europaea L., (1753), Populus pyramidalis Roz.) (P. nigra var. Pyramidalis Spach.), Castanea sativa, Parthenocissus quinquefolia, Acer negundo L., (1753), Robinia pseudoacacia L. Крім того, наявні насаджені деревні плодові культури Prunus armeniaca L. (1753), Prunus cerasus L., (1753), Morus nigra L., Juglans regia L. Трав’янистий покрив представлений Elytrigia repens (L.) Nevski) та Ambrosia artemisiifolia L., 1753).

Зооценотичний блок характеризується представниками безхребетних тварин, як то родина Muscidae–Кімнатна муха (Musca domestica Linnaeus, 1758) та родина Дрозофіли Drosophilinae (Carl Frederick Fallén, 1823), зустрічається крилата жалка комаха ряду Hymenoptera оса (Vespula germanica) та деякі представники Araneae (Clerck 1757).

Царина Гриби відсутня.

3. Results and discussion

Досліджуючи та оцінюючи розподіл довжини листової пластинки Salix alba L. залежно від умов росту, дійшли висновку, що навколишнє середовище істотно впливає на даний показник. Так, контрольні зразки характеризуються модальним та медіанним показниками 70 мм та 80 мм відповідно, дослідні 125 мм та 120 мм (парк „Кирилівка”), 110 мм та 115 мм (ДВРЗ). Розподіл ознаки для контрольних зразків представлений графіком нормального розподілу з правостороннім скосом (коеф. ас. 1,41), дослідних з лівостороннім (коеф. ас. -0,35 та -0,03). Графіки дослідних довжин листових пластинок майже накладаються. Графік розподілу ознаки представлений поліномними рівняннями апроксимації п’ятого степеню виду y = -0,001x⁵ + 0,087x⁴ - 1,748x³ + 14,59x² - 44,39x + 36,29, R² = 0,657 (контроль), рівнянням y = 0,001x⁵ - 0,069x⁴ + 1,176x³ - 8,267x² + 22,79x - 17,95, R² = 0,596 (парк „Кирилівка”) та рівнянням y = 0,001x⁵ - 0,079x⁴ + 1,325x³ - 9,233x² + 25,34x - 19,89, R² = 0,541 (територія ДВРЗ). Співвідношення дослід/контроль достовірно 37% (t _0.05 = 2,69) та 38% (t _0.05 = 2,75), що спростовує нульову гіпотезу Н₀ на 0,05% рівні значущості за t – критерієм Стьюдента. Довжина листової пластинки Salix alba L. залежить від чинників навколишнього середовища, що забезпечують умови росту (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл довжини листової пластинки S. alba L. залежно від умов росту

Розподіл ширини листової пластинки Salix alba L. для усіх зразків має подібний характер: показники Мо та Ме досить наближені та становлять 10 мм та 12 мм (контроль), 16 мм та 16 мм („Кирилівка”), 12 мм та 14 мм (ДВРЗ). Для рослин контролю та ДВРЗ графік розподілу ознаки характеризується правостороннім скосом (коеф. ас.0,69 та 1,99), для рослин з території парку „Кирилівка” лівостороннім (коеф. ас. – 0,06). Розподіл ширини описується графіком поліному третього степеню виду y = 75x³ - 610,5x² + 1477,x – 942, R² = 1 для контрольних зразків, рівнянням виду y = 33x³ - 268x² + 647x – 412, R² = 1 для рослин з території парку „Кирилівка” та рівнянням y = 32,5x³ - 260,5x₂ + 620x – 392, R² = 1 для дерев з промислового майданчика ДВРЗ. Співвідношення ширини листової пластинки дослід/контроль становить 18% (t _0.05 = 0,46) та 6% (t _0.05 = 0,16) що не дало змоги спростувати нульову гіпотезу (Н₀) за t - критерієм Стьюдента. Ширина листової пластинки Salix alba L. не залежить від умов росту (рис. 2).

Рис. 2. Розподіл ширини листової пластинки Salix alba L. залежно від умов росту

Площа листової поверхні Salix alba L. залежить від умов росту рослин. Дослідні рослини перевищують контроль (t _0.05 = 6,95 та t _0.05 = 5,06) на 44% та 32%, що спростовує нульову гіпотезу про відсутність суттєвих відмінностей між дослідом та контролем на 0,05% рівні значущості за t – критерієм Стьюдента (табл.1).

