Чорноморський державний університет імені Петра Могили
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕОБХІДНОЇ
ВІДНОСНОЇ ВОЛОГОСТІ ПОВІТРЯ У ПРИМІЩЕННЯХ СУШІННЯ СИРОКОПЧЕНИХ
І СИРОВ’ЯЛЕНИХ КОВБАСНИХ ВИРОБІВ
У процесі сушіння ковбасних виробів у
якості об’єктивного параметра регулювання параметрів мікроклімату доцільно
застосовувати вологість продукту, у звязку з чим слід визначити її зв’язок з вологістю повітря у приміщенні сушіння.
Зазвичай процес сушіння здійснюється в
ізотермічному режимі при температурі tп = 12 0С і змінній відносній вологості повітря у приміщенні φп. Рекомендована
мінімально допустима відносна вологість може бути представленою у вигляді
залежності [1]:
φп =φо - 0,66 (1+ ωо)ΔG/Go , (1)
де
ΔG – зменшення масі продукту від початку процесу
сушіння, кг;
ωо – початкова вологість продукту, кг/кг;
Go – початкова маса продукту, кг;
φо – початкова відносна
вологість повітря.
Відношення величини ΔG/Go визначаєтьсяу вигляді
ΔG/Go = (Uo - U)/(1+ Uo) , (2)
де
Uо – початковий
волововміст продукту ( до початку першого періоду сушіння), кг/кг с.р. (кілограмів на кілограм сухої речовини);
U – змінне значення вологовмісту в процесі сушіння,
кг/кг с.р.
Вологовміст продукту U пов’язаний з його вологістю ω співвідношенням
U = ω(1+ U) . (3)
Тоді віраз (2) після
нескладних перетворень можна представити у
вигляді
ΔG/Go =1
- [(1 - ωкп)/(1+ U)], (4)
де
ωкп – приведена критична вологість продукту (при
переході від першого до другого періоду сушіння), кг/кг.
Критична вологість продукту ωкп при відомому критичному
вологовмісту Uкп = 1,108 кг/кг с.р. [3]
визначається величиною
ωкп = Uкп /(1+ Uкп ) = 0,526 . (5)
Згідно
з даними роботи [4] змінне значення вологовмісту продукту для другого етапу процесу сушіння (починаючи з τ = 4,5 діб
) можна визначити як
U = 0,33 + 0,778 exp[- 0,0835(τ - 4,5)]. (6)
Тоді, з урахуванням (4) і (5), вираз (3)
можна представити у вигляді
ΔG/Go =1- 0,474 [0,778 exp(- 0,0835 τ )+ 1,33)]. (7)
На рис. 1 представлено
залежність відносного зменшення маси ковбасних виробів ΔG/Go від терміну процесу сушіння τ .
Експериментальні дані задовільно співпадають з теоретичною залежністю,
побудованою відповідно до формули (7). Це свідчить про можливість регулювання
параметрів мікроклімату відповідно до відносного зменшення маси ковбасного виробу
ΔG/Go.
Відповідно до рекомендацій [4] початкова вологість
продукту може бути оціненою величиною ωо = 0,476 кг/кг.
Після підстановки наведеного значення ωо та ΔG/Go згідно з виразом (7) в рівняння (1), остаточно отримуємо
φп = φо - 0,36 [1 - exp(- 0,0835 τ )]. (8)
На рис. 2 наведено криву залежності
необхідної відносної вологості φп у приміщенні сушіння в залежності від
терміну процесу сушіння τ, побудовану згідно із залежністю (7). Там же
нанесено експеріментальні дані [1]. В якості початкової відносної вологісті повітря у приміщенні сушіння
прийнято φо = 0,92 відповідно до рекомендацій [2].
Виконаний аналіз свідчить, що кількісне
регулювання відносної вологості є доцільним для приміщень сушіння незначної місткості,
завантаження котрих продуктом здійснюється
протягом однієї доби. Як свідчать залежності,
наведені на рис. 1 і 2,
зменшення маси продукту після 12 діб сушіння є мінімальним, що заважає
використанню вологовиділень продукту для

Рис. 1. Залежність
відносного зменшення маси продукту ΔG/Go від
терміну
процесу сушіння τ у другому періоді: 1– розрахункова залежність;
● – експериментальні дані авторів; ▲–
експериментальні дані [1]
Рис. 2. Залежність
необхідної відносної вологості у приміщенні φп від
терміну процесу сушіння τ у другому
періоді:
1– розрахункова
залежність; ● –
експериментальні дані [1]
підтримки у приміщенні
сушіння відносної вологості більше 70 %. Тобто, у ряді випадків, необхідно у
технологічній схемі тепловологісної обробки повітря передбачати пристрій для
його зволожування. Для виключення необхідності зволоження повітря у
приміщенні після 12 діб сушіння продукту є раціональним використання
кількісного регулювання відносної вологості повітря відповідно до залежності (8).
Розрахункові формули (7) і (8) отримані
для сирокопченої ковбаси типу «Московская» першого сорту (Uо = 0,91 кг/кг с.р.).
Якщо технологічний процес сушіння
здійснюється для ковбасних виробів з іншим початковим вологовмістом Uо, то рівняння (7) та (8)
слід уточнити для відповідного найменування виробу.
Література:
1. Шаззо Р.И., Маяковский Ю.В., Недилько В.Д.,
Каргальцев И.И., Слепых Г.М. Зависимость относительной влажности воздуха
в камерах-сушилках от изменения массы колбасы // Холодильная техника . – 1978.
– № 6.
2. Шаззо Р.И. Количественное
регулирование относительной влажности воздуха в камерах сушки колбас // Холодильная техника . – 1979. –
№ 10.
3. Щесюк О.В., Щербак Ю.Г. Визначення змінення вологості сирокопчених і
сиров’ялених ковбасних виробів у процесі сушіння // Materialy ІХ Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Nauka: teoria i praktyka – 2013 » Volume 9. Ekologia. Geografia i geologia. Rolnictwo. Weterynaria.: Przemysl. Nauka I
studia. – Str. 43-46.
4. Щербак Ю.Г., Щесюк О.В. Оцінка вологісного
навантаження на повітроохолодник системи технічного кондиціонування приміщень
сушіння сирокопчених і сиров’ялених ковбас// Материали за 9-а международна
научна практична конференция, «Образованието и науката на XXI век»,– 2013. Том 12. Биологии. Химия и химически
технологии. Екология. Селско стопанство. София. «Бял ГРАД-БГ» ООД. – Стр. 77-80.