Психология и социология/ 9.Психология развития

Богомазова С. П.

Мелітопольський державний педагогічний університет, Україна

Питання розвитку творчих здібностей дошкільників в процесі образотворчої діяльності та їх діагностика

Дитяча творчість є однією з форм діяльності дитини, в процесі якої вона відступає від знайомих їй способів відображення навколишнього світу, експериментує і створює щось незвичайне, нове для себе та інших, а результатом її є створення нових об’єктів : малюнків, художніх композицій, аплікацій, скульптур, літературних творів та інших імпровізацій [4, с. 15]. Художня творчість проявляється у вигляді образотворчої, танцювально-драматичної, музичної та літературної діяльності дошкільника, що мають тісний взаємозв’язок [1, с. 26].

Проблема дитячої творчості тісно пов’язана з розвитком творчих, художніх та образотворчих здібностей дітей. Її вивчали такі відомі вчені: Н. Ветлугіна, Л. Виготський, І. Волков, Т. Доронова, О. Запорожець, Т. Комарова, О. Лук, Н. Лук’янчук, С. Рубінштейн, Н. Сакуліна, С. Сисоєва, Г. Сухорукова, Б. Теплов, С. Фурсова, Є. Фльоріна, Л. Шульга та ін.

Л. Виготський зазначав, що саме у дитинстві є численна кількість можливостей розвинути творчі здібності дошкільника, які з часом втрачають свою силу, тому необхідно використовувати їх саме в цей період [1, с. 27]. Поняття “творчі здібності” можна віднести до різних видів діяльності, тому творчі здібності в зображувальній діяльності ще називають художньо-творчими, бо вони тісно пов’язані з образотворчими, художніми здібностями.

Образотворча діяльність сприяє формуванню творчих здібностей особистості дошкільника. Існує певна залежність між здібностями та можливістю реалізувати себе в певній діяльності, яка стосується і образотворчого мистецтва : чим вищий рівень розвитку зображувальних здібностей у дитини, тим більше можливостей відкривається для її творчої діяльності [4, с. 67].

Б. Теплов називає здібності індивідуальними особливостями особистості, що забезпечують порівняно легке та якісне оволодіння певною діяльністю. Здібності розвиваються тільки на основі задатків [5, с. 9]. Розвиток здібностей до образотворчої діяльності базується на анатомо-фізіологічних особливостях дитини, задатках в ділянці зорових і дотикових відчуттів і в ділянці рухової сфери (розвиток дрібної моторики) [4, с. 45]. Чим вищий рівень здібностей, тим більше розкривається можливості до творчості у дитини.

Для розвитку творчих здібностей важливими є образотворчі здібності. На думку С. Фурсової, образотворчі здібності дитини виявляються в тому, що вона зацікавлена візуальною інформацією; надає перевагу малюванню, ліпленню або аплікації, коли обирає діяльність; демонструє образотворчі навички, при чому їх обсяг перевищує вікову норму для дошкільників і вони характеризуються грамотною побудовою композиції малюнків, гармонійним поєднанням кольорів, точною передачею форми [7, с. 27]. Здібності знаходяться в процесі постійного розвитку, бо якщо їх не розвивати, то вони з часом втрачаються.

Для визначення рівня сформованості творчих здібностей у дошкільників в експериментальному дослідженні, яке проводилось на базі дошкільного навчального закладу у старших групах з 57 дошкільниками, використовувались наступні методики психодіагностики:

1. Батарея тестів “Творче мислення” О. Тунік [6, с. 17], що складалася з субтестів “Складання зображень”, “Ескізи”, “Прихована форма”, та за результатами проведення якої було визначено, що 8 дітей групи (14 %) мали високий рівень розвитку творчого мислення, 35 (61 %) – середній та 14 (25 %) дошкільників мали низький рівень.

2. Методика В. Кудрявцева та В. Синельникова “Сонце в кімнаті” [3, с. 53], показала, що більшість дітей (33 дитини, 58 %) мають середній рівень розвитку уяви, 14 – мають низький рівень (25 %), а 10 – високий рівень (17 %).

3. Ігрова методика діагностування рівня розвитку уяви О. Кравцової “Де чиє місце?” [2], мета якої – визначити, наскільки дитина зможе проявити свою уяву в заданій предметній ситуації, показала, що уява 8 дошкільників знаходиться на високому рівні (14 %), середній рівень показали 36 дітей (63 %), низький – 13 дошкільників (23 %).

Дані проведеної діагностики показують, що у дітей переважає середній рівень розвитку таких творчих здібностей, як творче мислення та уява. Отже, подальша робота повинна бути спрямована на пошук найбільш ефективних методів роботи та створення педагогічних умов, які забезпечать розвиток творчих здібностей дітей. Планується проведення системи занять з використанням нетрадиційних технік малювання, застосування ігор та творчих завдань на розвиток уяви, творчого мислення, проведення роботи з батьками.

Література:

1. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте : Психологический очерк / Л. С. Выготский. – СПб. : Союз, 1997. – 96 с.

2. Кравцова Е. Е. Разбуди в ребенке волшебника : Книга для воспитателей дет. сада и родителей / Е. Е. Кравцова. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://pedlib.ru/Books/6/0487/6-0487-21.shtml

3. Кудрявцев В. Ребёнок-дошкольник : новый подход к диагностике творческих способностей / В. Кудрявцев, В. Синельников // Психолог. – 1995. – № 9. – С. 52-59.

4. Сакулина Н. П. Развитие художественно-творческих способностей у детей / Н. П. Сакулина. – М. : Просвещение, 1980. – 180 с.

5. Теплов Б. М. Проблемы индивидуальных различий / Б. М. Теплов. – М. : Наука. – 1961. – 312 с.

6. Туник Е. Е. Психодиагностика творческого мышления. Креативные тесты / Е. Е. Туник. – СПб.: Изд-во «Дидактика Плюс», 2002. – 44 с.

7. Фурсова С. Дитячі таланти і обдарованість / С. Фурсова // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2012. – № 9. – С. 26-31.