Таблиця 1

Площа листової поверхні Salix alba L. залежно від умов росту

Варіанти досліду	Х ± SD	Співвідношення дослід/контроль, %
Контроль (парк „Дружби народів”)	950,51±82,954	-
Дослід (парк „Кирилівка”)	1372,65±84,884	144*
Дослід (завод ДВРЗ)	1253,03±85,600	132*

Примітка: Х – cередня; SD – стандартне відхилення;* – достовірність відмінності між дослідним варіантом та контролем; Р < 0.05.

Маса листової пластинки Salix alba L. залежно від умов росту недостовірно знижена на 10% (t _0.05 = 0,31) та 25% (t _0.05 = 0,67) у дослідних зразках (парк „Кирилівка” та ДВРЗ відповідно) відносно контролю. Нульова гіпотеза (Н₀) про не суттєвість відмінностей між дослідом та контролем на 0,05% рівні значущості за t - критерієм Стьюдента не спростована.. Маса листової пластинки Salix alba L. не залежить від умов росту (табл. 2).

Таблиця 2

Маса листової пластинки Salix alba L. залежно від умов росту

Варіанти досліду	Х ± SD	Співвідношення дослід/контроль, %
Контроль (парк „Дружби народів”)	1,26±0,190	-
Дослід (парк „Кирилівка”)	1,14±0,119	90
Дослід (завод ДВРЗ)	1,56±0,210	125

Примітка: див. табл. 1.

4. Conclusions and perspectives

Згідно наданих моніторингових досліджень визначено видове біорізноманіття фауни та флори дослідних районів. Виявлено наявність індикаторних видів рослин за умов промислової урбанізації паркових зон у м. Дніпро. Так, на прикладі Salix alba L., що досить розповсюджена на даній території та має суттєве значення у рослинному фітоценотичному блоці, визначено, що довжина та площа листової пластики залежать від умов росту, що є основними умовами нормального фотосинтезу, тобто наявна оптимізуюча роль зоогенного механізму за умов урбоекосистем у флотуванні фотосинтетичного апарату рослинних об’єктів. Ширина та маса листка Salix alba L не залежать від умов навколишнього середовища. Використання зоогенних механізмів для оптимізації антропогенно змінених територій дає позитивні результати в умовах токсичного навантаження Степового Придніпров’я, що є доцільним у перспективних дослідженнях.

References

1. Abbas, S., Ishaq, S., Abbas, H., Tabassum, R., Hussain, S., Khan, M. Z., Karim, F., Abbas, Y., Amir, R. Climate change impact on mountain biodiversity: A special reference to Gilgit-Baltistan of Pakistan. Journal of Ecosystem & Ecography DOI: 10.4172/2157-7625.C1.024.

2. Aranha, A.F., Veiga, J.A.P. An Analysis of the Spectral Energetics for a Planet Experiencing Rapid Greenhouse Gas Emissions. Atmospheric and Climate Sciences, 2017, 7, 117-126.// DOI: 10.4236/acs.2017.71009.

3. Ayram, C. A.С., Mendoza ,М. E. Etterb, A., Salicrupc, D. R.P Anthropogenic impact on habitat connectivity: A multidimensional human footprint index evaluated in a highly biodiverse landscape of Mexico. Ecological Indicators. Vol. 72, 2017, 895-909. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2016.09.007

4. Bokke, A., Taye, M., Willems, P., Siyoum, S. Validation of General Climate Models (GCMs) over Upper Blue Nile River Basin, Ethiopia // Atmospheric and Climate Sciences. PP. 65-75 DOI: 10.4236/acs.2017.71006.

5. Bulakhov, V.L., Pakhomov, О.Е. Biological diversity of Ukraine. Dnipropetrovs'k region. Mammals (Mammalia). Dnipropetrovs’k, 2006. – Dnepropetr. Univ. 356 рр (in Ukrainian).

6. Bulakhov V.L Functional Zoology / V.L Bulakhov, O.E Pakhomov. – D.: Dniepropetr. Univ. Pres, 2010. – 392 pр

7. Cao W., Li R., Chi X., Chena N., Chenc, J., Zhangc, H., Zhanga F. Island urbanization and its ecological consequences: A case study in the Zhoushan Island, East China // Ecological Indicators Vol. 76, 2017, 1-14. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2017.01.001

8. Dospekhov, B.A. Methods of experience of the field. Moscow, 1985.-Agroprom Press. 351 рр.(in Russian).

9. Dzyubak, O.I., Vasilyuk, O.M. Vplyv hlorydnogo zasolennja na morfometrychni ta biohimichni pokaznyky roslyn u dynamici rostu ta rozvytku [Effect of chloride salinity on morphometric and biochemical indices in the dynamics of plant growth and development]. // Fundamental'ni ta Prykladni Doslidzhennja v biologii: 'Materialy I Mizhnarodnoi' Naukovoi' Konferencii'. ‘Veber‘, Donets'k, 2009, 2, C. 231–232. [The influence of chloride salinity on morphometric and biochemical parameters in the dynamics of plant growth and development]. Proceed. I international scientific conference of students and young scientists ‘Fundamental and applied research in biology’. Donet’sk, ‘Veber‘, 2009, 2, P.231–232 (in Ukrainian).

10. Eсology. Textbook for university students / count. authors; for general ed. OE Pakhomov; – Kharkiv, Folio, 2014. – 666 рр.

11. Ecosystems and Human Well-being: Current State and Trends, Vol. 1. Hassan R., Scholes R., Ash N. (Eds.). Findings of the Condition and Trends Working Group of the Millennium Ecosystem Assessment. IslandPress. 2005, Washington, Covelo, London.

12. Ivanchenko, O. Е., Bessonova, V. Р., Kapelyush, N.V. Content of heavy metals in leaves of woody plants parks of Dnipropetrovs'k. Visn. Lviv Univ. Serю Biol. 2016. Is. 72. P. 82–92.

13. Li, Zh.-H., Chen., L., Wu, Y-H., g Li., P., Li, Y.-F., Ni, Zh.-H. (2014). Effects of Mercury on Oxidative Stress and Gene Expression of Potential Biomarkers in Larvae of the Chinese Rare Minnow Gobiocypris Rarus. Archives of Environmental Contamination and Toxicology, 67(2), 245–251.

14. Fasulati K.K Country settingstudy of terrestrial bespozvonochnyh.- M.: Higher. wk., 1971. – 424

15. Koshelev, A.I., Peresadko, L.V., Кoshelev, V.A., Nikolaenko A.N. Anthropogenic transformation of landscapes Northern Azov, ups and downs of the number of common species of vertebrates and their impact to the structure of biocenosis // Library Ukrainian environmental League. "The environmental situation»», №8, 2008, 17–20.

16. Pakhomov O.E., Vasilyuk O.M. Activity of Trans - Amination enzymes as the indicator of biological revegetation of soils Mammalia in transformed ecosystems / The Abstracts NATO Advanced Research Workshop (ARW): "Environmental and food security in South-East Europe and Ukraine", NATO Science Series book. – Dnipropetrovs’k, 2011. – P. 74-75.

17. Pakhomov, O.E., Vasilyuk O.M. Vplyv antropohennykh faktoriv na aktyvnist' transferaz na foni seredovyshchetvirnoyi funktsiyi ssavtsiv / Visnyk Dnipropetrovs'koho universytetu. Seriya. Biolohiya. Ekolohiya. – 2012а. – 20,(2). – S. 64–70. Anthropogenic influence of the Transamination enzymes activity under the environmental forming mammals’ activity. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2012а, 20 (2), 64-70 (in Ukrainian).

18. Pakhomov, O.E., Vasilyuk O.M. Aktyvnist' fermentiv pereaminuvannya yak indykator seredovyshchetvirnoyi funktsiyi Mammalia v transformovanykh ekosystemakh. / Naukovyy visnyk Chernivets'koho universytetu. Biolohiya (Biolohichni systemy). – 2012b. – 4(4). – S. 456–46. Activity of transamination enzymes as the indicator of environmental forming function of Mammalia representatives in the transformed anthropogenic ecosystem. Scientific Herald of Chernivtsy University. Biology (Biological System). 2012b. 4 (4), 456-461 (in Ukrainian).

19. Pakhomov, O.E., Vasilyuk O.M., Zamesova T.V. Vplyv ioniv Ni na aktyvnist' aspartataminotransferazy v lystkakh Glechoma hederacea v umovakh ryynoyi diyal'nosti ssavtsiv // Visnyk Dnipropetrovs'koho universytetu. Seriya. Biolohiya. Ekolohiya - 2013. – 21(2). – S. 64-69. Еffect of Ni on Alanine Aminotransferase activity in Glechoma hederacea leaves subject to digging function by mammals. Visn. Dniepropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2013, 21(2), 64-69 (in Ukrainian).

