Экономические науки/ 10.Экономика предприятия.

К.е.н. Мочаліна З.М.

Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова

Гріщенко А.О.

ТОВ «ЗІВЄЛЄОС» м. Харків, Україна

Фінансово-економічна безпека підприємств: проблемні питання впровадження з врахуванням ризику

Істотні зрушення, які відбулися внаслідок реформування системи фінансування підприємств міського господарства в останні роки, в повній мірі не вирішили ряду проблем ціноутворення, оподаткування, практики збору платежів за послуги від населення, забезпечення фінансування інвестиційних проектів тощо, що спричиняє високий ризик їх функціонування і ускладнює розробку сучасного підходу до механізму управління їх фінансово-економічною безпекою.

Враховуючи інтенсивні зміни впливу зовнішнього середовища, підприємства міського господарства мають вчасно оцінювати рівень власного фінансового ризику і використовувати внутрішні можливості для задоволення власних стратегічних та тактичних інтересів. Аналіз підходів до змісту, визначення й розуміння кількісної оцінки фінансового ризику в системі фінансово-економічної безпеки підприємств реального сектору показав, що на сучасному етапі дана проблема залишається не досить вивченою й тому актуальною. В цьому зв’язку, формування сприйнятливої для більшості фахівців підприємств міського господарства методики оцінки фінансових ризиків, розробка практичних рекомендацій щодо мінімізації їх впливу є досить насущним питанням.

Системний аналіз, застосування якого перед усім доцільно при вирішенні складних проблем управління, є досить ефективним способом вирішення недостатньо чітко сформульованих проблем, коли будь-який об’єкт розглядається як система взаємопов’язаних складових елементів, їх властивостей і якостей, тобто системний аналіз зводиться до уточнення складної проблеми (складної в сенсі потреби виділення найкращих альтернатив в умовах неповноти інформації, невизначеності тощо), її структуризації в комплекс завдань, що вирішуються за допомогою економіко-математичних методів, знаходження критеріїв їх вирішення, деталізації цілей і може бути використаний в якості методичного інструменту дослідження. Використовуючи основні аспекти системного аналізу для забезпечення фінансово-економічної безпеки в діяльності підприємств міського господарства, розробку методики оцінки фінансового ризику доцільно проводити за наступними етапами:

1. Постановка завдання – визначення об’єкту дослідження (фінансовий ризик), постановка мети (розробка методики оцінки фінансового ризику), вибір критеріїв для вивчення об’єкта і управління ним.

2. Виділення системи, що підлягає вивченню (оцінка рівня фінансового ризику), її структуризація.

3. Складання математичної моделі досліджуваної системи: параметризація, встановлення залежностей між введеними параметрами, спрощення опису системи шляхом виділення підсистем і визначення їх ієрархії, кінцева функція цілей і критеріїв.

Рівень і розвиток фінансового ризику підприємств міського господарства можна оцінити за змінами інтегрального показника – відповідної економіко-математичної моделі, сформованої за чинниками, які відображають як ресурсні можливості, так і результати діяльності, кількісно враховуючи характер зв’язку між функцією і сукупністю чинників, з достатньою для аналітика ймовірністю дає змогу прогнозувати очікуваний рівень фінансового ризику та віднайти принципово нові стратегії розвитку підприємства.

Постановочний етап розробки інтегрального показника включає складання переліку фінансових показників шляхом дослідження наукових і нормативно-інструктивних джерел, відбір найбільш суттєвих з врахуванням впливу на генерацію ризику та специфіки діяльності підприємств міського господарства. В процесі відбору мають дотримуватись наступні вимоги: показники повинні розраховуватись на підставі форм публічної фінансової звітності – балансу і звіту про фінансові результати за єдиною методикою, бути відносними (коефіцієнти), мати однакову направленість, давати можливість просторово-часового порівняння, бути присутніми в більшості методичних розробок.

