Экономические науки/ 10. Экономика предприятия

Лозінська Ж.П.

аспірант, Уманський національний університет cадівництва

РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ

В сучасних умовах реформування економіки виникає необхідність поглибленого дослідження проблем та перспектив розвитку малого бізнесу, що дозволить розробити комплекс заходів щодо забезпечення його розвитку [1]. В останні роки посилився інтерес до вивчення проблем і перспектив розвитку малих підприємств і до аналізу тенденцій змін у даному секторі економіки у зв’язку з внесенням змін до законодавства (особливо податкового), що регулює дану сферу. Як вважають деякі науковці, ці зміни знаменують собою початок нового етапу розвитку сектору малого бізнесу[2] .

Як свідчать дані рис. 1, впродовж останніх трьох років досліджуваного періоду мало місце зниження загальної кількості малих підприємств. Водночас, починаючи з 2013 р., намітилась стійка тенденція зростання частки малих підприємств у загальній кількості суб’єктів господарювання в Україні. Така тенденція свідчить про те, що темпи зменшення кількості малих та мікропідприємств є меншими за темпи зниження чисельності великих та середніх підприємств. Ця ситуація обумовлена втратою позицій деякими великими підприємствами та відносно вищою стійкістю МСП в кризових умовах.

Що стосується регіональної структури, то у секторі МСП існують певні помірні варіації у кількості МСП на особу. У Києві зосереджена найбільша кількість МСП, на Донбасі, де триває конфлікт – найменша. За винятком цих двох регіонів, більш урбанізовані регіони мають вищу концентрацію МСП, а центральна частина України дещо відстає через свою наближеність до Києва. Частка МСП у структурі зайнятості в першу чергу відображає особливості розташування великого бізнесу: значна частина великих підприємств знаходиться в м. Маріуполі, м. Києві та Київській області, а тому частка працівників МСП в цих регіонах є меншою

Рис. 1 Динаміка кількості малих підприємств в Україні, 2010-2015 рр.

Джерело: дані Державної служби статистики України [2].

Негативною є тенденція щорічного поступового зменшення чисельності працівників, зайнятих на малих підприємствах (рис.2). Вклад малого підприємництва в рівень зайнятості населення стрімко знижувався в період 2010-2012 рр., після чого у 2013 р. відбулось незначне зростання цього показника, а у 2014 р. – знову зниження, у 2015 р. рівень зайнятості залишився незмінним, так і не досягнувши показника 2010 р. Водночас слід відзначити, що на сектор МСП припадає 79% всіх найманих працівників та 63% загального обсягу реалізації, що є вищими показниками, ніж у сусідніх Польщі та Словаччині, а також Німеччині.

Рис. 2 Динаміка кількості зайнятих працівників на малих підприємствах в Україні, 2010-2015 рр.

Джерело: дані Державної служби статистики України [3].

Незважаючи на поступове щорічне зростання абсолютної величини обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) малими підприємствами відносний показник обсягу реалізації на одне мале підприємство в продовж 2010-2013 рр. постійно зменшувався (рис. 2). Незважаючи на деяке зростання цього відносного показника у 2014 – 2015 рр., досягти рівня ділової активності 2010 р. не вдалося. Водночас слід відмітити позитивну динаміку обсягів реалізації мікропідприємств: за період 2010-2015 рр. обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) на одне мікропідприємство збільшився майже вдвічі і становив 1081,7 тис. грн. в рік. Враховуючи негативну тенденцію зниження кількості мікропідприємств у 2013-2015 рр. така динаміка є ознакою якісного зростання ділової активності у сфері мікропідприємництва.

Як свідчать дані опитування малих підприємств, основними перешкодами для розвитку малого бізнесу на сьогоднішній день є перешкоди економічного (низький попит на продукцію, високий рівень конкуренції) та фінансового (проблема ліквідності / брак обігових коштів, високе податкове навантаження) характеру. Щодо динаміки досліджуваних чинників слід зазначити зниження позицій фінансового характеру, зокрема якщо у 2016 р. брак обігових коштів був перешкодою для розвитку бізнесу у 54,4% опитаних підприємств, то у ІІ кварталі 2017 р. цей відсоток знизився до 37,3%; позитивна тенденція спостерігається також щодо ситуації з вартістю кредитних ресурсів – у ІІ кварталі 2017 р. лише 15,2% опитаних розглядали високу ставку за кредитом як стримуючий чинник для розвитку бізнесу, тоді як у 2016 р. вартість кредиту була перешкодою для розвитку 27,8% малих підприємств. Вагомою стримуючим фактором для розвитку малого бізнесу є несприятлива політична ситуація, яка була головною перешкодою для бізнесу у 2015 році, а у 2016 р. знаходилась на другому місці рейтингу перешкод.

На основі проведених досліджень можна стверджувати про появу позитивних тенденцій в розвитку малого підприємництва в останні роки. Хоч рівня докризового стану досягти не вдалося, однак позитивні зрушення в напрямку нарощення потенціалу розвитку суб’єктів малого бізнесу намітились.

Література

Дикань О.В. Розвиток малого бізнесу в Україні: проблеми та шляхи забезпечення / О.В. Дикань // Вісник економіки транспорту і промисловості. ‑ 2017. ‑ № 57. – С.58-66.

Табінський В.А. Проблеми та перспективи розвитку малого бізнесу в україні / В.А. Табінський, В.М. Телятник, А.П. Сімон // «Молодий вчений». ‑ № 3 (43), березень, 2017 р ‑ С.848-850.

Офіційний сайт Державної служби статистики. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua