Ткаченко Сергій Анатолійович

к.е.н., доц., проректор з науково-педагогічної роботи (навчальний процес)

ВНЗ «Миколаївський політехнічний інститут», Україна

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД УПРАВЛІННЯ

З АНАЛІТИЧНИХ ПОЗИЦІЙ

Українська наука управління стрімко розвивається. У порівняно короткі строки було створено крупні науково-дослідницькі центри, які займаються дослідженням теоретичних і прикладних питань управління, сформовано кадри вчених, які працюють над різними проблемами науки управління, поставлено значні за величиною виробничо-економічні експерименти. Про успіхи управління свідчить також той факт, що було опубліковано значну кількість робіт, присвячених різноманітним аспектам управління.

Розгляд опублікованих робіт таких авторів, як: І. Ансофф [1]; К. Боумен [2]; С. Джонс, Д. Гослінг [3]; Е. Кемпбелл, Лачс К. Саммерс [4]; Ф. Котлер, Г. Армстронг [5]; Р. Маграт, Я. Мак-Міллан [6]; М. Мак-Дональд [7]; Г. Мінцберг, Дж. Б. Куінн, С. Гошал [8]; К. Омає [9]; Д. Пепперс, М. Роджерс [10]; Дж. Сток, Р. Лайхенауер, Дж. Бутманом [11]; Д. Хассі [12] та інших, надає підґрунтя стверджувати, що управління як наука на сучасному етапі являє собою симбіоз декількох основних напрямків.

Заслуговує на увагу той факт, що погляди більшості фахівців про основні положення науки управління суб’єктами господарської діяльності й оцінка її місця серед інших наук збігаються. Більшість вказує на необхідність і закономірність існування самостійного розділу – теорії управління, тому що в самому управлінні є загальні методологічні проблеми, які не доцільно розглядати в межах окремих напрямків науки управління.

Найбільш повно сутність управління може бути розкрито через його функції. На жаль, тлумачення самого поняття «функція управління» і визначення поняття «управління», що зустрічаються в літературі, різні.

На наш погляд, більш вірно розглядає зміст функцій управління О. Лесюк та А. Устенко, які під ними мають на увазі не тільки особливий вид управлінської діяльності, результат процесу поділу праці й спеціалізації в управлінні, але й ділянку управління, що відрізняється самостійністю. «Функції управління, - пишуть автори, - особливі види діяльності, що відображають напрями або стадії цілеспрямованого впливу на зв’язки й відносини між людьми в процесі виробництва» [13, С. 856].

Значно різняться погляди авторів при визначенні кількісно-якісного складу функцій управління.

Так, М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі у своїй фундаментальній праці виділяють наступні функції управління: планування, організація, мотивація і контроль [14, С. 253].

В.В. Сопко та В.П. Завгородній серед функцій управління виділяють такі: бухгалтерський облік, контроль і аналіз [15, с. 4].

А колектив авторів – Ф.Ф. Бутинець, О.П. Войналович, І.Л. Томашевська – переконаний у тому, що до функцій управління, окрім обліку, відносяться також планування, аналіз та контроль [16, с. 21].

Деякі автори схильні виділяти в управлінні виробничо-господарською діяльністю й значно більшу кількість функцій. Наприклад, група російських вчених-науковців В.Е. Кєрімов, О.О. Єпіфанов, П.В. Сєліванов, М.С. Крятов наголошують на тому, що «до основних функцій управління виробництвом належать: організація, нормування, планування, координація, мотивація, облік, контроль, аналіз і регулювання» [17, с. 22]. А в своїй наступній роботі пишуть: «управління комерційно-збутовою діяльністю здійснюється за допомогою функцій, які умовно можливо об`єднати в чотири групи: 1) функції аналізу, прогнозування й планування; 2) функції організації; 3) функції обліку й контролю; 4) функції регулювання й стимулювання» [18, с. 18].

