Экология/ 1.Состояние биосферы и его влияние на здоровье человека.

Глущенко К.Б.

студентка 2 курсу агрономічного факультету

Вінницького національного аграрного університету

Керівник: к. пед. н., доцент Швець Н. А.

Етичний сенс екологічних проблем

У зв’язку з актуалізацією екологічної проблематики в останні десятиліття посилюється інтерес до того який він етичний сенс екологічної етики, та екологічних проблем. Спостерігається інтенсивний пошук основ етичних принципів, спрямованих на гармонізацію відношень із природним середовишем. Основна увага при цьому приділяється обґрунтуванню та розробці екологічної етики, яка і дотепер не має статусу самостійної філософської дисципліни.

Екологічною етикою ми називаємо науку, що досліджує моральну відповідальність людства за його самозбереження, а також за підтримку та сталий розвиток усього живого на Землі [3.c.22].

Поняття відповідальності, закладене в основу екологічної етики, ґрунтується на уявленні про неможливість існування сучасної людини без розгляду питання про самозбереження на фундаментальному рівні. Нині людина відповідальна не лише за власні вчинки, перед людством, перед майбутнім поколінням. І саме відповідальність перед людством (життям, майбутнім) – є основою сучасних етичних концепцій, зокрема екологічної етики, яка виступає формою етики майбутнього.

Екологічні проблеми – це по суті питання існування людської цивілізації, розвитку виробництва, технології, тобто основи людського способу існування. Розвиток відносин людини та природи. Тобто це вдосконалення самої людини, її здібностей. Мірою цього вдосконалення є розуміння людством ступеня своєї відповідальності перед природою.

У природі існують закони, які регулюють чисельність живих істот, їх стосунки. Внаслідок своїх родових особливостей людина більш гнучка та пристосовуванна істота, ніж інші, здатна обживати практично будь-який район землі. Якщо оцінювати людину з погляду біології – це агресивний, небезпечний для природи, за своїм визначенням, вид. Це означає, що людина небезпечна і для самої себе. Проте такий аспект як стверджує В.Борейко, визначає проблему лише у загальних рисах [1.c. 22]. .

Важливою особливістю моралі в сучасному світі є усвідомлення нею взаємин людей, ставлення людства до світу в цілому і, зокрема, до живої природи. Це обумовлено як реальним зростанням загрози людської діяльності для природи, так і вдосконаленням моралі, розумінням людством самого себе, своєї єдності з природою і відповідальності за неї. Створюючи неповноцінний світ, людина визначає ущербні умови формування людської істоти. Насамперед, це фіксує саме мораль: людина усвідомлює свою силу, свою перевагу, а насильство над беззахисними істотами не відповідає сучасним уявленням про гуманізм.

Формування певного ставлення до природи можливе, на наш погляд, лише при розгляді природи як «світу», що припускає її опис як ідеалізованого образу реальності, яка являє собою природні «обставини» людського життя. Характеристика природи як «світу» дозволяє уникнути абстрактного розуміння термінів «природи» або «довкілля», які часто використовується при розкритті екологічної тематики і викликають основні труднощі при описі характеру їхніх взаємозв’язків із суспільством. Тільки співвіднесення природи зі «світом» робить можливим включення морально- ціннісної проблематики в контекст взаємовідносин «суспільство - природа» [1.c. 54].

Суспільство стоїть перед обличчям прийняття багатьох важливих рішень про використання науки і технології. Ці рішення впливають на довкілля, людське здоров'я, суспільство і міжнародну політику. Для того щоб вирішувати ці питання, і розробляти принципи, щоб ми могли приймати рішення потрібно включати антропологію, соціологію, біологію, фармацевтику, релігію, психологію, філософію, і економіку, і ми повинні об'єднати наукову строгість біологічних даних, з величинами релігії і філософії, щоб розробити цілісний світовий бачення.

Література

1. Борейко В. Е. Прорыв в экологическую этику / В. Е. Борейко. – 2-е изд., доп. – К. : Киевский эколого-культурный центр, 2001. – 204 с.

2. Йонас Г. Принцип відповідальності – до засад етики майбутнього / Г. Йонас / Етика майбутнього ; за ред. Г. Майєра, С. Міллер. – К. : Вид. "Основні цінності", 2003. – 23–40 с.

3. Кравченко С. М. Екологічна етика і психологія людини / С.Кравченко, М. В. Костицький. – Львів : Світ, 1992. – 104 с.

4. Швейцер А. Благоговіння перед життям / А.Швейцер.– М., 1992. – 182 с.