Студентка Марченко Ю.О.

Держаний вищий навчальний заклад

Національний гірничий університет, Україна

Проблеми обліку розрахунків з покупцями та замовниками на сільськогосподарських підприємствах

Сьогодні в Україні відбуваються істотні зміни в господарській, економічній і соціальній діяльності підприємств. Сучасний рівень національної економіки України знаходиться в кризовому стані і це призводить до погіршення розрахункових відносин і платіжної дисципліни між суб’єктами господарювання.

У зв’язку з невиконанням зобов'язань контрагентів, виникає порушення нормального операційного циклу, не досягаються стратегічні цілі підприємства, відбувається знецінення або, навіть, втрати грошових коштів. В результаті цього знижується платоспроможність підприємства та ефективність його господарської діяльності. Криза неплатежів також призводить до гальмування розвитку ринків та галузей, в яких працюють дані підприємства.

Однією із провідних галузей України є молочна. Продукція молочної галузі займає важливе місце у споживанні й користується попитом не тільки на внутрішньому ринку, а й на зовнішньому, адже Україна входить до п'ятірки найбільших експортерів молочної продукції [3]. Українська молочна галузь залишається дуже привабливою для іноземних інвесторів. Стабільний та ефективний розвиток молочно-виробничих підприємств важливий не тільки для самих підприємств, але і для суспільства в цілому. В даний час більшість молочно-виробничих підприємств працюють нестабільно, що пов’язано з порушеннями платіжної дисципліни їх контрагентів. За останнє півріччя 2017 року найбільшу частку в оборотних активах підприємств молочної галузі займає дебіторська заборгованість – 60,01 % [2]. Таке становище вимагає поглибленого дослідження питань формування та погашення дебіторської заборгованості підприємств.

Здійснення розрахунків з покупцями і замовниками є однією із найважливіших ділянок бухгалтерського обліку, оскільки на цьому етапі формується основна частина доходів підприємства. Вони опосередковують розподіл і перерозподіл суспільного продукту, перехід його з товарної форми в грошову, і навпаки. Це одна з необхідних складових розширеного відтворення. Ці факти підтверджують актуальність даної теми.

Проблеми обліку розрахунків з покупцями та замовниками знайшли висвітлення у працях таких провідних науковців, як Ф.Ф. Бутинець, М.Т. Білуха, В.П. Пантелеєв, О.В. Фоміна, О.В. Олійник, М. Ф. Огійчук, Г.С. Романченко, В.Т. Венцель, Я.В. Сливка та інші. Питання розвитку виробництва молочної продукції, а також формування економічних відносин підприємств досліджували вчені В.Г. Андрійчук, П.С. Березівський, І.В. Лозинська, Ю.Я. Лузан та інші.

Дебіторська заборгованість покупців і замовників регулюється на державному рівні Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності.

Проблемним моментом в розрахунках з дебіторами є існування ймовірності перетворення заборгованості у сумнівну та безнадійну.

З метою зменшення негативних наслідків від порушення платіжної дисципліни, на підприємствах створюється резерв сумнівних та безнадійних боргів. Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:

− застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

− застосування коефіцієнта сумнівності.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

Метод абсолютної суми є найточнішим та найдостовірнішим. Даний метод є доречним, якщо кількість дебіторів є відносно невеликою та щодо них можна отримати інформацію про ймовірність погашення заборгованості.

За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.

Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами:

− визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;

− класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;

− визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років [1].

Метод питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції слід використовувати на підприємствах, де переважає заборгованість за товари, роботи, послуги. У всіх інших випадках більш доцільно застосовувати метод, який ґрунтується на класифікації дебіторської заборгованості.

За даними державного комітету статистики, молочна промисловість України нараховує понад 400 підприємств. Тому в умовах жорсткої конкуренції для більшості підприємств характерним є інтенсивна реалізація товарів з відстрочкою платежу, та як наслідок відбувається нарощення дебіторської заборгованості на вартість реалізованих товарів. Таким чином, організація обліку та контролю дебіторської заборгованості – один з найважливіших блоків управління грошовим оборотом підприємств в силу їх значної питомої ваги в структурі балансу, а також їх впливу на валові грошові потоки.

Тільки створення ефективної моделі обліку дебіторської заборгованості дозволить уникнути ризиків неплатоспроможності та помилок в обліку, дозволить здійснювати довгострокове планування безперервної діяльності підприємства. Тому для збереження конкурентоспроможності та створення умов постійного розвитку молочно-виробничим підприємствам необхідно вживати заходів щодо оптимального управління дебіторською заборгованістю – здійснювати планування, організацію та контроль. Для цього необхідно проводити роботу з дебіторами щодо погашення заборгованості, а у випадку неможливості погашення проводити претензійно позовну роботу. Для підвищення гарантій та прискорення повернення грошових коштів до підприємства-продавця можливе застосовування системи знижок з оплати за реалізований товар. Для захисту підприємства від втрат доцільно використовувати при розрахунках із покупцями попередню оплату за товар, та віддавати перевагу акредитивній формі розрахунків.

Удосконалення платіжних взаємовідносин між партнерами молочної галузі необхідне для задоволення економічних інтересів усіх суб’єктів господарювання, а також для успішного розвитку галузі і країни в цілому.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»: Наказ Міністерства фінансів України від 8.10.1999 р. № 237 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http:www//zakon.rada.gov.ua.

2. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

3. Савицька В. Актуальні проблеми розвитку ринку молока і молочних продуктів / В. Савицька // Економіка АПК. – 2012. – № 11. – С. 102-138.