20. Paly V.F Methods of studying the fauna and phenology nasekomyh.- Voronezh, 1970. – 189 p.

21. Ren, J., Zhang, W., Wan, Y., Chen, Y. Advances in the Research of Yunnan’s Arid Climate and Extreme Drought Atmospheric and Climate Sciences PP. 23-35 DOI: 10.4236/acs.2017.71003.

22. Suzaul-I. MD, Yanrong Z. Strategic Environmental Assessment and Sustainable Development: Climate Change Perspective. J Earth Sci Clim Change 2016, 7: 379. DOI: 10.4172/2157-7617.1000379.

23. Tsurikov, M.N, Tsurikova, S.N. Environmentally methods of invertebrates research in the reserves of Russia: Proceedings of the Association of protected areas of the Central Chernozem region of Russia. Vol. 4. – Tula, 2001.– 130 p..

24. Vasilyuk, O.M., Dzyubak, O.I. Physiological and biochemical parameters of plants as markers of a condition of environment. // Fundamental'ni ta Prykladni Doslidzhennja v biologii: 'Materialy I Mizhnarodnoi' Naukovoi' Konferencii'. ‘Veber‘, Donets'k. C. 348–349. Proceed. I international scientific conference of students and young scientists ‘Fundamental and applied research in biology’. Donet’sk, ‘Veber‘, 2009.-. P. 348–349.

25. Vasilyuk, O.M. Effect of lead on Alanine Aminotransferase activity in Glechoma hederacea L. leaves subject to digging function of Mammalia // «Vědecky Prumysl Evropskeho kontinentu 2013» Materiály IX mezinárodní vědecko - praktická conference. Díl 28: Biologické vědy. Chemie a chemická technologie. - Praha: «Education and Science» 2013a. – P. 11–17.

26. Vasilyuk O.M. Effect of Nickel on Aspartate Aminotransferase activity in Glechoma hederacea L. leaves subject to excretory function of Mammalia. // Zprávy vědecké ideje– 2013» Materiály IX mezinárodní vědecko – praktická konference, Díl 19: Biologické vědy. Chemie a chemická technologie. Praha: Education and Science. 2013b. – P. 15–23.

27. Vasilyuk, O.M. Effect of Nickel on Alanine Aminotransferase activity in Glechoma hederacea L. leaves subject to excretory function of Mammalia «Perspektywiczne opracowania sa Nauka I technikami 2013» Materiały IX Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji.– Przemysl: Nauka I studia. 2013c.– Vol. 29. Nauk biologicznych. – P. 28–36.

28. Vasilyuk, O.M., Pakhomov, О.Y. Vplyv ekskretornoyi funktsiyi ssavtsiv na aktyvnist' aspartataminotransferazy v lystkakh Glechoma hederacea. v umovakh zabrudnennya Cd // Visnyk Dnipropetrovs'koho universytetu. Seriya. Biolohiya. Ekolohiya. -2014.-. 22(2). – S. 105-109. Effect of mammals’ excretory function on Aspartate Aminotransferase activity in Glechoma hederacea leaves in conditions of Cd pollution. Visn. Dniepropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol, 2014a. 22(2), 105–109. (in Ukrainian).

29. Vasilyuk O.M., Pakhomov A.E. Еffect of lead ions on Alanine Aminotransferase activity in Glechoma hederacea leaves subject // Scientific Enquiry in the Contemporary World: Theoretical Basics and Innovative Approach. Ser. Natural sciences. Edition 2 - d. Research articles. B&M Publishing San Francisco, California, USA, B&M Publishing Research and Publishing Center “Colloquium”, 2014b. – Vol. 1. – P. 19–26.

30. Williams, B.К., Beah, J.M., Taylor, E.T., Kamara, T.F., Kaitibi, D. Emission of Combustible Gases at Traffic and Practising Waste Dumpsite in Freetown, Sierra Leone. Atmospheric and Climate Sciences. 2017, 7, 1-10 DOI: 10.4236/acs.2017.71001

31. Yu, X., Wang, T., Liu, C., Pu, L. Numerical Studies on a Severe Dust Storm in East Asia Using WRF- Chem. Atmospheric and Climate Sciences, 7, 92-116. doi: 10.4236/acs.2017.71008.