Экология/2.Экологические и метеорологические проб­лемы  больших городов и промышленных зон.

Студент Гречанюк Н.Ю., доцент, к.б.н. Волошина О.С.

Національний університет харчових технологій, Україна

Вплив відходів олійно-жирової промисловості на екологічну ситуацію в Україні

Харчова та переробна промисловість, як і багато інших галузей народного господарства, є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище. Широка номенклатура різних видів сировини та готової продукції, що випускається, разом з різноманіттям та різним рівнем екологічної безпеки промислових технологій визначає значні відмінності у кількості та забрудненості виробничих відходів.

Найбільший негативний вплив на довкілля мають м'ясна, цукрова, спиртова, олійно-жирова та дріжджова галузі харчової промисловості [2].

Щорічно в Україні в ході роботи підприємств харчової промисловості накопичується величезна кількість жировмісних відходів. Необхідно відзначити, що дані відходи відрізняються багатокомпонентністю складу, який може істотно варіювати залежно від режиму роботи підприємства. Це є однією з основних проблем, що постають перед дослідниками при розробці методів переробки відходів підприємств олійно-жирової промисловості, тому більшість існуючих технологій застосовуються тільки з низкою обмежень [1].

Олійно-жирова промисловість – це складна галузь  харчової  індустрії, що складається з взаємопов’язаних виробництв олії, жирів, харчового масла, маргарину та реалізації продукції. Дана галузь у якості вихідної сировини використовує насіння олійних культур – соняшнику, льону, бавовнику, сої, гірчиці, арахісу, рапсу, коноплі тощо.

У результаті переробки насіння олійних культур отримують продукти первинної переробки (олію та шрот), продукти більш глибокої переробки (майонез, маргарин, мило, жири кондитерські, оліфи), кісточкову крихту, соняшникове борошно та білкові кислоти [3].

Українська олійно-жирова галузь демонструє позитивну динаміку виробництва й розвитку. В загальному об’ємі розвитку АПК у 2012 році олійно-жирова продукція склала близько 30%, а продукції харчової промисловості – близько 50% [3]. Характерна тенденція до зростання обсягів виробництва, що разом з тим спричиняє збільшення впливу на екологічну ситуацію в країні.

На підприємствах олійно-жирової галузі стічні води утворюються внаслідок промивання сирих олій і жирів. При цьому виділяються кислі та лужні стічні води, а також конденсаційні, що характеризуються неприємним запахом. У своєму складі вони містять жирні кислоти. Джерелами утворення стоків є і регенерація жирних кислот з відпрацьованих лугів, і гідрогенізація жирів у процесі очищення водню [1].

Переробка промислових відходів, в тому числі жировмісних, є однією з найважливіших завдань, вирішенню яких приділяється велика увага. Однак на даний час на вітчизняних харчових підприємствах майже немає ефективних очисних споруд, а економічний механізм забезпечення безпеки довкілля використовується неефективно і не стимулює підприємства до організації дільниць з очищення стічних вод.

Жировмісні стічні води належать до висококонцентрованих промислових стоків. Деструкція їх забруднень потребує будівництва складного комплексу очисних споруд. Застосування існуючих механічних та фізико-хімічних методів очищення жировмісних стічних вод не є економічно доцільним, оскільки вони потребують значних витрат, не дають достатнього ефекту очищення і призводять до утворення нових відходів, що потребують додаткової утилізації [1].

Як правило, стічні води підприємств олійно-жирової промисловості каламутні, сірого кольору, з пластівчастою суспензією. Активна реакція середовища рН - 6,7, вміст жиру - 256 - 396 мг/л. Жир найчастіше присутній у вигляді олій, невеликі кількості яких покривають поверхню води, що ускладнює розчинення кисню. Проходячи через каналізаційні мережі, олії прилипають до стінок каналу, склеюють забруднення, внаслідок чого зменшується перетин потоку. Крім того, у стічних водах присутні органічні кислоти і азотвмісні речовини. Наявність у стоках великої кількості органічних сполук, які швидко розкладаються, викликає кислу ферментацію, в результаті чого виникає гниття. Стічні води підприємств в залежності від характеристики стоків скидаються в різні каналізаційні мережі [1].

На даний час на українських харчових підприємствах, в тому числі на олійно-жирових, майже немає ефективних очисних споруд, а економічний механізм забезпечення безпеки довкілля використовується неефективно і не стимулює підприємства до організації дільниць з очищення відходів [2].

В розвинених зарубіжних країнах ведеться інтенсивний пошук найбільш економічних і високоефективних способів очищення стічних вод харчових виробництв. Характерною рисою є поєднання класичних методів очищення (механічний, фізико-хімічний, біологічний і т.д.) з новими методами (зворотний осмос, ультрафільтрації, мікрофільтрація, електродіаліз тощо), та з використанням мікроорганізмів (дріжджі, бактерії).

За кордоном активно ведуться розробки з комплексного використання сировини і безвідходної переробки утворених вторинних ресурсів із застосуванням мікробіологічної біотрансформації сировини. Перспективним для практичного використання є спосіб біологічної конверсії жирових відходів з використанням ферментів ліпаз мікробного походження [1].

Отже, для олійно-жирової промисловості України характерна тенденція до збільшення обсягів виробництва, що відображається на екології. Утворені жировмісні відходи, потрапляючи в навколишнє середовище, спричиняють негативний вплив, перш за все, на стан водних джерел. Використовувані на більшості олійно-жирових підприємств системи очищення від жирових забруднень є малоефективними та потребують впровадження нових технологічних рішень.

Література:

1. Березуцкий В.В., Горбенко В.В., Мезенцева И. А. К вопросу о возможности утилизации жиросодержащих сточных вод, образующихся на предприятиях масложировой промышленности // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. – 2011. – Т. 6, № 8. – С. 57-60.

2. Левандовський Л. В.,  Лукашевич Є. А., Нікітін Г. О., Диба А. О. Вплив відходів харчової промисловості на довкілля // Міжнародна науково-практична конференсія (МНПК) : І Всеукр. з’їзд екологів, (Вінниця, 4-7 жовтня 2006 р.). – С. 264.

3. Листопад В. Л. Новые тенденции масложирового рынка Украины и перспективные изменения в стратегии компаний // Перспективы развития масложировой отрасли: технологии и рынок  : VI международная научно-техническая конференция (Алушта, 29-30 мая 2013 г.) – С. 126-127.