Аналітична обробка обліково-аналітичної інформації припускає розрахунок фактичних значень показників за визначеним переліком, групування одержаної інформації за значущістю, побудову ієрархії взаємозв’язків відібраної системи показників, яка буде використана в кількісній оцінці фінансового ризику. На нашу думку для оцінки фінансового ризику система показників може бути представлена наступними блоками: 1) структури капіталу, 2) ліквідності, 3) ділової активності; 4) рентабельності, які включають найбільш характерні для галузі показники, відібрані .

Рівень фінансового ризику можна інтерпретувати як величину недосягнення еталонної величини. Відзначимо, що встановлення еталонних параметрів відібраних коефіцієнтів має дещо суб’єктивний характер. Потрібно враховувати, що нормативні чи рекомендовані значення характерні лише для блоків коефіцієнтів ліквідності і фінансової структури, тоді як коефіцієнти блоків рентабельності і ділової активності граничних значень не мають, тому як еталонні можуть бути прийняті максимально досягнуті величини (для коефіцієнтів рентабельності за достатній може бути прийнятий рівень, за якого грошових коштів буде достатньо для сплати відсотків за кредит і податку на прибуток).

Для вирішення задачі кількісної оцінки фінансового ризику доцільно використати інтегральну функцію оцінки потенціалу багатовимірного динамічного об’єкта, в рамках якої відбувається «зважування» чинників, які входять до неї,запропоновану російським вченим М.В. Шалановим [1]. Для побудови потенціальної функції визначається носій потенціалу – еталонний об’єкт.

Фінансовий потенціал розглядається як кількісна міра рівня розвитку підприємства, оцінена сукупністю показників, що його описують, а фінансовий ризик трактується як можливість недосягнення цільового (еталонного, запланованого, нормативного) рівня потенціалу.

p(t_i) - рівень фінансового ризику, C(t_i) - рівень фінансового потенціалу, α_j- вагомість j-ro показника в інтегральній оцінці, n – число періодів, x_ij - значення j-го показника в момент часу t_i; σ_j - середньоквадратичне відхилення j-го показника, x*_ij - еталонне значення j-го показника.

За кожним блоком показників проводиться комплексна оцінка фінансового потенціалу (розраховується середньоквадратичне відхилення і стандартизоване значення кожного коефіцієнта блоку, його еталонне значення і стандартизоване значення еталону, вага коефіцієнтів в комплексній оцінці, величина потенціальної функції і її еталонне значення). Інтегральна оцінка фінансового потенціалу проводиться за даними комплексної оцінки блоків коефіцієнтів за аналогічним алгоритмом. Важливим кроком для встановлення рівня ризику є розробка шкали фінансового ризику і визначення меж його зон. Найчастіше в науковій економічній літературі виокремлюються безризикова зона, зона допустимого ризику, зона критичного і зона катастрофічного ризику. Позитивним в застосуванні даного алгоритму кількісної оцінки фінансового ризику є мінімізація впливу чинників суб’єктивного характеру, оскільки думка експертів може враховуватись лише при виборі показників - еталонів.

Задля розробки заходів фінансової безпеки аналітикам потрібно звернути увагу на економічну інтерпретацію вагомості ознак в потенціальній функції інтегральної оцінки фінансового потенціалу, а також в потенціальних функціях, побудованих за відповідними блоками показників системи і виявити пріоритети управління фінансовим ризиком. Моніторинг рівня фінансового ризику підприємств міського господарства на основі інтегральних показників надасть змогу розвитку ризик-орієнтованого менеджменту за рахунок більш якісного проведення аналізу функціонування підприємств, прогнозування фінансових показників, які характеризують фінансовий потенціал підприємства, імітації різноманітних сценаріїв розвитку, оцінки ефективності діяльності тощо та забезпечення сталого рівня фінансово-економічної безпеки.

1. Шаланов Н. В. Системный анализ. Кибернетика. Синергетика: Математические методы и модели. Экономические аспекты / Н. В. Шаланов. – Новосибирск: НГТУ, 2008. – 288 с.