Викладач Волкова С.Г.

Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського»

Особливості перекладу реалій

При перекладі з однієї мови на іншу чимало науковців стикаються з проблемою передачі реалій, які є невід’ємною частиною культури певного народу. Адже саме вони несуть у собі компоненти етносу, завдяки яким створюється національно-історичний колорит. Реалії являються одними з найважливіших явищ в практичному перекладі, які потребують від перекладача чіткого розуміння мовних особливостей певного народу. Перекладач має відтворювати слова-реалії таким чином, щоб не порушувалися художні аспекти та зміст твору, водночас іноземний читач повинен мати змогу чітко та ясно зрозуміти конкретне поняття, яке давало б йому змогу змалювати для себе картину, яка б відповідала мові оригіналу.

Питання, способу перекладу безеквівалентної лексики, залишається особливо актуальним та одним з найбільш спорним проблем теоріїї та практики перекладу. Особливу актуальність дана тема набула в теперішній час в зв’язку з процесами глобалізаціїї та поширенням міжнародного спілкування за допомогою інтернета. Саме зараз питання самобутності культур та мов є дуже актуальним та гострим, оскільки мова була та залишається інструментом передачі та збереження традицій та звичаїв, а також допоміжним інструментом задля формування національної самосвідомості. Отже, саме реаліїї виступають основним засобом, котрий передає неповторність кожної культури та національності.

В сучасній науці існує велика кількість визначеннь реалій. Найбільш популярними є наступні:

По-перше, визначення науковців С. І. Влахова і С. П. Флоріна, "реалії – це слова (словосполучення), що називають об'єкти, характерні для життя (побуту, культури, соціального та історичного розвитку) одного народу і чужі для іншого; як носії національного та/або історичного колориту, вони, як правило, не мають точних еквівалентів в інших мовах, і, відповідно, не підлягають перекладу "на загальних підставах", а потребують особливого підходу" [1, 47]. По-друге, Р. П. Зорівчак дає своє власне визначення даного мовного явища: "Реалії – це моно- і полілексемні одиниці, основне лексичне значення яких вміщає (в плані бінарного зіставлення) традиційно закріплений за ними комплекс етнокультурної інформації, чужої для об'єктивної дійсності мови-сприймача" [3, 58].

По-третє, О. І. Чередниченко додає, що "було б правильніше говорити про реалію як носія етнокультурної інформації, не властивої для об'єктивної дійсності мови-сприймача в даний історичний момент" [3, 189].

Проблема переклад реалій визначається складністю вибору засобів задля максимального збереження національної та історичної самобутності, а також максимально зрозуміло для читачів.

Як ми знаємо, художня література є одним із засобів вираження національної самобутності та самоусвідомлення будь-якого народу, його традицій. Саме тому однією з складових творів буде національний колорит. Вважається, що переклад реалій є адекватним при збереженні всіх скдалових, а саме збереження культурних, етноунікальних особливостей. Найчастіше при перекладі мова йде при винайдення "віднайдення семантико-стилістичного відповідника або про трансляційне перейменування реалій" [2, 92]. При перекладі потрібно викликати у читача ті ж самі враження, що ї оригінал, а це часто повязане з неможливісю збереження національного колориту.

Слід зауважити, що для створення адекватного, рівноцінного за змістом та зі збереженням стилістики твору, перекладу, нам необхідно враховувати як контекст, так і композиційностилістичні функції реалій. Існують багато способів та шляхів перекладу, але найбільш поширені є наступні:

1) Транскрипція (транслітерація)

2) Повне калькування

3) Напівкалькування

4) Описовий переклад

5) Наближений переклад

6) Елімінація

7) Перерозподіл значення реалії

8) Семантичний неологізм

9) Контекстуальний переклад.

Деякі дослідники вважають, що реалії не слід перекладати, відносячи їх до складу безеквівалентної лексики. Але реалія є частиною першоджерела, тому її наявність є необхідною умовою адекватного перекладу. Отже основним питання є питання корректного перекладу.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що вибір способу перекладу реалій напряму залежить від автора перекладу, а саме що для нього важливіше зберегти колорит чи передати її значення.

Література

1. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе / С. Влахов, С. Флорин. – Москва: Международные отношения, 1980. – 342 с.

2. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози) / Р.П. Зорівчак. – Львів : Вид-во при Львів. університеті, 1989. – 216 с.

3. Чередниченко О.І. Про мову і переклад / О.І. Чередниченко. – Київ: Либідь, 2007. – 248 с.