Не переслідуючи мети вичерпного розгляду точок зору на функціональний склад управління з критичних позицій, зробимо обмеження на констатації найбільш принципових моментів: все ще допускають змішування функцій керуючої підсистеми та такої, якою керують, внаслідок чого відносять до функцій управління такі, що не виступають ними; обмежуються, як правило, тільки простим переліченням функцій управління або надають при цьому загальну характеристику їх сутності; мають місце випадки, коли по-різному визначають зміст одних і тих самих функцій управління, хоча зрозуміло, що для характеристики сутності тієї або іншої функції управління необхідним виступає єдине визначення; нерідко в число функцій управління включають організацію, хоча, на наш погляд, організація являє собою не що інше, як специфічні компоненти підсистеми, якою керують, що перебувають у певної взаємодії, внаслідок чого організація сама відчуває необхідність в управлінні; навряд чи можна визнати правомірним і включення до складу управлінських функцій стимулювання, які належать до методів управління, за допомогою яких забезпечується оптимальна взаємодія різних частин підсистеми, якою керують; при виділенні серед управлінських функцій контролю розглядають його на одному рівні з іншими функціями, не відрізняючи, що контроль виступає функцією, яка об’єднує в собі дві інші – облік та аналіз.

Список використаних літературних джерел

1. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф; [пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского]. – СПб: Издательство «Питер», 1999.– 416с.

2. Боумен К. Стратегия на практике / К. Боумен. – СПб.: Питер, 2003. – 251 с.

3. Джонс С. Путь Нельсона. Уроки лидерства от великого военачальника / С. Джонс, Д. Гослинг; [пер. с англ.]. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2007. – 304 с.

4. Кемпбелл Э. Стратегический синергизм / Э. Кемпбелл, Лачс К. Саммерс. – [2-е изд.]. – СПб.: Питер, 2004. – 416 с.

5. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер, Г. Армстронг; [9-е издание; пер. с англ.]. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. – 1200 с.

6. Маграт Р. Акулы рынка: сорок стратегических ходов для ускорения бизнеса / Р. Маграт, Я. Мак-Миллан; [пер. с англ.]. – М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2007. – 256 с.

7. Мак-Дональд М. Стратегическое планирование маркетинга / М. Мак-Дональд. – СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 320 с.

8. Минцберг Г. Стратегический процесс / Г. Минцберг, Дж. Б. Куинн, С. Гошал; [пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского].– СПб: Питер, 2001.–688с.

9. Омае К. Мышление стратега: искусство бизнеса по-японски / К. Омае; [пер. с англ.]. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. – 215 с.

10. Пепперс Д. Управление отношениями с клиентами: как превратить базу ваших клиентов в деньги / Д. Пепперс, М. Роджерс; [пер. с англ.]; под ред. С.Н. Хромова-Борисова, Ю.В. Вронского, В.В. Титова. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2006. – 336 с.

11. Сток Дж. Жёсткая игра. Играть ради игры или ради победы? / Дж. Сток, Р. Лайхенауэр, Дж. Бутманом; [пер. с англ.]. – М.: НIPPO, 2004. – 201 с.

12. Хасси Д. Стратегия и планирование / Д. Хасси; [пер. с англ. под ред. Л.А. Трофимовой]. – СПб: Питер, 2001. – 384 с.

13. Економічна енциклопедія: у 3 томах / [редкол.: … С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін.]. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. - Т. 3. – 952 с.

14. Мескон М.Х. Основы менеджмента / М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури; [пер. с англ.]. – М.: Дело, 2000. – 704 с.

15. Сопко В.В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: підручник / В.В. Сопко, В.П. Завгородній. – К.: КНЕУ, 2004. – 412 с.

16. Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку: підручник для студентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» ВНЗ / Ф.Ф. Бутинець, О.П. Войналович, І.Л. Томашевська; [за ред. Ф.Ф. Бутинця; 4-е вид., доп. і перероб.]. – Житомир: ПП «Рута», 2005. – 528 с.

17. Керимов В.Э. Управленческий учёт производственной деятельности: уч. пос. / В.Э. Керимов, А.А. Епифанов, П.В. Селиванов, М.С. Крятов; [под ред. В.Э. Керимова]. – М.: Издательство «Экзамен», 2002. – 160 с.

18. Керимов В.Э. Управленческий учёт коммерческо-сбытовой деятельности: учебное пособие / В.Э. Керимов, П.В. Селиванов и др.; [под ред. В.Э. Керимова]. – М.: Издательство «Экзамен», 2003. – 128 с.